WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → " Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

" Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

ВИСНОВКИ

В основі використання шрифтів заголовного комплексу лежать принципи — подібності та контрасту. З одного боку, титульні шрифти є головними роздільними елементами, межею, що відокремлює один матеріал від іншого, а з другого — об`єднують матеріали у добірки або тематичні сторінки та утворюють архітектурно цілісне видання. Титульний шрифт можна вважати путівником номера. Так, якщо кілька матеріалів стоять під однією рубрикою, їх заголовки обов`язково мають однакове оформлення і за шрифтовими характеристиками і за форматом та композицією

З великої кількості варіантів заголовного комплексу найкращими можна вважати такі, які, по-перше, чітко вказують читачеві, що заголовок стосується саме цього матеріалу. При композиції заголовка на формат така тенденція простежується завжди, але розташування заголовка збоку чи посередині тексту потребує додаткових орієнтирів: матеріал починають з ініціала; відокремлюють лінійками або рамкою від інших, тобто надають максимальної цілісності. По-друге, між елементами заголовка повинна бути чітка субординація, що визначається їхнім місцем у заголовному комплексі та відповідними розмірами. Так, центральне місце та найбільший обсяг приділяються заголовку. Від нього не можна відривати підзаголовок як основний компонент, що його пояснює. Рубрику завжди встановлюють над матеріалом чи добіркою. Лід, як місток між заголовком і текстом, ставиться на початку тексту або поряд із першим абзацом.

Насамперед зміст заголовка, потім його формат і форма визначають конкретну гарнітуру, якою може бути набраний той чи інший заголовок. Припущення, що універсальне видання використовує велику кількість гарнітур, виходячи з принципу: усякому поділу (темі) — своя гарнітура — помилкове.

Існує також зв'язок між заголовком і характером або жанром матеріалу. Інформаційні статті завжди повідомляють про один факт. Невеликі за розмірами, вони потребують дуже стислого заголовка. В одному-двох словах необхідно відобразити і суть змісту, і ставлення до факту.Заголовки та рубрики повинні бути конкретними, яскравими, образними, свіжими, точно передавати зміст матеріалу.

Заголовковий комплекс у аналізованій газеті "Запорізька Правда", являє собою сукупність взаємопов'язаних текстових та графічних елементів, що лаконічно подають інформацію про видання значно впливає на сприйняття матеріалу періодичного видання читачем. Всі елементи мають власні графічні характеристики, які визначаються параметрами шрифту, сполученням з декоративними, пробільними та зображальними елементами, а також композиційною побудовою, форматом, позиційними та кольоровими рішеннями. І поєднання їх у комплекс досягається не значеннєвими компонентами, а зоровими — через графічні засоби і прийоми. Особливість сполучення елементів йде від визначення комплексу: контрастне об'єднання підгруп або груп елементів. До того ж, на застосування тих чи інших заголовних компонентів впливає кількість матеріалів на сторінку і гармонійне поєднання з іншими елементами видання. Змістова ж частина дає читачеві поштовх до прочитання статті, але вже із заздалегідь сформованою позицією.

Підсумувавши сказане про заголовковий комплекс видання, можемо зробити висновок, що він (комплекс) слугує своєрідним дороговказом для читача, адже допомагає йому обрати потрібну інформацію з-поміж решти матеріалів.

Отже, заголовковий комплекс видання — це один із тих елементів, який робить читання газети зручним.

Кожне видання є складним сполученням елементів, різних за задумом, призначенням і зовнішнім виглядом. Дослідження показують, що середньостатистичний читач витрачає приблизно однакову кількість часу на читання будь-якого випуску будь-якої газети. Саме тому типографський дизайн повинен бути таким, щоб обмежений час читача, так само, як і його енергія і увага, були спрямовані на отримання інформації. Будь-який оформлювальний прийом, що відволікає читача або порушує нормальний ритм читання, призводить до втрати часу та енергії. Рішення (принаймні, часткове) цієї проблеми — у функціональному типографському дизайні. Він і є показником якості при діагностиці друкованого видання.

Основна вимога функціонального типографського дизайну: кожен використаний елемент повинен ефективно працювати. Ступінь їхньої важливості визначається за критеріями: виконання елементом необхідно-корисної роботи та мінімальна витрата часу і фінансів на його сприйняття, створення.

