WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Особливості дитячих телевізійних програм на українському телебаченні - Курсова робота

Особливості дитячих телевізійних програм на українському телебаченні - Курсова робота

Місцеві й кабельні канали покривають територію в окремих точках країни, бо мають обмежений регіон віщання чи низький рівень розвитку кабельних мереж. (див. Додаток А)

Проаналізуємо найдоступніші для загального перегляду канали. Згідно з ліценціями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, дитячі програми в їхньому ефірі мають бути щодоби (від 30 хвилин до двох годин). На практиці ж у програмних сітках деяких каналів їх узагалі не передбачено. Сьогодні для більшості українських каналів дитяча аудиторія не є комерційно вигідною. До того ж, слово "програми" канали чомусь інтерпретують по-своєму, розуміючи під ними транслювання "мультфільмів". Тимчасом Нацрада у статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зазначає , що це мають бути саме програми. Порівняно з 2007 роком, коли жодна загальнонаціональна телекомпанія не дотримувалася ліцензійних зобов'язань щодо показу дитячих програм, у 2009 році динаміка дитячого віщання стала більш позитивною.

Варто підкреслити, що значно більше уваги приділяють дітям регіональні та місцеві телекомпанії. Часто трапляються телекомпанії, в яких за умовами ліцензії передбачено мовлення для дітей понад 3 години, і ця умова виконується. Найкраще з цього погляду зарекомендували себе обласні державні телерадіокомпанії. А от на комерційних обсяги показу дитячих програм, що прописані в ліцензіях, дуже малі.

Загалом у 2008 році, за недотримання вимог ліцензій на віщання дитячих телепрограмах, було оголошено попередження 22 телерадіокомпаніям, зокрема ДТРК "Крим", столичним ТРК "Ностальжі" та "Кіно ТВ", Івано-Франківській "Вежі"" та іншим. Згідно з державним замовленням, у 2009 році середній обсяг власного мовлення обласних державних телерадіокомпаній у частині програм для дітей становить 121,8 годин на рік (згідно з даними Держтелерадіо). Найбільший обсяг мовлення власних програм для дітей мають Вінницька (173 годин на рік), Волинська (151), Дніпропетровська (156), Львівська (406), Одеська (182), Полтавська (257), Рівненська (271), Черкаська (273), Херсонська (245) обласні державні телерадіокомпанії. Приміром, на базі Полтавської ОДТРК вже багато років працює дитяча студія "Разом". Севастопольська ДРТРК започаткувала цикл тематичних програм для дітей "Дитячий острів" та "Школа для батьків" (прямоефірна програма просвітницького характеру). В Конотопі веде мовлення власна дитяча телерадіоорганізація "Контакт", яка має найбільше програмне наповнення за обсягом дитячого мовлення й різноманітністю тематики (загальний обсяг становить 10 годин на добу). У Хмельницькій області діє дитяче телевізійне агентство, в якому навчається більше 100 дітей, що беруть безпосередню участь у виготовленні 14 телевізійних програм. Подібні приклади не поодинокі, оригінальні проекти і студії мають також ОДТРК "Лтава" (Полтавщина), ЗАТ "Псьол" (Кременчук), Рівненська ОДТРК і багато інших [61]. Виявилось, що дуже важко сьогодні знайти офіційні данні відсоткового показника обсягу дитячого мовлення на головних всеукраїнських каналах.

Нині для популяризації дитячих програм, держава проводить низку конкурсів і фестивалів, серед яких - Міжнародний фестиваль фільмів, теле- та радіопрограм для дітей та юнацтва "Золоте курча", співорганізатором якого є Держтелерадіо. Переможцями минулорічного ХІІ фестивалю стали програми "Індиго" (НТКУ), "Пізнай світ" (Рівненська ОДТРК), "Хатка левенятка" (Львівська ОДТРК), "Чарівний кужелик" (ДТРК "Крим"), "Серця сльози колискові" (Черкаська ОДТРК), "Рідна мова" (Чернівецька ОДТРК), "Геніями не народжуються" (ДТРК "Культура").

Про перевагу регіональних та місцевих мовників у випуску телерадіопродукції для дітей свідчить і кількість номінантів на конкурсі "Телетріумф" та дипломантів і лауреатів на дитячому, молодіжному фестивалі аудіовізуальних мистецтв "Кришталеві джерела", що проводяться за участі Національної ради. Зокрема, "Індиго" (НТКУ) - переможець "Телетріумфу" в номінації "дитяча програма". Лауреатами "Кришталевих джерел" стали: "Острів знань" (Сумська ОДТРК), "Мала Батьківщина Липинського" (студія "Боривітер", Луцьк), "Перша нота" (радіо "Житомирська хвиля"), "Дзвони пам'яті" (ТРК "Рудана", м. Луганськ).

