WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → " Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

" Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

Існує ряд устояних прийомів в оформленні заголовків. Введення випереджає текст і тому набирається текстовим видільним шрифтом того ж кегля або на один-два щаблів більше. Тематичні рубрики набираються тим самим шрифтом. Внутрішні підзаголовки, як і заголовки заміток у добірці, у повній відповідності із заголовком, тобто шрифтом тих же якостей, тільки кеглем поменше.

Крім типографських шрифтів для оформлення заголовного комплексу використаються й клишировані елементи. Клишировані елементи - сильний засіб виділення заголовного комплексу й посилення графіки смуги в цілому. Вони сприймаються на рівні ілюстрацій, тому їхнє число повинне бути строго обмеженим.

При оформленні заголовного комплексу часто використаються лінійки й поліграфічні прикраси. Вони покликані підсилити або відокремити окремі елементи або комплекси в цілому. Можливі різні способи застосування лінійки: підкреслення, підкреслювання по вертикалі, обрамлення, висновок у напіврамку, "куточок" і т.д. В анонсах, добірках коротких повідомлень використовуються прикраси у вигляді геометричних фігур — крапок, ромбиків, трикутників тощо.

Кольори також може застосовуватися в заголовковому комплексі. Додатковими кольорами в газеті іноді виділяють найважливішу "шапку", рубрику. У журналах застосовуються кольорові клішировані елементи. Кольорами можна не тільки виділяти значеннєві елементи, але й створювати для них тло.

Газетний номер складається з безлічі щодо самостійних публікацій, дуже різних по призначенню, обсягу, тематиці, жанрам, авторству й іншим інформаційним характеристикам. Не підкреслити їхньої своєрідності не можна, а виходить, і не можна обійтися тільки заголовками й підзаголовками, тобто назвами матеріалів й їхніх частин. Потрібна й значеннєва й графічна диференціація заголовних засобів у рамках смуги, номера.

За допомогою заголовних засобів загострюється увага читача на матеріалі. Сам характер змісту й форми газети спричиняється неоднорідну, багатоелементну структуру її заголовної частини. Заголовок і підзаголовок доповнюються іншими елементами: рубрикою, горілкою, вставкою й т.д.. Значною мірою варіації створюються й за рахунок зорових компонентів - графічних засобів, і прийомів: розмаїтості шрифтового набору, активного використання всіляких образотворчих елементів, лінійок, прикрас, різних композиційних і колірних рішень. Але заголовна частина в періодиці служить не тільки цілям поділу, диференціації матеріалів, але й цілям їхнього об'єднання.

Виростаючи з конкретного змісту конкретного видання, заголовний комплекс несе в собі й головні типологічні характеристики цього видання. Типологічні особливості стають вихідними при визначенні конкретної моделі заголовного комплексу даного видання: вибору найбільш прийнятних заголовних елементів, прийомів їх літературного й графічного оформлення.

Розділ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СКЛАД ЗАГОЛОВКОВОГО КОМПЛЕКСУ ГАЗЕТИ „ЗАПОРІЗЬКА ПРАВДА"

Свою історію видання відраховує з 1917-го року — тоді вона називалася "Александровська думка" і публікувала новини повіту й губернії. Сьогодні "Запорізьку правду" читають у всій області й підписують цілими родинами, а всі її номери — починаючи з післявоєнних років — зберігаються в обласному державному архіві й бібліотеці ім. М. Горького.

У кабінеті головного редактора "Запорізької правди" — робоча оперативка. Продумують концепцію святкового номера, що вийде в цю суботу, обмінюються ідеями.

З погляду вживання найбільшу групу в заголовках становлять загальновживані, тобто стилістично нейтральні слова. Наприклад: "Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам" ("Запорізька Правда". № 18, 2006 р.), "Продуктовий ринок поповнить нова торгівельна марка" ("Запорізька Правда". № 20, 2004 р.), "Сергій Данченко у спогадах колег" ("Запорізька Правда". № 46, 2002 р.), "Україна – держава, в якій легко жити?" ("Запорізька Правда". № 46, 2002 р.).

