WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Синтаксис тексту - Дипломна робота

Синтаксис тексту - Дипломна робота

компонентів з'єднуваних речень, у ньому відсутні повтори. Для нього харарактерна видо-часова співвіднесеність речень, що виявляється у спільності цих параметрів у предикатів з'єднуваних речень. Порівняйте: По ньому (озеру) спокійно плавають птахи. Привільнo почуваються у ставку також окуні, карасі, пічкурі... А довкола, озера у вольєрах вільно пасуться благородні плямисті олені; За вітровим склом пропливають пожнивні поля, гори підготовлених до відправки кокосових горіхів, торговельні ятки селян. Жінки у великих плетених капелюхах продають рис, овочі, фрукти, олію - все, чим багатий Тайланд; Страшенно гойднулися пасма гір. Ударила в п'яти не земля, не степ, а сама планета. Гора здійнялася й опала. Вершинабризнула струменем каміння, як величезний дробовик. Гуркіт прокотився по довкіллю, по моїх очах, серцю. У наведених фрагментах створюється видо-часова спільність речень шляхом співвіднесеності за цими характеристиками: плавають - почуваються - пасуться; пропливають - продають; колихнулася - вдарила - здійнялася - бризнула - прокотився. Є й інші співвіднесені компоненти: птахи - окуні, карасі - пічкурі - олені; спокійно - привільна - вільно; пасма, планета - гора - вершина - гуркіт. Та весь цей різновид паралельного зв'язку не такий виразний, помітний, як сильний паралельний зв'язок. Проте він може й посилюватися за більшої симетричності в розташуванні співвіднесених компонентів. Наприклад, у третьому фрагменті: Гора здійнялася, Вершина бризнула, Гуркіт прокотився. Або ще: Дивлюся на далеку заряджену ядерним зарядом гору: Відчуваю наростаюче навколо хвилювання...
Виокремлюємо такий різновид зв'язку - інтегративний (тобто сполучниковий), - що здійснюється з допомогою спеціальних сполучникових засобів, призначених для інтеграції елементів.
Текстові відношення, про які сигналізують ці засоби, різноманітніші, ніж у реченні, й цілком слушною є думка, що не можна механічно переносити властивості речення на текстові структури. Аналізуючи синтаксичні зв'язки між закінченими реченнями, не слід керуватися уявленнями, характерними для синтаксису простого чи складного речення. Це новий, вищий рівень синтаксичних явищ, до якого лише невеликою мірою застосовні поняття й категорії нижчих рівнів. Так, відношення між частинами складного речення неможливо визначити в поняттях, характерних для синтаксису простого речення. Так само неправомірно переносити зв'язки, властиві членам простого або частинам складного речень, на відношення між самостійними реченнями. За такого механічного перенесення не враховується специфіка речення як самостійної, цілісної синтаксичної одиниці.
Засобами інтегративного зв'язку між реченнями є сполучники і, а, адже, але (але ж), однак та ін. У реченні вони передусім виконують роль сурядних сполучників, отже, не тільки виражають сполучуваність, з'єднаність частин речення, а й розкривають рівноправний характер їхніх відношень. Сполучники, що є засобами інтегративного зв'язку, насамперед беруть на себе функцію сполучення, вказують на системне об'єднання частин (але й можуть зберігати, крім того, здатність вираження протиставного відтінку значення, неголовного у відношеннях, які виражаються).
Розглянемо приклад: Уперше фінали найбільшого зимового свята пройдуть в одній області. І це не випадково: край шахтарів і металургів, хіміків та енергетиків давно став краєм масової фізичної культури й спорту. З'єднання першого та другого речень здійснюється з допомогою вказівного слова це та сполучника і, й загалом смислової взаємодії речень: у першому йдеться про те, де відбудеться подія, в другому ж висловлюється думка про цей факт, дається своєрідний коментар (I це не випадково). Сполучник і виконує тут власне зв'язувальну роль, тому без нього ми не відчуємо якогось змістового пропуску. Так само передусім функції зв'язності виконує сполучник а, приєднуючи друге й четверте речення в такому фрагменті: За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, але з жовтим сутінком імла. А за нею, за Дніпром, над борами й далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важкі чорні гребені Альп. Рівнина там одразу, неначе чудом, стала горяна, неначе в Швейцарії коло Люцерна. А на горах вершки наче куряться димом та паром, розбились нарізна й понахиляли вершечки на один бік уперед, неначе голови, на схід сонця. При з'єднанні окремих речень сполучники і, а, але, однак, та, та й виконують стрижневу функцію й можуть "обростати" додатковими компонентами, які посилюють можливості вираження смислової орієнтації синтаксичного зв'язку. Так, на базі сполучника і функціонують, наприклад, такі сполучні засоби: і вже; і вже аж ніяк; і водночас; і в той же час; і все ж; і все ж таки; й далебі; й до речі; і звичайно; і,зрештою; і, насамперед; і не лише (тільки) тому що; і не тільки тим, що; і ось; і тому; і отак; і ще; і хоч; і справді; і ще; і, що найголовніше тощо. Зі сполучником але спостерігаються ось такі сполучні утворення: але водночас; але ж; але ж то; але в той же час: але найважливіше, мабуть, те, що; але, крім того; але до того ж; але в тім-то й справа, що; але ні; але хоч би як там уже було та ін. Ще один ряд сполучних засобів грунтується на сполучниках та; та й: та водночас; та виявляється; та все ж; та головне; та ж: та й, зрозуміло; та й взагалі; та й, крім усього; та навіть: та й навіть; та от; та ось; та уже й; та тільки; та саме.
Сполучники адже,(і) ось чому,(і) тому, і через те, а тому й, тобто, а саме, наприклад, приміром, так, зокрема використовуються лише (й саме) для зв'язку речень, бо вони слугують для переходу, переключення на нове повідомлення - пояснювальне, конкретизуюче, аргументуюче, зумовлене чимось. Порівняйте: Людям найрізноманітніших смаків і літературних уподобань дорогий і близький образ поета... Ось чому з незмінним інтересом сприймали читачі й окремі мемуарні публікації, й збірники, які відтворювали, за свідченнями сучасників, живу постать поета; Поняття "хазяїн" утратило свій першородний зміст. Аджебути хазяїном означає не тільки володіти, бути власником, а й відповідати за право володіння. У наведених прикладах спостерігається вживання інтегративно-характеризувальних сполучників і сполучних слів. Вони слугують для зв'зку речень перебуваючи на межі між ними. Крім того, ці сполучникові засоби підказують, якою є спрямованість формування відношень, до якого предмета мовлення здійснюється перехід: ось чому, тому, а тому вказують на зумовлений чимось результат, наслідок; а саме - пояснення; адже - пояснення причини; наприклад - підтвердження чогось, якогось міркування, або як засіб конкретизації.
У ролі таких же засобів можуть виступати й цілі речення: річ у тому, що; йдеться про те, що; покажемо це на прикладі; ось наприклад; скажімо; досить сказати, що та ін. Порівняйте: Зате на лижні в горах Адирондак розгорілася затята боротьба. Досить сказати, що вперше в історії лижного спорту чемпіона та срібного призера відділяла одна сота частка секунди; Життя підказує щоразу нові
Loading...

 
 

Цікаве