WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Поняття “інформація” у різних науках - Реферат

Поняття “інформація” у різних науках - Реферат

точки зору на інформацію добре систематизував Ф. Махлуп:
1) інформація - процес передачі знань, сигналу чи повідомлення;
2) інформацією є поточні дані про перемінні величини в деякій галузі діяльності, систематизовані відомості щодо основних причиних зв'язків, котрі містяться у знанні як понятті більш загального класу, по відношенню до якого інформація є підлеглою;
3) інформація є знання, які передані кимось іншим чи набуті шляхом власного дослідження чи вивчення;
4) інформація є знання про якусь особу подію, випадок чи щось подібне 11.
В. З. Коган виділив з усіх визначень спільні моменти. Це чотири компоненти: 1) процес пізнання чогось, про що передається інформація; 2) того, хто передає інформацію; 3) того, хто сприймає інформацію; 4) самої інформації 12.
На наш погляд, інформація - це знання, яке передається від джерела до приймача інформації. Актуальною проблемою є вивчення взаємодії та взаємовпливу між інформацією та тим, що її викликає. Справді, якісь властивості неживої природи є потенційною інформацією, але стають нею тільки після того, як про них набуває знання людина. Тут можна погодитися з Ю. І. Черняком, який зазначає: "інформація - це не річ, це й не атрибут речей чи явищ. Говорити про інформацію, яка міститься в якомусь економічному документі, який розглядається сам по собі, так само безпідставно, як і про інформацію, яка міститься в якійсь картині, на яку ніхто не дивиться. Правомірно користуватися поняттям інформації тільки у тому випадку, коли ми маємо справу з системою: більше того, інформація є невід'ємною частиною цієї системи"13.
В. Н. Тростніков уважав, що "без наявності споживача, хоча б уявного, говорити про інформацію не має рації"14. Він підкреслює, що ті, хто вважає, що інформація існує сама по собі, нібито повторюють помилки хіміків ХVІІІ ст., які вірили в існування теплороду - особливого матеріалу вогню і вважали, що процес горіння є виділенням цього матеріалу. Зараз ми знаємо, що теплота є наслідком хімічної реакції між двома речовинами і залежить від них обох. Аналогія з інформацією проглядається достатньо прозоро. Якщо говорити про інформацію, яка обертається у суспільстві, то її поділяють на семантичну та естетичну. Семантичною є "інформація, яка підлягає універсальній логіці, має структуру, допускає точне уявлення, яку можна перекласти на інші мови". Естетична - це "інформація, яку не можна перекласти, яка належить не до універсального набору символів, а тільки до набору знань, спільних для сприймача та передавача; вона теоретично не перекладається на іншу "мову" чи у систему логічних символів тому, що іншої такої мови для передачі цієї інформації просто не існує"15.
Але це тільки одна з багатьох пропонованих схем класифікації інформації. В. З. Коган спробував охарактеризувати евристичне функціонування інформації у суспільстві такими ознаками: розмах циркуляції, час циркуляції, напрямок руху, емоційне забарвлення інформації, спосіб виробництва, мета виробництва. Подивимося, як характеризуються ці складові.
Розмах циркуляції. Від мінімального (міжособистісного) до максимального (глобального).
Час циркуляції. Від мінімального (однократного) до практично невизначених часових меж.
Напрямок руху. Горизонтально (між індивідами чи групами одного соціального рівня) чи вертикально (між індивідами чи групами, які перебувають у ієрархічних відносинах).
Емоційне забарвлення. Вона, як правило, має імперативний характер при русі зверху вниз, умовний - при русі знизу вверх, а також при горизонтальному русі.
Спосіб виробництва. Він може бути як персоніфікованим, так і безособистісним. У першому випадку ставлення висловлюється безпосередньо, у другому - опосередковано.
Мета виробництва. Мета єдина - це вплив. Він може мати різний характер: ідеологічний, економічний, естетичний, якийсь інший16.
