WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → " Часопис ""ПІК"" як приклад українського ""Часопису новин""" - Курсова робота

" Часопис ""ПІК"" як приклад українського ""Часопису новин""" - Курсова робота

Завершуючи огляд часопису, можна сказати, що він на сьогодні є одним з яскравих свідчень творчого потенціалу української журналістики й журналістів, яким вдалося втілити інтернаціональний проект "часопису новин" на належному рівні з урахуванням усіх аспектів:змісту, концептуальної формули, дизайну, поліграфії тощо й створити досить вдалий національний інформаційно-аналітичний тижневик якісно-масового типу з яскравим індивідуальним обличчям. В часопису за три роки його існування вже сформувалася своя читацька аудиторія. За свідченням дочірнього видання "ПІКу" – "ПІК-плюс" (№1,2001р.), читач "ПІКу" – людина у розквіті сил:

  • найчисленніша категорія читачів – це люди віком до 31 року (30,6%). 23,6% - від 31 до 45 років, 15,7% - старші 45 років. Серед прихильників "ПІКа"багато молоді: 23,3% його аудиторії складають читачі віком до 21 року;

  • 65% читачів мають вищу освіту, 19,1% - незавершину вищу, 10,4% - середньоспеціальну освіту і лише 5,5% - середню;

  • серед читачів "ПІКу" керівники й службовці складають 54,2%,студенти – 29% й дещо несподіваний результат – близько 10% читачів часопису безробітні.

Наведена статистика говорить про те, що "ПІК" – видання для тих, хто звик думати самостійно й робити висновки на основі глибокого аналізу. Про успіх видання свідчить звання "Журнал року", якого колектив часопису був удостоєний наприкінці 2000 року, а також те з 26 квітня 2001року на журнальному ринку України з`явилося дочірнє видання ТОВ "ПІК" – російськомовна щотижнева журнал-газета "ПІК-плюс".`

Висновок

"Система відбору новин та їх інтерпритація у засобах масової інформації – це дзеркало суспільних відносин. І вся система інформації – її стиль, форма, тональність – змінюється залежно від політичних, економічних і культурних змін конкретної соціальної спільноти, групи або суспільство загалом "[14.c.137].

Досліджений у цій роботі жанр "часопису новин" вчені виділяють як в рамках методу класифікації часописів по інтересах, так і в рамках класифікації на основі інформаційної функції. "Часописи новин" входять в класифікаційну рубрику інформаційних тижневиків, що охоплюють широку групу видань, всередині якої він займає особливе положення завдяки своїм концептуальним і структурним особливостям.

"Часописи новин" в системі друкарських ЗМІ періодичного характеру грають роль загальнонаціональних щотижневих газет, але при цьому вони мають багато переваг перед щоденною газетою. Особливою ознакою часопису є коментування новин, що з'явилився за тиждень в різних джерелах інформації, а також їх узагальнення та інтерпритація. Призначення "часопису новин" полягаї в тому, щоб якнайповніше давати зайнятим читачам, які не встигають стежити за потоком подій по щоденній пресі, додаткову, "пояснювальну " інформацію, що пройшла якісне літературне опрацювання.

Вплив першого "часопису новин" - американського "Тайму" - на світову журналістику виразився в появі аналогічних видань у всіх розвинутих зарубіжних країнах. На сьогодні у зарубіжній пресі склалася свого роду міжнародна тенденція: існування на інформаційному ринку кожної країни пар часописів-конкурентів, досить відмінних між собою, щоб спільно пропонувати читачеві найбільш повну панораму фактів, думок, порад і моделей поведінки (США – "Тайм" і "Ньюсуік", Німеччина – "Штерн" і "Шпігель" та інші.). При збереженні основних концептуальних і структурних ознак жанру зазначені "часописи новин" розрізняються за своїм форматом, структурою, стилістикою, зовнішнім виглядом, обсягом – всім тим, що називається формулою видання. Українські "часописи новин" запозичивши у зарубіжних прототипів генеральну ідею і деякі структурні особливості, у той же час являють собою індивідуальні видання, самобутність яких обумовлюється багатьма факторами ("ПІК" та "Компаньйон").

Поява даних тижневиків є відповіддю на потребу в створенні каналу комунікації (у даному випадку видання), який би розглядав складні процеси реформування в економіці, політиці з позицій експертизи й оцінки ходу реформ. Сама назва тижневика "ПІК"("Політика і культура") свідчить, що журнал орінтований на аудиторію, що активно цікавиться політико-економічними проблемами. Звідси й акцентування на інструментальній інформації й аналітиці.

