WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Синтаксис тексту - Дипломна робота

Синтаксис тексту - Дипломна робота

експозиції показано найкрасивіший, святковий, одяг..., далі йде речення, що перебуває з ним у відношенні розширення: який приваблює прекрасною вишивкою, славнозвісними мереживами, золотим шитвом. Після цих речень ужито речення, в якому виражається почуття захвату майстерністю народних умільців. Воно передусім стосується попереднього речення, бо в ньому мовиться про особливості творчої роботи народних умільців. Але й, звичайно, через посередництво цього речення воно вводиться до складу ССЦ, утворюваного першими двома реченнями.
Третій фрагмент. Звернімо увагу на четверту, п'яту й шосту фрази. Кожна з них - це складне синтаксичне ціле, утворюване поєднанням двох речень: а) яке містить повідомлення про факт; б) яке містить думку з приводу повідомлюваного факту (воїн, трудівник, громадянин).
Четвертий фрагмент. У семантико синтаксичній єдності перебувають: речення, що повідомляє про факт (Якось на такому святі мистецтва на мольберт Яніса Анманіса хтось поклав квіти), й речення, в якому передається роздум із приводу цього факту (Хто знає, може бути, саме в цю хвилину, відчувши вдячність глядачів, Яніс Анманіс із новою силою повірив у себе як у художника).
8. Складне синтаксичне ціле з різнотипними супровідними відношеннями. Ми розглянули складні синтаксичні цілі з певнимитипами супровідних відношень між реченнями. Але нерідко складні-синтаксичні цілі містять речення, що перебувають у різних супровідних відношеннях з основним, опорним реченням або з опорними реченнями, що перебувають у смисловій зоні основного речення, а точніше в зоні супутної йому частини. Незважаючи на розширення кола супровідних речень, семантико-синтаксична одиниця залишається тією ж, єдиною, цілісною, бо нона зберігає притаманну їй за супровідних відношень будову: єдність ядерної та периферійної частин (супутньої, супровідної). Якщо речення є елементарною семантико-синтаксичною одиницею, а складне синтаксичне ціле зі з'єднувальними відношеннями - складною одиницею, то складне синтаксичне ціле з реченням у ядерній частині та суправідною частиною в різному обсязі є складеною семантико-синтаксичною одиницею, а не складною, бо формування основної структури семантико-синтаксичної одиниці відбувається на базі її ядерної частини.
Розгляньмо приклади:
1. Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш як на 8 мільонів карбованців. Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів. На підприємстві велика увага приділяється механізації виробництва, освоєнню нової продукції. Нещодавно, наприклад, виготовлено два дослідних, економічніших і продуктивніших, порівняно з нинішніми, зразки зернових сушарок.
Складне синтаксичне ціле має ядерну семантико-синтаксичну частину, виражену реченням Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Решта речень входить до супровідної частини. Друге (від початку тексту) речення слугує для розширення інформації, повідомленої в першому, основному реченні (Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш, як на 8 мільйонів карбованців).Розширення стосується аспекту планова - надпланова продукція (про планову йдеться в першому реченні, а про надпланову повідомляється додатково). Третє речення містить конкретизацію: які ж саме надпланові вироби, в якій кількості будуть виготовлені для землеробів (Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів). Четверте речення є коментувальним - у ньому дається оцінка тих сторін роботи підприємства, завдяки яким було досягнуто дострокового виконання плану. Затим іде часткове підтвердження даної оцінки - це вже п'яте речення.
У розглядуваному ССЦ представлено чотири типи супровідних відносин: розширення, конкретизація, коментування, аргументація. І всі ці види супроводу стосуються прямо чи опосередковано основного, ядерного речення. Тобто і в цих випадках маємо справу з одним синтаксичним цілим.
2. Дитинство - надзвичайно чутливий камертон життя. Сьогодні він вібрує особливо сильно. Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає віру в життя, в радість (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів), чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного як на й негативніше вплинути на духовність наступних поколінь? Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна. Не можна допустити, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства.
Зміст першого речення - це судження про певну закономірність (Дитинство надзвичайно чутливий камертон життя). Друге речення слугує для розширення відомостей, пов'язаних зі змістом першого речення (Сьогодні він вібрує особливо сильно). Далі йде речення з умовно-наслідковими відношеннями. А в сукупності з першим реченням вони утворюють ССЦ зі з'єднувальними відношеннями (введення), яке виражає зміст умовиводів. Перше речення передає зміст першого посилання, а друге посилання (Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає, віру в життя, в радість) зливається з реченням-висновком, яке має передбачувальний характер (чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного якнайнегативнїше вплинути на духовність наступних поколінь?). У складі ССЦ, побудованого на з'єднувальних відношеннях, спостерігається вставляння аргументуючого речення (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів). В умовиводі реалізується взаємодія речень за такою схемою: виходячи з такої-то закономірності, на основі певного стану спряв передбачається можливість виникнення негативних явищ; далі йде речення, в якому характеризуються висловлені припущення (Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна). Тобто в ньому реченні висловлюється думка з приводу змісту речення (й ширше - умовивід у цілому, бо висновок спирається на обидва посилання).
Звернення й до ширшого контексту стверджує в думці про те, що останнє речення також виражає судження з приводу висловленого висновку-проблеми (воно приєднується тільки з допомогою тематичного зв'язку). Автор, замислюючись над можливістю жахливих соціальних змін, вважає недопустимим, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства. Два наступних речення входять до ССЦ, на основі одного типу відношень, але конкретні смисли-роздуми розрізняються за логічною спрямованістю. Це й закономірно, тому що можливі багатоманітні прояви інтелектуально-емоційного реагування на повідомлення про стан справ, про вчинки, характеристики й т.д.
Аналіз нього фрагмента також свідчить про існування в складному синтаксичному цілому різних видів супровідних компонентів, що вводяться на основі різних відношень. Тут: і розширення, й аргументація, й інтелектуально-емоційний супровід. Ми бачимо також, що позиції супровідних речень можуть бути найрізноманітнішими. Крім того, що вони супроводять окремі самостійні речення, вони
Loading...

 
 

Цікаве