WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Трансформація телевізійного сюжету в газетний текст - Реферат

Трансформація телевізійного сюжету в газетний текст - Реферат

Реферат з журналістики
ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО СЮЖЕТУ
В ГАЗЕТНИЙ ТЕКСТ
Слово "трансформація" походить від латинського transformare - перетворювати. "Зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-небудь" [10, 233].
Розглянемо трансформацію як перетворення телевізійного сюжету в жанр газетної журналістики з відповідними стилістичними та композиційними змінами.
Під текстом телевізійного сюжету, або телевізійним текстом, що безпосередньо зазнає трансформації, ми розуміємо текст, що втілюється в усному мовленні телесюжету.
Потрібно визначити завдання, які вирішує трансформація. Насамперед, це підвищення ефективності сприйняття інформації. чинники, що безпосередньо працюють на ефективність - розширення аудиторії глядачів та слухачів, тобто поліпшення поінформованості громадян з певної тематики. Відповідно окреслюється і сфера можливого застосування трансформації. Це доведення до свідомості громадян життєво важливої соціальної інформації з боку держави (таким чином, ми безпосередньо торкаємося аспекту соціального управління), а також поширення інформації споживчого, прикладного характеру, наприклад, реклами (сфера маркетингу, паблік рилейшнз тощо).
Інший чинник - економія та ефективне використання робочого часу журналіста. Журналіст, що здійснює трансформацію свого чи чужого тексту, не витрачає багато часу на ознайомлення з темою, відпадає необхідність давати їй нове потрактування. Необхідно, використовуючи інструментарій літературного редагування, пристосувати існуючий текст до стилістичних потреб певного засобу масової інформації. Найбільшого значення цей чинник набуває при здійсненні рекламних кампаній.
Трансформація як така здійснюється запозиченням тексту з одного виду ЗМІ для подальшого пристосування до вимог іншого. Отже, можливі такі теоретичні варіанти запозичення:
- дикторський текст теле-, радіосюжету трансформується у газетний текст;
- газетний текст трансформується у дикторський текст радіо чи телебачення.
Необхідно зазначити, що в обох випадках маємо справу з текстом, що втілюється в мовленні - усному чи письмовому.
При трансформації телевізійного тексту в газетний жанрова форма телесюжету актуалізується для редактора-журналіста у телесценарії. Телевізійний сценарій у знаковому вигляді передає усне мовлення телепередачі. І саме усне мовлення стає основою майбутньої публікації.
Отже, трансформація телевізійного сюжету в газетний жанр пов'язана головним чином з роботою над дикторським текстом телевізійної передачі. Тобто лише частина звукового ряду - голос - переводиться у графічну знакову систему. А це лише невеликий відсоток загального змісту телесюжету. Теоретично це ризикована справа. На наш погляд, телевізійний текст самостійно не здатний виражати комунікативно достатнього змісту. Це підтверджує й думка В.Ф. Минаєва: "Окрім зчеплення слів між собою у відносно завершене ціле, всередені якого діють значеннєві та стилістичні зв'язки літературно-мовного контексту, ...у телевізійному сценарії виникає зчеплення словесного ряду із зоровим - виникає екранний контекст. Зміст і значення телевізійної мови встановлюється тільки в умовах рівнодії обох - мовної та екранної - контекстуальної ситуації" [13, 19]. Отже, у разі втрати екранної контекстуальної ситуації, телевізійна мова втрачає зміст та значення. На телевізійному екрані дійсно втрачає. Проте не втрачає смисл і значення її комунікативна цінність, семантичний зміст взагалі. І одним з можливих доказів цього може бути те, що у сценарії телевізійний текст існує поза екранним контекстом.
Слід зазначити, що між дикторським текстом та відеорядом можливі три види відносин.
Перший вид, в якому домінує відеоряд, текст - вторинний, він пояснює, коментує дію зображення. В цій ситуації первинна за важливістю інформація відеоряду, увага концентрується на предметі зображення. При трансформації такого відеосюжету в газетний текст редактор виступатиме у ролі репортера, свідка, якому принципово важливо дати опис місця події, динаміку розвитку подій, модифікувавши відповідно дикторський текст. Така форма побудови телесюжету типова для ситуації, де документальна відеозйомка зафіксувала події, які цінні своєю емоційною наснаженістю. Наприклад, прийняття поправки до Конституції, зустріч військовополонених українців на батьківщині та ін.
Другий варіант взаємодії, коли первинний у відеосюжеті текст, а відеоряд виступає певною мірою абстрагованою ілюстрацією. У такому разі для редактора саме дикторський текст, а для зручності, - сценарна форма існування телесюжету, перетворюється у газетний жанр. Відео- й звукоряд особливої цінності для трансформації не мають. Такі відеосюжети найбільш прийнятні для трансформації.
Третій варіант. Аудіотекст дублює зображення. Маються на увазі не найгірші за якістю телесюжети, а метод інтерв'ю або телесюжет у формі інтерв'ю. Редактор у такому разі повинен просто виправити хиби монологу.
Журналіст як професійний комунікатор має навички професійного, стилістично якісного мовлення. Імпровізуючи або читаючи підготовлений текст, він використовує "особливий вид власне літературного мовлення, певною мірою підробку письмової мови під усну..." [5, 36]. Така "підробка" є не чим іншим, як публіцистичним стилем. Адже "характерна риса публіцистичного стилю - орієнтація на усне мовлення, елементи якого не лише виступають у ролі експресем, а й стають одним з прийомів зацікавлення читача, слухача, глядача" [3,
Loading...

 
 

Цікаве