WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Підготовка матеріалу з науковою інформацією, „Індекс туманності” - Реферат

Підготовка матеріалу з науковою інформацією, „Індекс туманності” - Реферат

Реферат з журналістики
Підготовка матеріалу з науковою інформацією, "Індекс туманності".
У наш час до авторів публікацій у пресі існують підвищені вимоги. В умовах конкуренції на газетно-журнальній шпальті слід пропонувати не просто інформацію як сукупність будь-яких відомостей, а інформацію як конкурентно спроможній товар. Урахуємо й психологію читача, широчінь вибору засобів та жанрів у звертаннях до нього та багато іншого. Не маючи необхідних знань з журналістики, психології, соціології, уникнути помилок вдається не завжди.
Обов"язок кожного журналіста - точність у передачі інформації. Деталі для статті, цифри та імена так само важливі, як і стаття в цілому. Найпоширеніший гріх - у неправильному написанні прізвища. Помилки у прізвищі спричиняють недовіру. Читач запитає себе, чи можна вірити решті інформації в такій газеті.
Цитати в лапках повинні відображати тільки те, що сказала людина. Звичайно, без бруду, лайливих чи інших неприйнятних для преси виразів. Якщо ж у тексті є зміни, треба зняти лапки. У сумнівній ситуації перевірте сказане двічі. Краще зателефонувати людині ще раз і перепитати, ніж друкувати сумнівні речі. Те саме стосується і праці зі складним матеріалом. Іноді варто звернутися до експертів, аби упевніться, що всі факти правдиві.
Матеріал не може бути точним, якщо йому бракує неупередженості. Якщо немає позиції однієї зі сторін, насамперед у конфлікті, публікація не матиме дійсної картини подій. Навіть незначні думки, на перший погляд, іноді заслуговують на те, щоб їх висвітили. Важливим фактором підвищення ефективності матеріалу є залучення читача до акції або інших активних дій.
У пресі поширюються дані про кризи, катастрофи, скандали тощо. Такі матеріали насичені незрозумілою термінологією, яка турбує своєю невизначеністю. Людину, яка отримує цю інформацію, охоплює відчай. Текст впливає і на почуття. Але між самим фактом та реальним відгуком на подію існує велика дистанція. Людина просто не може психологічно прийти в себе, потрапивши у стан неможливості вплинути на події. І тоді вона звикає ставитися до фактів у кращому разі "спокійно", у гіршому - стає зовсім байдужою. Народжується психологічна стомленість та несприйняття повідомлень, їх патетики та закликів. Читачі, слухачі, глядачі перестають реагувати на таку інформацію. Журналістам варто замислитися, подаючи наукову інформацію на кшталт надпису "Виходу немає". Пріоритетним має стати інший зразок - "Вихід поруч".
Для якісної підготовки матеріалів із науковою інформацією необхідно врахувати особливості й психології сприйняття. Психологи виділяють три види уваги, якими людина користується, коли читає той чи інший текст.
1. Підсвідома увага. Читача приваблюють, поки що несвідомо, такі подразники психіки людини: розмір, наявність малюнка або фотографії, особливості оформлення, колір, унікальність та інші фактори. У зв"язку з цим наукові матеріали в пресі бажано супроводжувати фотографіями. Редакції газет, особливо міських і районних, відчувають нестачу в ілюстративному матеріалі. Статті можуть мати найнесподіваніші фото. Голова мурашки, збільшена в декілька сот разів, нічим не поступиться фантасмагоричним сюжетам, а клітина рослини під потужним мікроскопом вражатиме своєю довершеністю.
2. Свідома увага. Перехід підсвідомої уваги на свідому виконує назва. Вона має бути живою та нестандартною, навіть незважаючи на нібито "солідність" наукової тематики. Завдання назви - привертати увагу, бути змістовною, але лаконічною (бажано не більше 10 слів). Для цього виду уваги характерна цілеспрямованість та зосередженість. У читача вже виникла мета - або читати цей матеріал, або шукати більш цікавий. Перші речення мають бути, за можливості, невеликими, нести в собі якийсь яскравий факт, що здатен зацікавити читача. А наукові матеріали в пресі часто починаються інакше. Наприклад, із довгого переліку організацій, які проводять певне дослідження. Ці відомості краще поставити в середину тексту, тому що на початку вони можуть відштовхнути від подальшого прочитання матеріалу. Та й сам текст треба намагатися писати короткими фразами, лише іноді чергуючи їх і зі складними реченнями. Вони є типовими для наукового стилю, а не для мови газет.