У ліцензіях всеукраїнських телекомпаній переважно відсутні програми для дітей. У тих, що за умовами ліцензії мають час, відведений для дитячої аудиторії, він не перевищує двох годин, а в середньому становить 1 годину на добу. Вочевидь, цього недостатньо для належного забезпечення потреб юних глядачів. За даними моніторингу, проведеного Національною радою наприкінці минулого року, повністю дотримувалися вимог ліцензії щодо показу дитячих програм лише дві загальнонаціональні телекомпанії, а ще на двох узагалі не було зафіксовано таких програм. Якщо брати середній показник, то умови ліцензій у частині "дитячі передачі", за даними моніторингу, виконувалися мовниками менше ніж на 45% [50]. Нацрада по телебаченню й радіомовленню, що приймає рішення, кому видавати або не видавати ліцензію, підкреслює, що більшість телеканалів недержавного підпорядкування самостійно становлять свої пропозиції по наповненню телепродукцією. А це значить, що не тільки держава, але й сам телеканал вправі визначати, скільки ефірного часу віддавати дітям.

Крім того, дитячих програми власного виробництва на загальнонаціональних каналах обмаль. Для виконання ліцензійних зобов'язань щодо обсягу дитячих програм більшість телекомпаній показують кіно, розраховане на дитячу аудиторію, замість дитячих програм.

Якщо спробувати глянути на структуру дитячого віщання по каналах з погляду двох основних її складових - мультфільмів і дитячих програм,- то й тут необхідно відзначити домінування мультфільмів над програмами. Ефір дитячих програм на каналах становить меншу частку від усього дитячого віщання. Варто зазначити, що переважна більшість програм для дітей є розважальними, натомість бракує пізнавальних, які були би спрямовані на розвиток і виховання дитини. Формуючи сітку мовлення, програмні директори телеканалів, розміщують дитячі програми до ранкового ефіру. По будням дитячі мультфільми, мульсеріали та передачі на деяких каналах з'являються близько п'ятої-шостої годи ранку, а у вихідні транслюються в ефірі зазвичай після 9 години.

У вихідні дні телевізор дивляться більша кількість дітей, ніж по будням (різниця становить порядку 5%). Значна частина телепродукту що транслюють телеканали переважно мультфільми закордонного виробництва, серіали, фільми для дітей. Спеціалізовані дитячі передачі телевласники каналів майже не виробляють, тому окрім цих програм, діти дивляться майже все, що пропонує сучасне телебачення.

Рамки, що обмежують дитячу аудиторію віком від 4 до 12 років, на перший погляд, можуть здатися досить вузькими. Однак навіть у цих межах дитяча аудиторія не є однорідною. Інтереси 4-5 - літніх дітей значно відрізняються від інтересів дошкільників у віці 6-7 років, і у свою чергу й ті, і інші демонструють інші телепереваги, чим школярі 8-12 років.

Відомо, що аудиторія кожної програми носити "відбиток" аудиторії каналу в цілому. Крім того, портрет аудиторії програми багато в чому залежить від того, якого віку діти проявляють до неї цікавість. В аудиторії програм, що розраховані на найменших телеглядачів, значний вплив мають їхні батьки, а також інші дорослі, які при перегляді програми становлять дитині компанію. Діти старшого віку ( 8-12 років) частіше дивляться ті або інші програми без супроводу дорослих, і як наслідок, в аудиторії таких програм частка дорослих телеглядачів помітно нижче.

Спостерігаються деякі зміни популярності багатьох телеканалів в аудиторії країни. Так звані канали "першого ешелону" - "Інтер" і Студія "1+1" - залишаються лідируючою групою, уже протягом декількох років спільно залучаючи до телеперегляду близько 50% аудиторії. У порівнянні з минулими роками в січні та лютому 2009-го канали-лідери знизили свої показники та втратили провідні позиції за молодшою аудиторією у містах "50 тис.+". Окрім "Інтера" та "1+1" частка впала також у Першого національного і каналу ТЕТ, решті каналів десятки вдалося збільшити свої показники [61]. Варто підкреслити, що сьогодні українські телевиробники орієнтують свій контент переважно на молодіжну або зрілу аудиторію, віком від 14 до 45 років. Тому в рейтингах телеперегляду, та аналізі об'єму загальної аудиторії каналів, можна знайти телеглядачів різного віку, відмінного соціального положення, що різняться за гендерною класифікацією, окрім долі рейтингів, що припадають на дитячу аудиторію. Тобто дитяча цільова аудиторія як окремий сегмент медіаспоживання або об'єкт дослідження, на якого спрямований телевізійний контент (сітка мовлення), частково ігнорується телевиробником або повністю відсутня.

Отже розглянемо детальніше сітку мовлення п'яти загальнонаціональних українських телеканалів крізь призму дитячого віщання. Для аналізу були обрані українські телеканали, а саме: Перший Національний , ТЕТ, "Інтер", К1, "ТРК Україна", - дитячий контент яких, складається саме з телепередач для юних глядачів. Це відрізняє їх від телеканалів, що розміщують у своєму ефірі телепродукцію на кшталт мульт - та телесеріалів, а також художніх фільмів, та видають їх за дитячі телепрограми.

Loading...

 
 

Цікаве