Слід зазначити, що, згідно з К. Шенноном, кількість інформації, яку отримуєш, тим більша, чим менший запас інформації з цього приводу ти вже маєш. Це, звичайно, не означає, що якщо в повідомленні немає нової для споживача інформації, то це не інформація. Інформаційний характер повідомлення зберігається, бо його мета була повідомити інформацію. Треба сказати, що семантична модель прийому інформації значно відрізняється від статичної моделі К. Шеннона. На це звернув увагу Ю. А. Шрейдер, який вивчав проблеми машинного перекладу. Він підкреслив, що формальна модель, яка дозволяє описувати процес семантичного аналізу текстів, має містити опис тезауруса - уявлення деякого спостерігача про зовнішній світ. Сам процес змістового сприйняття тексту тут сприймається як зміна тезауруса під впливом даного тексту17.
Таким чином, статична модель інформації полягає в тому, що "чим менше знаєш до отримання інформації, тим більше дізнаєшся після нього", а семантична відповідає такій формулі: "щоб знати, треба прийняти і зрозуміти, щоб зрозуміти, треба знати". Як бачимо, перша модуль більше відповідає стану технічних систем, друга - стану людини.
Узагалі, у людському суспільстві інформація відіграє все важливішу роль. Деякі вчені вважають, що інформація за своїм обсягом і важливістю є продуктом, який можна порівняти з усіма іншими продуктами нашої цивілізації. Від її запасів та впорядкованості залежить спосіб розв'язання тієї чи іншої проблеми. Тобто вона первинний продукт, який треба переробити для отримання інших продуктів. Вони пропонують уважати переробку інформації першим промисловим циклом.Причому виробництво інформації стосується всього суспільства. Як справедливо підкреслив Б. І. Шенкман, духовна праця є виявом людської спільності, вона має розглядатися як загальна форма діяльності. Будь-яке відкриття є "безпосереднім результатом загальної праці і разом з тим передумова загальної праці"18. Тут треба звернути увагу на таку важливу обставину. Справа в тому, що виробництво інформації весь час збільшується. Це закономірний процес і боротися з ним - все одно, що воювати з вітряками. Але постає проблема споживання інформації. Людина не може охопити і маленької частки того потоку, який проходить за різними інформаційними каналами коженого дня. Цю проблему можна вирішити тільки шляхом упорядкування інформації, її сортування і спеціалізації.
?
Література
1 Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Б.А.Грушин, Л.Н.Федотова, Е.Я.Таршис и др.; Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. - М.: Политиздат, 1980. - С. 20.
2 Там же. - С. 21.
3 Сесюнин В.Г. Анализ событийной информации по уровням // Предмет семиотики: теоретические и практические проблемы взаимодействия средств массовой коммуникации: Материалы научного симпозиума "Семиотика средств массовой коммуникации". Москва, 20-23 ноября 1974 г. / Отв. ред. А.Г.Волков. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. - С. 224.
4 Афанасьев В.Г. Системность и общество. - М., 1980. - С. 238.
5 Литвинович В.Ч. Социальная информация и проблема ее надежности // Проблемы эффективности средств массовой информации и пропаганды / Отв. ред. В.С.Коробейников. - Минск, 1981. - Ч.1. - С. 108.
6 Социологическое исследование: Методы, методика, математика и статистика: Словарь-справочник / АН СССР. ИС; Отв. ред. Г.В.Осипов. - М.: Наука, 1991.- Т. 4. - С. 310-311.
7 Дубровский Д.И. Идеальное как информация, непосредственно "данная" личности // Управление, информация, интеллект. - М., 1976. - С. 236.
8 Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. М., 1974. - С. 147.
9 Cherry C. On human communication. - N.-Y., 1957. - P. 154.
10 Винер Н. Кибернетика. - М.: Сов. радио, 1968. - С. 31.
11 Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. - М., 1966. - С. 36-37.
12 Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. - Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. - С. 18.
13 Черняк Ю.И. Разработка системы экономической информации // Системы экономической информации. - М., 1967.- С. 21.
4 Тростников В.Н. Человек и информация. - М., 1970. - С. 15.
15 Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. - М., 1966. - С. 203.
16 Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. - Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. - С. 28-30.
17 Шрейдер Ю.А. О количественных характеристиках семантической информации // НТИ. - 1963. - № 10. - С. 210.
18 Шенкман Б.И. Духовное производство и его своеобразие // Вопр. филос. - 1966. - № 12. - С. 117, 122.
Loading...

 
 

Цікаве