WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Державна рада з радіомовлення та телебачення у політичній системі Польщі - Реферат

Державна рада з радіомовлення та телебачення у політичній системі Польщі - Реферат

дають підстав для оптимізму щодо його майбутнього. Мала місце ліквідація деяких осередків, в інших журналістська та польська філологія були об'єднані на одному факультеті. Проте найбільшу тривогу викликає явище створення відділень журналістики в приватних учбових закладах, які ніколи не мали нічого спільного з цією дисципліною. Враховуючи стрімке зростання цікавості до журналістики, ці приватні училища очікують на великі прибутки. Окремим питанням постає достатність рівняпрофесійної підготовки випускників, що у багатьох випадках є доволі сумнівним. Основний контингент майбутніх журналістів, як у Польщі так і в інших країнах, набував освіту завжди спільно з політологією та соціологією тому, що знання про суспільство, принципи функціонування держави, які доповнюються теорією права преси, спеціальною психологією, є необхідними для дійсної професійної приватності, ДРРТ є зобов'язаною законом співпрацювати з відповідними установами з захисту авторських прав, прав виконавців, продюсерських прав, а також передавачів радіо- і телепрограм. Це значить, що співпрацюючи з подібними установами, міжнародними організаціями та безпосередньо з передавачами. У цьому співробітництві суттєвим елементом мають бути такі актуальні в останній час питання захисту авторських прав, прав виконавців, продюсерських прав та прав передавачів.
ДРРТ є колективним органом. Чотири з дев'яти її членів призначає Сейм, Сенат - 2, а Президент - 3. Законом не передбачено яких-небудь вимог до кандидатів до ДРРТ. Визначальною є вимога до знань та досвіду в галузі ЗМІ. Закон не дає уточнень щодо порядку прийняття рішень, що стосуються призначень членів ДРРТ. Призначаючи їх, Сейм і Сенат повинні керуватись своїм регламентом. У зв'язку з відсутністю регламенту. Президент призначає членів ДРРТ на свій розсуд, дотримуючись виключно вимог щодо їх компетенції. Голову ДРРТ призначає Президент зі складу членів Ради. Цей акт набуває чинності тільки після того як склад Ради є остаточно сформований. Законом також не визначені критерії, якими керується Президент, призначаючи Голову. Безперечно, треба було б брати до уваги не тільки досвід та знання, але й насамперед вміння керувати колективом, організаторські здібності [5]. Термін уповноважень членів ДРРТ триває 6 років, що є більше аніж термін уповноважень Президента.
Згідно із законом члени виконують свої функції до моменту призначення своїх наступників, що забезпечує безперервність у роботі цього органу. Законом заборонено призначати члена ДРРТ на наступний термін. Це означає, що член Ради не може продовжувати свою діяльність більше б років безперервно. Проте немає ніяких перешкод тому, щоб член Ради міг бути призначений знову до її складу після б-річного інтервалу.
Член Ради звільнюється зі своєї посади за рішенням тільки того органу, що його призначив. Підставою для звільнення члена Ради зі своєї посади може бути тільки вирок судового органу за свідоме скоєння злочину. Це означає, що тільки за умови скоєння свідомої злочинної дії, або свідомого порушення чинного законодавства, члена Ради може бути усунуто з його посади. Вирок судової інстанції члену Ради за ненавмисне порушення законодавства не може бути підставою для його звільнення зі своєї посади [б]. У Ст.8 визначаються права та обов'язки членів ДРРТ як осіб, що призначаються. Згідно із законом, установа, де працює член Ради, повинна надати останньому за його заявою неоплачувану відпустку на строк виконання своїх посадових уповноважень. З положень закону випливає також те, що член Ради може виконувати свої професійні обов'язки за основним місцем роботи за умови, що його діяльність не суперечитиме чинному законодавству. Згідно із законом, заборонено суміщати функції члена ДРРТ з діяльністю передавача або радіо, або телепродюсера, а також роботу у передавача або продюсера. На період виконання функцій члена ДРРТ припиняється його участь у політичних партіях, центральних керівних органах громадських спілок та об'єднань загально польського значення, профспілок та спілок працедавців, церковних організацій та об'єднань. Така участь припиняється автоматично згідно із законом. Заборона на участь члена ДРРТ в спілках та об'єднаннях може викликати подив хоча б тому, що вона не стосується навіть суддів. Роботою ДРРТ керує її Голова, який водночас представляє її як на терені держави, так і за її межами, а також виконує обов'язки, що визначені законом. Згідно із Ст.10.2 закону Голова є уповноважений вживати заходи, що спрямовуються на визначення відповідності дій передавача положенням закону та умовам ліцензії. Закон, однак, не дає уточнень щодо форм цих заходів та характеру контактів з передавачем. Голова ДРРТ, за випадку встановлення факту порушення передавачем закону, постанов Ради або умов ліцензій може видати наказ про припинення таких дій, але тільки тоді, коли отримує такі повноваження за постановою Ради.
Згідно із ст.11 ДРРТ виконує свої обов'язки з допомогою "Бюро державної ради". Бюро ДРРТ є допоміжним органом як самої Ради, так і її Голови. Воно створено для виконання виключно технічних функцій та послуг. Його працівники не мають прав приймати будь-яких рішень або нормативних актів. Обов'язки про щорічний звіт перед Сеймом, Сенатом та Президентом, що випливають з положень закону, свідчать про пряму залежність Ради від цих органів. Крім цих звітів, ДРРТ щорічно подає також інформацію про свою діяльність та про головні питання радіомовлення та ТБ Голові Ради Міністрів. Звіт ДРРТ має стати предметом аналізу відповідних комісій Сейму та Сенату та парламентських дебатів. В їх підсумку, незалежно один від одного, обидві палати приймають звіт або відкидають його. Президент подібних повноважень не має. Він може вдатись до відповідних дій тільки в разі неприйняття Сеймом та Сенатом звіту ДРРТ. Якщо Президент не бачить підстави для неприйняття звіту ДРРТ, він може відмовити у підтвердженні припинення строку повноважень Ради. Тоді згідно із ст.12.5 закону цей строк подовжується.
?
Література
l. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. (zatwierdzona w ogolnokrajowym referendum konstytucyjnym w dniu 25 maja 1997 r.). Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - Warszawa, 1997. - 16 lipca. - N78. - rozdz.DC.
2. Ustawa o radiofonii i telewizji z dnia 29 grudnia 1992 (Dz. U. 1993 r., Nr7, Poz.34).
3. Там само. - С.З.
4. J. Sobczak. Ustawa o radiofonii i telewizji. Komentarz. -Poznan, 1994. ~ C.31-32.
5. Там само. - с.40.
6. Там же. - с.43-44.
Loading...

 
 

Цікаве