WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Журналістика як сфера масового розуміння - Реферат

Журналістика як сфера масового розуміння - Реферат

досягти обсягів аудиторії сучасних газет чи глобальної телевізійної мережі, вийде одне з двох: або нічого не можна буде зрозуміти взагалі, або все поволі рушить на свої місця й почнуть проявлятися закономірності.
Словом, з усією наочністю виникає висновок: задля забезпечення справжнього розуміння необхідно переходити від комунікації до спілкування
А відтак перехід у сферу масового спілкування завершив би таку "піраміду розуміння", оскільки визнав б за кожним з аудиторії й за всіма разом, за аудиторією в цілому, статус суб'єкта спілкування замість об'єкта комунікації, а разом з цим - і право на власні думки, рішення й дії щодо отриманої інформації.
М. Каган, оглядаючи ретроспективно стан теоретичної думки на цій ділянці, до якої він тільки приступав, констатував: комунікація й спілкування спочатку збігалися за змістом, потім їх розвели, але поглиблено не прояснили. Ще й нині в багатьох наукових текстах, словниках і навіть енциклопедіях їх ототожнюють, хоч після виходу в світ робіт М. Бахтіна та М. Кагана цього робити вже не слід.
Каган зауважив: "Спілкування - категорія філософської науки" (6, с. 3-4). Від цього місця науці журналістиці треба рухатися далі, тому що масове спілкування - це вже її категорія, точніше однієї з її складових, теорії масового спілкування, яку треба створити.
Щоб просунутися далі, доведеться повернутися до двох згадуваних поглядів на взаєморозташованість трьох сфер обертання інформації у просторі масової свідомості. Стрункість і послідовність обох побудов такі, що їх неможливо просто відкинути. Отже, або істинною може бути тільки одна з них, або ми стоїмо перед необхідністю створити більшу піраміду, яка поєдналаб першу точку зору з другою.
Власне кажучи, відносини між масовою комунікацією та масовим спілкуванням не повинні викликати особливих суперечок. Після створення М. Каганом на науковому підґрунті А. Потебні та М. Бахтіна теорії спілкування тут панує відносна ясність.
Ще не протиставляючи так рішуче, як це зробив М. Каган, комунікацію спілкуванню, а суб'єктно-об'єктні відношення інтерсуб'єктним, М. Бахтін написав: "Подія життя тексту, тобто його справжня сутність, завжди розігрується на межі двох свідомостей, двох суб'єктів" (2, с. 310). М. Каган у "Мире общения" блискуче завершив їх протиставлення.
Тому для нас уся проблема зводиться до того, чи є сфера масової інформації ширшою за ці дві разом, чи, навпаки вужчою ніж кожна з них і тому охоплює їх як простіші, більш примітивні види відносин між людьми щодо обміну інформацією.
Питання має надзвичайне теоретичне значення та практичну актуальність: рефлективна відповідь на нього дозволить просунутися значно далі у саморозумінні й самовизначенні журналістики як явища соціокультурного масштабу. Від того, як журналісти визначають себе самі, як сприймають власне становище у суспільстві, значною мірою залежить, як до нас ставитимуться різні верстви населення, громадські, політичні й державні структури тощо.
Отже, треба визначитися, що є що, і це допоможе зрозуміти, хто є ми.
По-перше, не можна не зважати на те, що і перший, і другий, і третій рівні єдині в одному (й найголовнішому) якісному параметрі - усі вони є рівнями обігу інформації. Така глибинна, внутрішня, іманентна спорідненість, справді, вимагає їхнього включення у сферу інформації не просто як у більшу, а як у найбільшу, для них - всеохоплюючу.
По-друге, будь-яка з трьох сфер обертання інформації не може функціонувати без джерела її поширення, інакше кажучи, без особи чи організації, від яких інформація починає поширюватися на масову аудиторію.
Не буде помилкою назвати його джерелом інформування.
Отже, є масова інформація, а чи є масове інформування? Як сфери, різні за обсягом (перша - всеохоплююча, друга - першопочаткова)? З функціонально-змістової точки зору тут немає помилки.
А томувся піраміда "розпадається" не на три, а на чотири рівні, й вона починає більше нагадувати велику сферу, в якій від центру масового інформування (скажімо, від редакції газети чи телерадіокомпанії) як від позиції № 1 на всі боки розходяться концентричні сфери.
Найменш дослідженою тут є сфера масового спілкування. Автор розвиненої теорії спілкування (не масового, а, так би мовити, лінійного, коли "Я" спілкується й розуміється тільки з "Ти") - М. Каган писав: "Спілкування стало предметом спеціального вивчення у загальній та соціальній психології, у соціології й педагогіці, у етології й етнографії, у етиці й естетиці, у лінгвістиці й семіотиці, у теорії культури й теорії інформації" (6, с. 5). Настає час, коли цей перелік слід доповнити й журналістикою. Вона не тільки не є чужею спілкуванню, але саме спілкування - масове - є її суттю в демократичному суспільстві.
Масштаби спілкування, навіть лінійного, - максимально широкі. Так, М. Каган справедливо підсумовує власні розвідки в цій галузі: "Людське спілкування завжди лежало в основі людського буття" (6, с. 8). Отже, квант спілкування двох тяжіє до того, щоб заповнити собою увесь простір людського існування взагалі.
А в основі людського спілкування завжди лежало розуміння.
Якщо ж подивитися на всю справу з найвищого - з філософського - рівня, стане очевидною істина, яку не можна спростувати. Вона звучить так:
Подібно до того, як у світі речей немає нічого, крім матерії, що вічно рухається, у світі людей немає нічого, крім нескінченного спілкування. Воно здійснюється у діалозі, існує в соціокультурному масштабі й відбувається через розуміння.
Отже, врешті-решт піраміда перетворилася на концентричні сфери й виглядає так, у бік розширення:
1) сфера масового інформування,
2) сфера масової комунікації,
3) сфера масового спілкування,
4) сфера масової інформації.
Вінчає все це, охоплює все, вміщує в себе все перелічене сфера інформації.
Але чи не зникає за цими сферами власне журналістика? Чим вона, власне, є у цьому списку?
Журналістика є журналістикою, тобто і першим, і другим, і третім, і четвертим. І важливою частиною п'ятого, яке все вінчає й охоплює.
Чим же є сьогодні осередки української преси, як на загал, так і у кожному конкретному
Loading...

 
 

Цікаве