Найгірше — це дисфункціональність. Елемент, що не може залучити читацької уваги, просто відволікає її, він зайвий, його краще позбутися.

Для того, щоб визначити, функціональний елемент чи ні, потрібно спочатку проаналізувати, як сприймає його читач. Тут працює принцип передачі інформації: передача інформації — це двосторонній процес, і він виникає тільки тоді, коли сказане почуто, надруковане прочитано, комунікативної мети досягнуто.

Аналіз заголовків газети "Запорізька Правда" свідчить про багатство і різноманітність лексико-семантичних категорій в ній. Підсумовуючи, можна сказати, що журналісти найчастіше використовують загальновживану лексику, науково-термінологічну та професійно-виробничу лексику, а також антоніми, рідше – синоніми. У заголовках не знайдено випадку вживання діалектизму. Дуже рідко зустрічаються омоніми і пароніми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Ассуирова Л., Смелкова З. Риторические основы журналистики Работа над жанрами газеты. М.: Флинта, Наука. 2007. — 320 с.

  2. Белов А. Теория и практика связей с общественностью. М.: Северо-Запад, Феникс. 2005. — 544 с.

  3. Блисковский З. Муки заголовка. — М., 1981. — 111 с.

  4. Ворошилов В. Журналистика. Базовый курс. Учебник. — К., 2008. — 640 с.

  5. Ворошилов В. Современная пресс-служба. — К. 2007. — 256 с.

  6. Воскобойников Я., Юрьев В. Журналист и информация. Профессиональный опыт западной прессы. — М., 1993. — 208 с.

  7. Гаврилов К. Как сделать сюжет новостей и стать медиатворцом. — К., 2007. — 304 с.

  8. Дизайн периодических изданий. Учебное пособие для студентов факультетов и отделений журналистики университетов. Под ред. Э. Лазаревич. – М.: МГУ им. Ломоносова, 2000. — 268 с.

  9. Если для понимания заголовка нужно прочесть статью — это не заголовок. Советы американских коллег // Журналист. — 1998. — № 6. – С. 17-18.

  10. Ильин А. Теория и практика связей с общественностью. Курс лекций. М.: КноРус. 2009. — 155 с.

  11. Кайда Л. Эффективность публицистического текста. — М., 1989. — 383 с.

  12. Ким М. Журналистика Методология профессионального творчеств. М.: Михайлова В., 2004. — 496 с.

  13. Костомаров В. Из наблюдений за языком газет: газетные заголовки. — М., 1965. 667 с.

  14. Кочеткова А., Тарасов А. Современная пресс-служба. — К.: Эксмо, 2009. — 564 с.

  15. Кочеткова А., Филиппов В., Скворцов Я., Тарасов А. Теория и практика связей с общественностью. М.: Питер. 2006. — 240 с.

  16. Лисичкина И. Знакомые незнакомцы // Журналистика и культура русской речи. – М., 2004. – № 2. – С. 69-75.

  17. Оформление периодических изданий. Под ред. А. Киселёва. — М.: МГУ, 1988. — 158 с.

  18. Погребенков В. Заголовочный комплекс в американской военной газете: структура и функции: Канд. дисс. — М., 1977. — 117 с.

  19. Подчасов А. Функционально-стилистические особенности газетных заголовков (на материале российских и британских газет второй половины 1980–1890 гг.): Канд. дисс. — М., 2001. — 128 с.

  20. Попов В., Гуревич С. Производство и оформление газеты. – М.: МГУ, 1977. — 170 с.

  21. Прохоров Е. Введение в теорию журналистики. К.: Аспект-Пресс. 2007. — 349 с.

  22. Сазонов Е. Желтая пресса: современная практика // Журналистика в 1998 году. — М., 1999. — 56 с.

  23. Славкин В. Заголовок в современном газетном тексте. // Журналистика и культура русской речи. 2002, № 1. С. 5670.

  24. Сметанина С. Медиа-текст в системе культуры (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца ХХ века). М.: Михайлова В. 2002. — 383 с.

  25. Солнцева Т. Журналистика. Вторая древнейшая, или Как стать акулой пера. — К, 2006. — 264 с.

  26. Шостак М. Репортер: профессионализм и этика. — М.: МГУ. 2001. — 66 с.

Loading...

 
 

Цікаве