WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Ленінська доба історії преси - Реферат

Ленінська доба історії преси - Реферат

кількості одержати з України хліб і м'ясо. До цього питання ми ще тільки приступаємо". Оскільки газета "Правда" в той час майже не мала аудиторії в Україні, зрозуміло, що ці рядки призначалися для внутрішньоросійського споживання, для заспокоєння населення російських міст, подання їм певних надій перед голодною весною - але тим більше вражає більшовицький підхід до складних і драматичних соціально-політичних проблем.
Загальновідомо, до яких трагічних наслідків приводило подібне доктринерство, нехтування об'єктивними законами економіки. Це трапилосяяк на початку 1920-х (за висновком Леніна, селянство тоді у масі своїй відсахнулося від радянської влади), так і на початку 1930-х, у період, відомий нині під назвою "голодомор".
Перше завдання, яке покладалося партією на газети відразу після захоплення влади та початку їх випуску - розповсюдження декретів. За визнанням В. Леніна, "У нас была полоса, когда декреты служили формой пропаганды" (ПСС, т. 45, С. 111). Для цього в Харкові відразу після встановлення нової влади було розпочато випуск тимчасового центрального органу: "Известия Временного Рабоче-Крестьянского Правительства Украины и Харьковского Совета Рабочих Депутатов". Саме тут 28 січня 1919 р. було видруковано "Декларацию Временного Рабоче-Крестьянского Правительства Украины". Шпальти газети були перевантажені розпорядженнями нової адміністрації, і це було виправдано.
Партійно-радянські газети розпочинали своє життя відразу після того, як у міста і села після боїв входили частини Червоної армії, часто перші номери друкували з допомогою військових газет, на дуже поганому папері, саморобною друкарською фарбою. Подібний стан справ відображено в публікації "Положение в Екатеринославе" у згадуваних харківських "Известиях..." за 31 січня 1919 року:
"Все газеты в городе закрыты. Пока выходит только "Набат", орган анархистов. В скором времени начнут выходить "Известия Совета".
(Нагадаймо, що до цього тут у 1918 р. виходив "Молот" - "рабочая газета", "Наша борьба" - "орган губкома и Екатеринославской организации РСДРП (объединенной)"
Ще більш переконливо свідчить про ставлення більшовиків до газет у зайнятих в 1919 р. містах начштабу махновської армії В. Бєлаш: "Насильницька колективізація, виборна система ліквідована, діяльність партій, які стоять на радянській платформі, силою зводиться нанівець, закривають газети" (цит. по: Є. П. Юрійчук. Становлення і характер радянської влади в Україні. Історико-правові аспекти (1917-1922 рр.) - К., ІЗМН, 1998).
Головне, чого бракувало журналістам таких видань - вишколу і досвіду, як компартійного, так і суто професійного. Про це свідчить, наприклад, публікація в газеті "Киевский пролетарий", що почала виходити невдовзі після відступу білополяків:
"Эта газета только тогда может оправдывать свое имя, когда она будет:
писать о нуждах рабочих;
кричать о том, что нужно рабочим, а чего не дают" (див. номер від 26 грудня 1920 року).
По-перше, газета налаштовує нових господарів міста на споживацький та навіть наїдницький настрій - але по-друге, цей настрій вступає у протиріччя з сусіднім матеріалом "Заготовка хлеба - дело самих же рабочих" (хоч, зауважимо, справа робітників - працювати на промислових підприємствах, а не заміняти селян чи працівників торгівлі).
Новій владі була потрібна нова преса, а отже й нові журналісти. Їх, однак, бракувало. Якість роботи наявних сил можна побачити на прикладі статті "Советская медицина" у згадуваних харківських "Известиях..." від 23 лютого 1923 року. Текст її позбавлений будь-яких фактів, прикладів, перевантажений загальними фразами типу "...ставит на очередь дня организацию медицинского дела на советских началах" та пустопорожніми закликами "обратить все силы и средства страны на службу интересам здравоохранения широких народных масс". Подібно до цього неглибоко, поверхово висвітлюють місцевий досвід, як позитивний, так і негативний, у замітці "Продовольствие в Валковском уезде":
"Губернская инспекция по продовольствию... сообщает о положении по заготовке хлеба в уезде: "Создан продовольственный отдел, которым командированы агенты для выяснения хлебных излишков в личные экономии и крупно-крестьянские хозяйства. Организованы особые заготовительные комиссии, работами которых руководит Особая инспекторская коллегия. Отделами погружено 22 вагона хлеба и продуктов. В 6 из них в эти дни предполагается погрузка" ("Известия...", 1919 р., 21 лютого).
У тексті не пояснюється, як саме працювали агенти, в чому суть Особливих комісій та колегій, а головне - як розгортати таку ж роботу в інших повітах? Малося на увазі, що вже сам факт виїзду комісій на місця вже давав достатні підстави для обнадійливих рапортів у пресі.
Інша публікація - "Хлебный кризис" - нібито критикує продовольчі органи, але так само без серйозного аналізу причин їх незадовільної роботи:
"Подотдел Совета Рабочих Депутатов получил за это время, с 12 по 19 мая, всего 40 пудов пшеничной муки. Поэтому подотдел не имеет возможности снабжать хлебом не только рабочих, но и больных в лазаретах и больницах. Губпродком запасов муки тоже не имеет. Ожидается прибытие 2 вагонов зерна, после перемола которого хлебом будут снабжены, в первую очередь, больницы и лазареты, рабочие крупных заводов и милиция" (харківські "Известия...", 1919 р., 22 травня).
Викликає запитання й така замітка:
"Коллегией губпродотдела постановлено, что в целях проведения в жизнь продовольственной диктатуры предоставить губпродкомиссариату широкие полномочия для этой диктатуры" ("Известия...", 1919 р., 30 березня).
Зокрема, газета не пояснює, у чому полягали ці повноваження, чим вони були "ширші" від норми.
Відзначимо мимохідь, що в подібних публікаціях практично немає прізвищ тих, хто виконував висвітлювану роботу. Їх замінюють назви установ, що, на думку авторів, мало більше значення.
Наступний етап праці компартійних журналістів - висвітлення проведення в життя видрукованих декретів. Ось приклад з номера від 9 травня 1919 р. (харківські "Известия..."):
"о неудовлетворительной работе Губпродкомов и Упродкомов, причем последние во многих случаях обнаруживают сепаратизм и невыполнение приказов центра (тобто, перекладаючи на зрозумілу мову, чим ближче були "продкоми" безпосередньо до селян, до практичної роботи по вилученню хліба, тим меншими були результати - авт.). Предлагается самым решительным образом бороться с этим явлением. Лентяев, сепаратистов - увольнять".
Особливо вражає площинність, одномірність цієї журналістської роботи, її пропагандизм, що звався "класовістю", у порівнянні з висвітленням цих же подій у пресі протилежного політичного табору.
Не будемо брати денікінських чи навіть петлюрівських видань, візьмемо публікації з газети під цілком рідною більшовикам назвою "Червоний прапор", органу Тимчасового
Loading...

 
 

Цікаве