Для "ПІКа" характерний баланс основних тем, що включають солідні блоки по культурі і суспільній проблематиці. Велику увагу приділяє сюжетам дня. Профілювання торкається і способу обробки й подачі інформації. Це здійснюється і на етапі первинного добору інформації, і у використанні різних типів аналізу.

Всі тижневики чуйно реагують на потреби часу, намагаються розширити коло своїх читачів. Саме звідси постійні зміни в дизайні "ПІКа". Це свідчать про те, що пошуки найбільш діючих прийомів візуального впливу на читача ще тривають. Слід відзначити, що концепція молодого тижневика ще до кінця не визначена, його структура постійно змінюється, доповнюється, що є свідченням активного пошуку свого обличчя, своєї особистості але ставка як і на початку робиться на цікаву подачу фактів та якісну ілюстрацію. Неостанню роль відіграє добре продумана система назв рубрик і підрубрик, а також заголовків матеріалів, де використовується весь спектр "мовної гри", яка працює на те, щоб привернути увагу читача з першого погляду: обігрування смислу слів, перефразування відомих висловів і фолькльорно-афористичних цитат, значеннєві асоціації і натяки, тощо.

"ПІК" на сьогодні є одним з яскравих свідчень творчого потенціалу українських журналістів, яким вдалося втілити інтернаціональний проект "часопису новин" на належному рівні з урахуванням усіх аспектів:змісту, концептуальної формули, дизайну, поліграфії, тощо й створити досить вдалий національний інформаційно-аналітичний тижневик якісно-масового типу з яскравим індивідуальним обличчям.

Список використаної літератури

  1. Андреева Н.Главный редактор Германии // Коммерсантъ – 1996. - №42. – С.28-30.

  2. Андрунас Е.Ч. Бизнес и пропаганда. – М., 1986.

  3. Андрунас Е.Ч. Информационная индустрия США // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. – 1980. - №6. – С.56-57.

  4. Андрунас Е.Ч. Информационная элита: корпорации и рынок новостей. – М., 1991.

  5. Андрунас Е.Ч. Развитие информационной индустрии США: итоги и перспективы // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. – 1990. - №4.

  6. Андрунас Е.Ч. Структурные изменения в газетно-издательской индустрии // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –1989. - №5.

  7. Багдикян Б. Монополия средств информации.М.,1987.

  8. Бебик В.М. Сидоренко О.Ію Засоби масової комунікації посткомуністичної України. –тКиїв: МАУП, 1996 – 124с.

  9. Беглов С.И. Империя меняет адрес: Британская печать на рубеже ртісячелетий. – МС., 1997. – 135 с.

  10. Беглов С.И. Монополия слова. – М.: Місль, 1972. – 454 с.

  11. Бертран К. – Ж. Будущее журналистики: не прогноз, а мечта // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –1993. - №1. – С. 70-78.

  12. Бочарова А.Г. Типология журналов переходного периода. – М.,1996

  13. Бурмистенко А., Щербаков А. Сколько стоит "собственное мнение?" – М.: Знание.1977. – 111с.

  14. Гриценко О. Політика і преса: два вектори взаємодії // Вісник Львів. Ун-ту. Серія журналістики. 20010 Вип. 21. – С.137-139.

  15. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. К. – 1999. – С. 116-129.

  16. Іванов В. Правові засади діяльності українських мас-медіа // Вісник Львів. Ун-ту. Серія журналістики. 20010 Вип. 21. – С.58-65.

  17. Москаленко А.В. Основи масово-інформаційної діяльності. – К. – 1999.

  18. Полянський І. Дослідницька публіцистика журналу "Шпігель" та сучасні проблеми Європи // Вісник Львів. Ун-ту. Серія журналістики. 20010 Вип. 21. – С.268-279.

  19. Урина И.В. СМИ Италии в 1999 году // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –2002. - №4. – С.79-91.

  20. Урина И.В. Италия 2001; политические выборы или медиагипноз? // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –2001. - №4. – С.39-51.

  21. Урина И.В. Итальянские еженедельники "Панорама" и "Эспрессо" в период парламентских выборов 1996 года // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –1997. - №6. – С.84-106.

  22. Жугай В. Концепції функціонування якісної преси в Україні // Вісник Львів. Ун-ту. Серія журналістики. 20010 Вип. 21. – С.145-153.

  23. Жукова Л.А. "Эвсиман дю жеди" – издание нового поколения на рынке французских "Журналов новостей" // Вест. Моск. Ун-та. Сер 10. Журналистика. –1998. - №1. – С.59-72.

  24. Шкляр В. Мас-медіа і зовнішньополітичні процеси //– С.41-43.

  25. "ПІК" №1-152.

  26. www.pic.com.ua.

Loading...

 
 

Цікаве