Проте прагнення урізноманітнити словниковий запас не повинно перетворюватися на вживання виключно іншомовних слів та термінів. За цим можна іноді побачити прагнення справити враження своєю "науковістю" на інших людей. Аудиторія засобів масової інформації надзвичайно різноманітна: за віком, освітою та фахом тощо. Бажано знаходити ті слова, які зрозумілі кожному.
3. Постсвідома увага. Невелика інформація буде здаватися читачам дуже довгою, якщо вона написана сухо та нецікаво. У той же час значна за розміром стаття, написана яскраво з оригінальними прикладами, може бути сприйнята як коротка.
На формування постсвідомої уваги впливає і повторення основної думки тричі в тексті: на початку, у середині й обов"язково, як висновок, наприкінці. При цьому, звичайно, краще не використовувати ідентичні фрази.
Наведені вище можливості того, як звернути увагу читача є лише однією зі складових підвищення ефективності публікації. Ефективність матеріалів зростає тоді, коли їх зміст примусив замислитися, привів до роздумів, мав практичне значення, допоміг прийняти рішення, мотивував дію тощо.
"Індекс туманності"
Для журналістів спеціально розроблено індекс, який визначає легкість прочитання. Методика визначення "індексу туманності" така: треба взяти частину тексту обсягом 150 слів. Це краще робити на комп"ютері, адже в текстових програмах є спеціальна функція підрахунку слів, знаків тощо. Потім з"ясовуємо середню кількість слів у реченні. Після цього підраховують кількість слів, які мають три й більше складів. Цю цифру визначають у відсотках від загальної кількості слів. Отримані два результати підсумовують та ділять на 2,5.
Розглянемо це на прикладі. Якщо середня кількість слів у реченні становить 12, а відсоток слів із трьома та більше складами - 18, цей показник дорівнюватиме:
(12 + 18) : 2,5 = 12.
"Індекс туманності" таких відомих іноземних журналів, як "Тайм" і "Уолл стрит джорнел" становить у середньому 11. У "Рідерз дайджест", котрий має найбільший у світі наклад у 20 млн примірників щомісяця, - 10. Якщо ви хочете, аби ваше видання не відлякувало читачів, а навпаки, приваблювало їх, треба уникати індексу понад 12. Український журнал "Гранд" вважає, що краще зменшувати цей показник, адже саме це й буде ознакою нової генерації видань ХХІ ст. До речі, "Гранд" має "індекс туманності" лише 9, як стверджує його редакція.
Також визначено, що мова людини з великим словниковим запасом розмаїтіша та багатша, ніж мова того, хто оперує меншою кількістю слів. Для підрахунку словесної розмаїтості також складено спеціальні формули. Наприклад, у газетній мові було нараховано всього 44000 слів, а в одному тексті - 6000. Отже, індекс саме для цього тексту становить 6000 : 44000 = 0,136.
Розрахуйте ваш власний "індекс туманності" на прикладі останніх публікацій чи матеріалів літньої практики.
Визначте "індекс туманності" наведених нижче публікацій.
Відредагуйте тексти, зробивши речення коротшими.
________________________________________
Президенти 6 держав у Бухаресті пiдписали
декларацiю навколишнього середовища і стабiльного розвитку
Дунайсько-Карпатського регіону
Президенти держав - учасниць Міжнародної конференцiї з питань навколишнього природного середовища i сталого розвитку в Дунайсько-Карпатському регiонi, яка пройшла 29-30 квітня в Бухаресті (Румунія), пiдписали декларацiю навколишнього середовища і стабiльного розвитку в Карпатському регiонi та басейнi рiки Дунай. У конференції брали участь президенти шести країн: Болгарiї - Петро Стоянов, Хорватiї - Стефан Месіч, Словаччини - Рудольф Шустер, Молдови - Володимир Воронін, Румунії - Іон Ілієску, України - Леонід Кучма, а також представники 16-ти країн на рiвнi мiнiстрiв екологiї, зокрема, Албанiї, Австрiї, Боснiї та Герцеговини, Болгарiї, Македонiї, Молдови, Нiмеччини, Польщi, Румунiї, Словаччини, Словенiї, Союзної Республiки Югославiї, Угорщини, України, Хорватiї та Чехiї. Президенти заявили про намiр заохочувати i сприяти мiжнародному регiональному спiвробiтництву з метою збереження й вiдновлення природних скарбiв i покращення стану навколишнього середовища в Карпатському регiонi та басейнi рiки Дунай,
Loading...

 
 

Цікаве