WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Преса періоду культу особи - Реферат

Преса періоду культу особи - Реферат

поволі, на протязі кількох років на початку 1930-х було замінено склад провідних працівників центральних та місцевих редакцій.
Решта газетярів та новоприбульці з числа молодих членів партії сталінського призову продовжували робити газети, брати участь у соціалістичному будівництві, розвивали форми й методи роботи, грунтуючись на вже досягнутих рівнях майстерності.
Більше того, загальна радість від історичних (значною мірою вигаданих) перемог радянського народу у першій п'ятирічці спричинила хвилю трудового ентузіазму, масової боротьби за нове, небувале й нечуване. Розгойдана з допомогою преси, ця хвиля піднімала й саму пресу над рутиною повсякденної роботи. За ініціативою редакції "Правды" у 1930 р. була проведена всесоюзна нарада робсількорів, яка сильно вплинула на перебіг подій. Вона, зокрема, заклала фундамент для прийняття 16 квітня 1931 року постанови ЦК ВКП(б) "О перестройке рабселькоровского движения" (в якому, зазначимо, серед безлічі завдань не було зовсім приділено уваги участі робсількорів у вирішенні соціальних проблем - для нової влади вони вже не були такими актуальними).
Ця ж газета "Правда" організувала у 1931 році всесоюзний конкурс низових газет, де серед показників одне з чільних місць мало саме розгортання робсількорівського руху - в тому числі й задля боротьби за "правильность распределения доходов".
У відповідь на це республіканська газета "Комуніст", орган ЦК КП(б)У, випустила тематичну полосу під імперативним заголовком "Пресу й робсількорівську армію на боротьбу за організаційно-господарське укріплення колгоспів" (1931 р. 31 жовтня). Звульгаризований, утилітарний підхід партійного керівництва до ролі преси в суспільстві, який проглядає в цій формулі, прирівнював редакції до резервів зростання врожаїв чи надоїв, на зразок машинно-тракторних станцій чи застосування добрив. Власне, це був дальший поступ, логічний наступний крок у трактуванні преси як "гвинтика", який в разі потреби можна прилаштувати до потрібного місця суспільного механізму.
Власне кажучи, це був новий етап розвитку робсількорівського руху, але від об'єднання сил навколо редакцій логіка подій повела газети до нарощування зусиль редакцій. Так, 110 робітників, учасників одночасного рейду газети "Правда", дали матеріал для виступу 22 листопада 1931 р., також під суто командним та "позаекономічним" заголовком: "Швейники и обувщики могут и должны улучшить качество своих изделий".
Через кілька днів після жовтневого (1931 р.) пленуму ЦК КП(б), на якому вже вкотре було поставлено завдання по підвищенню якості продукції, "Правда" організувала проведення всесоюзного рейду-походу за участю 5 тисяч "ударників "Правди". В публікаціях за його підсумками представлено й українську проблематику: матеріал від 29 жовтня 1931 р. підготовлено з одного з металургійних заводів Донбасу.
Дуже цікавим і повчальним є досвід об'єднання можливостей місцевих газет для вирішення виробничих чи соціальних завдань. Ентузіазм боротьби за нове життя мав велику творчу силу. Використання цієї суспільної енергії дало редакціям нові, несподівані, незнані в інших умовах, але дуже ефективні форми і методи роботи. Це був дійсно "золотий вік" партійно-радянських газет, одна за найцікавіших сторінок загальної історії преси.
Наприклад, газета "Правда" з 21 по 26 жовтні. 1931 року проводила "пятидневник проверки", в якому об'єднали свої сили газети Північного Кавказу та західних областей СРСР.
За зразком центрального друкованого органу місцеві газети проводять "переклички" - наприклад, між сталінградськими тракторобудівниками та колгоспниками. Робітники звернулися через пресу до селян із закликом спільною працею досягати успіхів у п'ятирічці. Колгоспники, також через газету, відповідають:
"Свои обязательства по продаже колхозной продукции государству, по снабжению рабочих мы считаем для себя первоочередными".
Інший приклад - робота виїзних бригад Мелітопольської газети "Радянський степ", котрі, маючи у своєму складі сількорів, перевіряли у серпні 1931 р. роботу сільських Рад (див. номер за 31 серпня).
В Луганську в 1931 р. було проведено конкурс низової кооперативної преси. У підсумках конкурсу було визначено, що замість 8 в попередні роки тут видаються 22 кооперативні газети.
Маючи широку мережу робсількорів, "Луганская правда" активно використовувала їх на головній новобудові міста - "Луганбуді", докорінній реконструкції паровозобудівного заводу. Вони сигналізували про певні негаразди, проводили рейди-перевірки, в кожному номері повідомляли й про успіхи в бригадах та на різних ділянках будмайданчика.
Певних якісних змін зазнала за нових соціально-політичних умов і дієвість партійно-радянської преси.
Кінець 1920-х років був для газет періодом підвищеної дієвості, часом справжнього її всесилля: після критичних виступів у газеті (безперечно, узгоджених завчасно в партійних комітетах) винні потрапляли у скрутне становище.
У 1930-1932 рр. із зміцненням реальної влади карних органів, в цілому з тоталітаризацією громадського життя ця робота преси почала різко зменшуватися. Наприклад, в 1927 р., при значно меншому обсязі критики, за місяць кількість відгуків на виступи по харківських "Вістях... доходило до 18, а в 1930-1932 рр. такі приклади вже були поодинокими. У лютому 1932 р. в "Луганской правде" не було опубліковано жодного відгуку на власні критичні виступи. Місячник огляду та перебудови кооперативного руху, проголошений тут же в номері від 16 січня 1932 року, судячи з подальших публікацій, так і не було проведено в життя.
Зниження дієвості преси почалося на протязі 1930-1932 рр. Нові господарі країни почали поволі усувати місцеві газети з активного суспільно-політичного життя. Подібна "розкіш" лишилася припустимою тільки для центральної "Правды".
Невдачі першої п'ятирічки, попри вся намагання пропаганди створити міф про "грандіозні успіхи індустріалізації", відобразилися на шпальтах тогочасних газет. Нестача коштів привела уряд до необхідності у 1930 роцізгорнути темпи будівництва, про це було видано постанову Ради народних комісарів СРСР. "Известия ВУЦИК" (Всеукраїнського центрального виконавчого комітету - авт.) друкували 26 вересня 1930 р. текст:
"Будівництво житлових приміщень та соціально-культурних закладів треба , по можливості, закінчити до 1 грудня 1930 р., а решту... зупинити та законсервувати до наступного будівельного сезону".
Це відразу позначилося на ставленні преси до проблеми скорочення обсягів будівлі житла - хоч у суспільстві демократичного типу реакція мас-медіа, напевно, була б протилежною: привернула б загальну увагу до такого рішення уряду. Але після загальної команди з боку парткомів "все кинути і займатись лише цим" редакції партійно-радянських ЗМІ швидко забули про колишню першорядність справи. У 1931 році, наприклад, на сторінках "Луганской правды" кількість публікацій про будівництво житла не перевищило десяти, включаючи хронікальні замітки - проти 35 змістовних публікацій у 1930 році.
1934 г. - новий рубіж у розвитку партійної преси, віха в історії країни. Закінчилася індустріалізація, колективізация. СРСР через величезні втрати почала виходити з кризи. В 1935 р. в "Правде" вийшла
Loading...

 
 

Цікаве