WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Використання термінології в екологічних матеріалах - Реферат

Використання термінології в екологічних матеріалах - Реферат

людини від шкідливого впливу нею ж створеного штучного оточення, тобто по суті - нового середовища її проживання. Саме на цьому етапі все частіше замість терміну "охорона природи" використовується новий- "захист навколишнього середовища". Це, на думку деяких дослідників, є новою формою охорони природи. Протиставлення поглядів щодо використання понять "охорона природи" й "охорона навколишнього середовища" останніми роками не підтримується, оскільки, як вважає В.Соколов, "в основі обидва поняття відбивають єдиний процес - здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження тієї самої природи, поза якою людина просто немислима... і на сучасному етапі розвитку суспільства "природа" і "навколишнє середовище" дуже близькі за змістом, і в найближчій перспективі вони виявляються еквівалентними".
Якщо розмірковувати не про семантичний обсяг названих понять, а про суть тенденції розвитку, то з таким твердженням можна погодитись, оскільки воно відображає динаміку розширення змісту виразу "охорона природи".
Науковці хоча й погоджуються з тим, що поняття "природа" та "навколишнє середовище" дуже подібні, зауважують: поняття "природа" значно ширше. Автор одного з екологічних посібників В.С.Джигирей зауважує: "Навколишнім середовищем називають ту частину земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності".
Варто звернути увагу й на значення слів "оточуюче" та "навколишнє". Словосполучення "оточуюче середовище" сприймається як стилістично невправне. У матеріалах екологічної спрямованості йдеться саме про "навколишнє середовище".
Визначившись з цими термінами, звернемо увагу на те, яким чином журналісти оцінюють уже сам стан навколишнього середовища. Розглянемо різницю між кризою, катастрофою та аварією.
Екологічна криза - критичний стан довкілля, що загрожує існуванню людини. Формується як результат хижацького використання основних природних ресурсів та інтенсивного забруднення навколишнього середовища. Є одним із проявів загальної кризи.
Екологічна катастрофа - вкрай незадовільна зміна умов природного середовища на великій території, що виникає в результаті дії руйнівних природних і антропогенних сил і супроводжується великою екологічною втратою - масовою загибеллю живих організмів, зруйнуванням екологічних систем і деградацією природних територіальних комплексів.
Якщо в матеріалах згадується про загибель хоча б однієї особи, доцільно вживати термін "катастрофа". Наприклад, до аварії призвело зіткнення автомашини з деревом. В автокатастрофі під час зіткнення автобусу з потягом загинуло три особи.
Використання в пресі словосполучення "аварія на Чорнобильській АЕС" не є правильним. Воно виникло в перші дні після 26 квітня 1986 р., коли радянський уряд усіма засобами намагався применшити наслідки цієї трагедії. Оскільки не тільки наше держава, але й усе людство зазнало величезної шкоди, є численні жертви, мова повинна йти виключно про Чорнобильську катастрофу.
Окрім помилок з екологічними термінами досить часто зустрічається невмотивоване зловживання також і медичними. Проаналізуємо такі приклади.
Авторка статті "Лікування ВІЛ/СНІДу: наркоманів просять не турбувати" в газеті "Дзеркало тижня" від 8 липня 2000 р. залишає без коментарів таку фразу: "Нині у світі існує три класи медпрепаратів, що впливають на ВІЛ: інгібітори оборотної транскриптази (нуклеозидні та ненуклеозидні аналоги) й інгібітори протеаз".
Читачеві, який не має медичної освіти, важко зрозуміти ці терміни. Їх, або хоча б дію названих ліків, треба було пояснити. І в цих поясненнях варто уникнути нових професійних виразів. Статті, іноді насичені незрозумілою термінологією на зразок складного діагнозу медиків, поставленого саме вам, турбують аудиторію своєю невизначеністю. Наприклад, журналіст газети "День" В.Коверзнєв у матеріалі "Медикаменти не замінять здорового способу життя!" від 12 травня 2000 року веде бесіду з головним лікарем Центральної дитячої поліклініки Харківського району Києва. Текст інтерв"ю насичений термінологією, яка, на жаль, не пояснюється ні лікарем, ні кореспондентом видання. Розглянемо лише частину матеріалу:
"Харківський масив - це не взірець екологічного благополуччя: замість озер - сміттєві звалища, у дворах немає місця дітям для гри, бо вільні місця зайняті автомобілями, бракує зелених насаджень. "Завдяки" заводові "Енергія", ТЕЦ-5, Бортницькій станції аерації, район виявився сьогодні в екологічній "ванні", яка нараховує десятки хімічних токсикантів. Нехай концентрація кожного з них навіть не вища за допустимі норми концентрації, однак їхня сукупність впливає не тільки на онтогенез, але й зачіпає геном людини. І як наслідок, виникають нові хвороби, які за клінікою нагадують звичайні пневмонії, гепатити, а насправді це хвиля нової захворюваності, і до неї охорона здоров"я не адаптована".
Читач, який не має спеціальної освіти, не зрозуміє, що таке токсикант, онтогенез, геном, клініка тощо. Їх треба було обов"язково пояснити. А ще краще попросити співрозмовника знайти відповідні синоніми, які добре знайомі читачам. Наприклад, термін "клініка" саме в цьому контексті можна було замінити на "ознаки" або на інший, хоча й теж медичний, але більш відомий, термін - "діагноз". Ще одна поширена проблема - нерозтлумачені абревіатури, які остаточно перетворюють текст на суцільну таємницю.
Як впливає сукупність хімічних речовин на людину та довкілля? Це не зовсім зрозуміло з контексту. Але лікар принаймні звернула на це увагу. Журналісти найчастіше взагалі не аналізують комплексні процеси, їх взаємодію, просто не знаходячи час або вдалі приклади для порівняння. Проте поясненню термінології та пов"язаних із нею явищ треба постійно приділяти увагу, якщо ми намагаємося ставитися з повагою до читача. Наприклад, вищезгадане явище можна пояснити таким чином.
Уявімо, домогосподарка готує певну страву. До неї вона може додати щось із такого переліку: сіль, цукор, лимонна кислота, оцет, олія, гірчиця, перець тощо. Якщо вона візьме не більше ложки якоїсь із цих речовин, це буде достатня і допустима норма концентрації. Якщо ж покладе до страви все, що має, хоча б і у визначеній нами допустимій кількості - по ложці, наслідки можуть бути зовсім інші. Завдяки такому поєднанню і страва не смакуватиме, і здоров"ю зашкодить. Так і хімічні речовини, які потрапляють у довкілля в гранично допустимих концентраціях, окремо є небезпечними, але їх сукупність іноді має небажані наслідки.
Інша ситуація. Журналіст прочитав у звіті, що вміст забруднюючої речовини у воді на узбережжі пляжу, котрий знаходиться за течією нижче хімічного підприємства, становить п"ять гранично допустимих концентрацій (ГДК). Як на цьому факті побудувати подальшу роботу?
Безумовно, будь-яке перевищення
Loading...

 
 

Цікаве