WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Синтаксис тексту - Дипломна робота

Синтаксис тексту - Дипломна робота

раніше сказаного - про обмеженість коштів, наданих для зйомок фільмів-балетів, про стислість строків (до речі, в ньому можна було б замінити що на це).
Якби озвучити аналізовані тексти, а багато з них справді могли б прозвучати в радіо-й телепередачах, то у випадках, коли межа між реченнями у фразі проходить перед підрядною частиною, інтонаційно вона передається "обмежувальним" пониженням (або підвищенням) тону (завершального характеру), тоді ж як цієї межі немає, то інтонаційне обмеження, уривчастість відсутні, а спостерігається протяжне підвищення тону, яке посилює зв'язок між компонентами, об'єднання їх у складі одного речення.
Для писемної мови в подібних ситуаціях важливою є наявність диференціюючих розділових знаків. Звичайно, крапка найпевніше вказує на перехід до нового повідомлення, та при цьому вона надає значно неповному реченню підкреслену виділеність. А перехід у межах фрази вирізняється більшою м'якістю, плавністю, зв'язаністю. І мовленнєва практика підказує рішення, що враховує ці моменти. Набуло помітного поширення в газетних текстах вживання на межі розглядуваних речень у фразі не коми, а тире, котре якраз здатне виконати цю диференціювальну функцію. Порівняйте: На жаль, однак саме так найчастіше й виходить: перекладач позбавлений можливості вибору, він змушений погоджуватися на те, що пропонує йому видавництво, до тих пір,поки не стане іменитим, усіма визнаним; Щоправда, ця допомога завдає чималої шкоди тим, хто і не вміє, й не хоче працювати. Та це вже їхній клопіт - як чинити за нової ситуації, що ставить підвищені вимоги до людини; Останні три дні йшли завидна - щоб пізнати красу пустелі в усіх її виявах; Кіно - це пластичне мистецтво, вважав він. І на цьому шляху добивався гігантських успіхів і навіть відкриттів. Та іноді зазнавав поразки на цьому ж шляху - через те, що недооцінював значення інших, величезних за важливістю, складових кінематографа, скажімо, значення слова. В довідниках із пунктуації пропонується вживання тире в складнопідрядних реченнях у тих випадках, коли воно дістає інтонаційно-експресивне навантаження (типу: Ви спитаєте - задля чого я пішов на це?). Названі ж факти не знайшли відображення. Привертають увагу й прояви тенденції до вживання тире, двокрапки в тих випадках, коли не виникає небезпеки двозначного тлумачення, але таким чином досягається чіткіше семантико-синтаксичне членування фрази. Це ще раз підтверджує, що носіями мови визначаються в потоці мовлення межі речень, вони їм необхідні для чіткого змістового розчленування мовленнєвого матеріалу. Порівняйте вживання різних знаків у схожих ситуаціях: Ішлося про те, щоб лекція давала відповідь на гострі, злободенні запитання. Тим, більше не стосується, семінарів, адже саме вони мали в сперечаннях будити думку; У практиці вузів, буває, доводиться розлучатися з деякими "неформальними лідерами" академічних груп, коли всі засоби переконування та дисциплінарної відповідальності виявляються вичерпаними. Такі поразки особливо западають у пам'ять: адже міг би стати діловим спеціалістом, та ключа до нього вчасно не знайшли. Природно, що тире і двокрапка помітніше позначають межі речень розглядуваного типу. Пунктуаційні аспекти, пов'язані з варіативністю меж речення у фразі, потребують спеціального осмислення та опису. Це великою мірою сприятиме вдосконаленню писемного мовлення, поліпшенню його сприймання та розуміння.
Результати, одержані в ході аналізу фраз, які містять підрядні речення, свідчать, що такі фрази можуть бути омонімічними за своїм синтаксичним складом, у них спостерігається варіативність меж речення. Ці межі можуть мати внутрішньофразовий характер, пролягати перед підрядною частиною, котра є формою неповного речення з випущеним компонентом, який домислюється з попереднього речення, що входить до цієї ж фрази. Тим частіше виступають у ролі окремих речень підрядні частини, виокремлені в нову фразу (які мають вигляд, у відповідності з уживаними найменуваннями, приєднуваних або парцельованих конструкцій).
Самостійність предикативних частин у складносурядних побудовах
Спостерігаючи в умовах контексту можливість членування складнопідрядної конструкції на окремі елементарні змістові одиниці, тобто на окремі речення, іще природніше припустити таку можливість у складносурядних побудовах.
О.М.Пєшковський, виходячи з матеріалу складних побудов із сурядними відношеннями, пропонував нове найменування -- складне ціле. Він розрізняв сполучення речень, побудовані "за принципом нанизування одних речень на інші"[35] та власне складові речення, про які писав: "Тільки в частині складних речень, саме в тих із них, де підрядність явно переважає над сурядністю, ми маємо ту ж саму структуру, що й усередині речення "[36].
Факти, розглядувані в дослідженні, потверджують, що розуміння структури утворів, іменованих складносурядними, не може бути однозначним. А.М.Пєшковський мав рацію, осмислюючи це питання з урахуванням функціонально-семантичних відношень, що виникають у складних побудовах. За вихідну беремо точку зору А.М.Пєшковського, проте є немало інших наукових тверджень, які з певністю свідчать, що дослідники, в тому числі А.А.Шахматов, В.В.Виноградов, Е.Сепір, знаходили в складносурядних реченнях синтаксичну одиницю, що містить цілий комплекс думок[37]. Це можна сказати про складносурядні конструкції розповідного, описового, перелічувального й т.п. типів. Специфіку відношень у них предикативних одиниць добре схарактеризувала І.А.Попова: "Кожна дія чи кожний етап у розвитку дії представлений у творі реченням, яке не втратило значення окремішнього повідомлення. Поєднання таких висвловлювань або змальовує явище в певний момент його розвитку, або зображує етапи розвитку процесу в їхній природній послідовності й тим самим начебто відтворює окремі моменти розвитку дії перед очима читача або слухача"[38]. Розглянемо приклад: Ми вийшли з будинку, гарного впорядкованого будинку на великій доглянутій ділянці, будинку-пастки, зведеного для того, щоб розбивати людські серця, і Вієдонгс, замкнувши двері, старанно опечатав їх сургучними підвісними печатями. Потім нахилився до замка, пошепотів щось, плюнув у щілину. Обернувся до мене й трохи зніяковіло пояснив: "У нас старе повір'я... Коли йдеш із дому, де водилася нечиста сила, треба, зашіптувати замок..." У цьому фрагменті передається послідовність ряду дій, пов'язаних єдністю ситуації: спочатку повідомляється про вихід із будинку працівників карного розшуку, потім про те, що один із них опечатав двері будинку, потім - іще про чинені ним своєрідні дії й т.д. Повідомлення ці даються і в складі однієї фрази, й у різних фразах: Ми вийшли з будинку.../ і Вгєдоніс, замкнувши двері, старанно опечатав їх.../ Потім нахилився до замка.../ Обернувся до мене й трохи зніяковіло пояснив.../
Контекст прояснює істинні відношення між синтаксичними елементами - те, як їх групує той, хто пише, якими смисловими нитками з'єднує. Не дивно, що проблема "прочитання" складносурядних
Loading...

 
 

Цікаве