WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Ленінська доба історії преси - Реферат

Ленінська доба історії преси - Реферат

лише в перші роки руху. Ті, кого розкритикували, вважали за краще каятися та давати обіцянки, аніж входити в тяжкі розслідування з авторами, за якими незмінно була підтримка партійного та будь-якого іншого начальства. Тому в газетах з'вляються нові рубрики "Отклики на статьи и заметки". В 1925-1926 рр. у харківському "Вестнике..." матеріали під такою рубрикою друкувалися приблизно один раз на тиждень.
Особливе становище було у сільських кореспондентів. Рівень грамотності та політичної свідомості на селі був незрівнянно нижчим, аніж у промислових центрах, прошарок членів партії - критично тонким, партійні організації в більшій мірі перебували під впливом місцевих інтересів. Водночас СРСР, як країна на той час переважно аграрна, залежала більше від селян, аніж від пролетарів.
Отже, ці активісти допомагали проводити революційні перетворення на селі. Сількорівський рух був формою класової боротьби. В той час бідняки, при нейтралізації, а згодом при допомозі середняків, повинні були подавити, знищити як клас кулаків-глитаїв. Подекуди ті, кого прирекли на знищення, вбивали сількорів, тоді НКВС та пропаганда починали розкручувати "політичну справу" про озброєний опір ворогів народу.
Сількори в такій ситуації ставали водночас і провідниками політики комуністів у сільській місцевості, і їхніми інформаторами про реальний стан справ та настрої серед селянства. Замітки від них, дещо наївні,погано написані й відредаговані, але сповнені щирого прагнення кращого життя для всіх в його комуністичному розумінні, і нині викликають здебільшого повагу й симпатію. Зрозуміло, що класовим ворогам слова на газетних шпальтах не надавали, а власних видань есерівського типу сільські багатії на той час вже не мали. Такою була політична лінія партії - знищити як клас дрібних експлуататорів селянства, які заважали справі тотальної надексплуатації селян "пролетарською" державою.
Подальший розвиток робсількорівського руху привів до розуміння необхідності його координації та управління ним. В 1930 р. за ініціативою найавторитетнішої партійної газети "Правда" (органу ЦК ВКП(б) відбулася Всесоюзна нарада робсількорів. А в 1931 р. - Всесоюзний конкурс низових газет.
Зрештою, за мілітаризованою стилістикою того часу, "рух" перетворився на "армію". У відповідь на заклик московської "Правды" республиканська центральна газета "Комуніст", орган ЦК КП(б)У, випустила тематичну полосу "Прессу и рабселькоровскую армию на борьбу за организационно-хозяйственное укрепление колхозов". Всі активісти преси були "приписані" до своїх редакцій, до окремих тем, ставали частиною того самого "гвинтика", ставали абсолютно керованою силою без права писати, як воно є насправді в світі, але з обов'язком писати так, як треба.
За прикладом "Правды", на сторінках місцевих газет з'явилися "переклички", "рейды". Газети створювали спеціальні виїзні бригади, які за листами робсількорів на місцях з'ясовували ситуацію. Їх вирок, як правило, ставав остаточним і не підлягав оскарженню.
Не слід робити висновок, що газети були перевантажені робсількорівськими матеріалами про події чи проблеми їхнього рівня компетенції. Інші інформаційні потоки виносили на газетні шпальти матеріали місцевих відповідальних партійних або радянських працівників - у формі інтерв'ю чи за власним підписом функціонера, для якого виступ у газеті був бажаним приводом для демонстрації того, як добре він виконує директиви партії. Такою є, наприклад, бесіда з членом Наркомвнуторга (Народного комісаріата внутрішньої торгівлі) Коломойцевим у "Вістях..." за 14 вересня 1924 року або проблемна стаття про розширення виробництва товарів повсякденного попиту за підписом заступника голови Ради Народних Комісарів України Суховій (там же, 25 жовтня). Про місцевих керівників писали й журналісти. Такою є замітка "Образцовый председатель сельсовета", в якій йшлося про досвід організації будівництва шкіл на селі (там же, 7 жовтня).
До середини 1920-х років значно змінилася лексика газет у порівнянні з початком десятиліття. Цікавий матеріал для узагальнень дає зміна постійних рубрик. Так, у центральній "Правді" у 1919 році найчастіше, майже щодня, з'являлася рубрика "Борьба с голодом", а в 1924 році - "Борьба за овладение рынком" (див., наприклад, номер за 11 квітня 1924 р.).
"Вісти..." вживають такі екзотичні для попередньої і наступної партійно-радянської преси словосполучення: "стягти капітал у галузь", "криза збуту", "зниження цін, зменшення накладних витрат" (1927 р., 1 квітня).
Дуже добре це помітно в публікаціях щодо житлового будівництва - однієї з провідних тем тогочасної преси. У 1926 році розпочалося різке підвищення темпів зведення житла: цей будівельний сезон був "першим роком великого промислового й житлового будівництва" ("Вісти Всеукраїнського...", 1927 р., 17 березня). Газети повідомляють про зведення Палацу робітника у Харкові на кошти профспілки залізничників (там же, 14 травня), про зміцнення житлово-будівельних кооперативів (там же,25 червня).
Варто процитувати такі рядки з "Правды" за 1926 р. (підкреслено авт.):
"Для того, чтобы дело жилищного строительства сдвинуть с мертвой точки (! - авт.), нужен кредит... Но кредита... жилсоюз не дает, так как он не имеет реальных ценностей" (19 січня).
"Следует коренным образом изменить жилищную политику, отказавшись от собесовского принципа, и перейти на принцип хозрасчетный" (24 січня).
Змінюється разом з лексикою проблематика виступів преси: звичні теми постачання на село мануфактури або взуття відходять на друге місце перед новими завданнями, що виникли внаслідок бурхливого розвитку у цих галузях. Про це, зокрема, стаття в "Правде" від 22 січня 1926 р., в якій інформаційний підхід до справи будівництва житла відступає перед аналітичним, завдяки чому показані економічні рушійні сили всієї справи. Далі в цій же газеті за 17 березня 1927 року редакція йде вглиб, розкриваючи проблеми розвитку будівельної бази та виробництва будматеріалів у тому ж контексті.
Ось публікація "Чергові завдання місцевої промисловості" ("Вісти...", 1927 р., 1 квітня): на підприємствах провідних галузей вже досягли межі навантаження, і газета закликає шукати шляхи розширення робіт, переобладнання потужностей.
Певні зрушення спостерігаються під час непу і в жанрах газетних публікацій. Від 1924 року відроджуються репортаж ("День врожаю" в газеті "Вісти...", 24 вересня), фейлетон ("Пишіть, пишіть" та "Ох і любить райвиконком сількора" (там же, 21 та 17 травня), обидва під псевдонімом "О. Вишня".
Серед наслідків розвитку газет в умовах непу треба відзначити появу на їхніх сторінках численних повідомлень про заходи, вжиті після опублікування критичних матеріалів (наприклад, "Вісти...", 1927 р., 19 червня) та зміцнення практики повертання до тем, піднятих раніше. Редакції навіть розпочинають самотужки проводити
Loading...

 
 

Цікаве