WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

Правове релулювання підприємництва в Україні - Курсова робота

самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт,наданню послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:
громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
юридичні особи усіх форм власності, установлених Законом України "ПРО власність".
У відношенні юридичних осіб і громадян, для яких підприємницька діяльність не є основний, що наполяже Закон застосовується до тієї частини їхньої діяльності, що за своїм характером є підприємницькою.
Дозвіл на здійснення підприємницької діяльності видається Кабінетом міністрів України або уповноваженим їм органом у термін не більш 30 днів із дня одержання заяви. Відмова про видачу дозволу видається в той же термін і є актом письмової форми.
Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
- вільний вибір видів діяльності;
- притягнення на добровільних початках до здійснення підприємницької діяльності майна і засобів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності і вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, установлення цін відповідно до законодавства;
- вільне наймання робітників;
- притягнення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних і інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютного виторгу за своїм розсудом.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється по заявочному принципі протягом не більш 15 днів. Орган, що здійснює реєстрацію, зобов'язаний протягом цього терміна видати посвідчення про реєстрацію і подати відомості у відповідну податкову інспекцію й в органи державної статистики.
Свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва служить підставою для відкриття рахунків у заснуваннях банків по місцю реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або в будь-яких інших заснуваннях банків за згодою сторін. Банк зобов'язаний відчинити банківський рахунок і в триденний термін повідомити про це податкову інспекцію.
Для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право містити з громадянами договори про використання їхньої праці. При висновку трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити умови й охорону праці, його оплату не нижче встановленого в державі мінімального прожиткового рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне і медичне страхування і соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства.
Підприємець зобов'язаний не заподіювати збитку навколишньому середовищу, не порушувати що охороняються законом права й інтереси громадян, підприємств, установ, організацій і держави.
Діяльність підприємця припиняється:
за власною ініціативою підприємця;
на підставі рішення суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України;
у випадку витікання терміна дії ліцензії;
по інших підставах, передбаченим законодавчими актами України.
Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівного права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних і інших ресурсів.
Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищаючи споживачів від проявів недобросовісної конкуренції і монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності. Органи державного управління будують свої відношення з підприємцями, використовуючи:
- податкову і фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;
- державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні й інші норми і нормативи;
- науково-технічні, економічні і соціальні, державні і регіональні програми.
§ 3. Економічна свобода підприємств.
Нічим не обмежена діяльність підприємства породжує серйозну соціальну кривду, а часто й екологічну небезпеку. Тому підприємство повинно виконувати чітко визначені вимоги з боку уряду, споживачів і захисників навколишнього Середовища. Найбільше передові з закордонних підприємств реагують на це розробкою соціальних програм із метою присвоєння собі статусу відповідального члена суспільства. Одночасно підприємства вживають цілеспрямовані дії, щоб не припустити прийняття законів, що обмежують підприємницьку свободу. Найважливішим для роботи тих підприємств, що не хочуть припинити своє існування, є пристосування до вимог суспільства.
Успіх діяльності підприємства у великій мірі залежить від того, хто і як регулює і контролює взаємовідносин із регіональним середовищем. Радянський досвід показав, що повномаштабний контроль діяльності підприємств з верху є небажаним, оскільки він робить їх неефективними. Досвід розвитих країн, у свою чергу, показує, що при мінімальному контролі поверх підприємства створюється більше благ і більш ефективні. Але із-за того, що національне багатство постійно збільшується, а розподіл залишається нерівномірним, це збільшення супроводжується руйнацією політичного , економічного і соціального Середовища, байдужістю до невідкладних проблем підприємств. Перерахування небажаних станів підприємства, що не контролюється з боку уряду, зазначено в таблиці №1.
Традиційними сферами контролю підприємницького поводження з боку державних органів управління є: продукція, технологія виробництва, поводження в конкуренції, прибуток, ресурси, право власності й організація внутріфірмового управління.
Не припускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військових, посадових осіб, органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
Особи, котрим суд заборонив займатися визначеною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, установленого вироком суду.
Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Особливості регулювання окремих видів підприємництва встановлюються законодавством України.
Діяльність по виготовленню і реалізації наркотичних засобів, військового зброї і боєприпасів до
Loading...

 
 

Цікаве