Досить часто в заголовках вживається також науково-термінологічна та професійно-виробнича лексика. Наприклад: "Етнонаціональний вимір євроінтеграції" ("Запорізька Правда". № 147, 2006 р.), "Соціальний капітал із українським акцентом" ("Запорізька Правда". № 137, 2006 р.), "Євро пропозиція: економічне сусідство без перспективи членства" ("Запорізька Правда". № 113, 2006 р.), "Єдиний вихід – компроміс" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Геополітична конфігурація Казахстану – онтологія стійкості" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Паливо з рапсу (альтернативна енергетика)" ("Запорізька Правда". № 44, 2006 р.), "Оголошено війну трамадолу" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "ВВП і бюджет мають різну природу" ("Запорізька Правда". № 47, 2008 р.), "Євро – ПРО – позиція" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Патологія правового нігілізму" (№ 41, 2008р.), "Русофоби проти українофонів" ("Запорізька Правда". № 42, 2006 р.).

Не так часто, але трапляються в заголовках емоційно-експресивна лексика, що служить, як правило, для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій. Наприклад: "Страховка для обдурених" ("Запорізька Правда". № 41, 2008 р.), "Не круто! На що "купують" виборця?" ("Запорізька Правда". № 41, 2008 р.), "Потішні походеньки молоденьких ловеласів" ("Запорізька Правда". № 48, 2004 р.), "Буряки – рядочками, а самогон - склянками" ("Запорізька Правда". № 11, 2005 р.), "Вовочки по світах..." ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Маленькі, але свої" ("Запорізька Правда". № 41, 2008 р.).

У рамках розгляду лексикосемантичного складу заголовкового комплексу, приведемо приклади вживання таких семантичних одиниць в заголовках газети, як синоніми, антоніми, омоніми та пароніми.

Синоніми — це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Протилежний термін - антонім. Наприклад: проживати - мешкати, бажати - хотіти, башта – вежа.

Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: "Закон про куріння – життя без диму" ("Запорізька Правда". № 17, 2006 р.), "Паморозь" нової холодної війни. Початок? " ("Запорізька Правда". № 18, 2004 р.), "Долари чи "бабки"?" ("Запорізька Правда". № 56, 2005 р.), "Чиста совість - як чистий кришталь" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Голокост на Україні 1932-33рр. Чи буде покарання, розплата за цей злочин?" ("Запорізька Правда". № 22, 2005 р.), "Сумна хроніка пиятики, алкоголізму" ("Запорізька Правда". № 38, 2008 р.).

Антоніми — це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення. Наприклад: "Україна і Нато: "за" - направо, "проти" - наліво" ("Запорізька Правда". № 18, 2004 р.), " "Свій" і "не свій" ділять крісло" ("Запорізька Правда". № 18, 2004 р.), "Казка і реальність" ("Запорізька Правда". № 20, 2006 р.), "Відносини між США і Росією не можна назвати ні дружніми, ні ворожими" ("Запорізька Правда". № 20, 2006 р.), "До чого може призвести приватизація і націоналізація комунальних підприємств?" ("Запорізька Правда". № 17, 2006 р.), "Бідність – і початок, і кінець"("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Громадяни проти Енергоатома: за і проти" ("Запорізька Правда". № 20, 2006 р.), "Утопія та реальність передвиборних обіцянок" ("Запорізька Правда". № 44, 2006 р.), ""Правих" та "лівих" плутають не лише в Росії, а і на Заході" ("Запорізька Правда". № 47, 2007 р.), "Дві новини: хороша та погана" ("Запорізька Правда". № 41, 2006 р.), "Аз чи Ян?" ("Запорізька Правда". № 20, 2006 р.), "Багатоголосся української зовнішньої політики: гармонія чи дисонанс" ("Запорізька Правда". № 21, 2006 р.). "Міняю більше тіло на менше... Без посередників" ("Запорізька Правда". № 5, 2006 р.), "Преси багато, точок для торгівлі – мало" ("Запорізька Правда". № 21, 2006 р.), "Без прав, але з обов'язками" ("Запорізька Правда". № 43, 2006 р.), "Вірю – не вірю" ("Запорізька Правда". № 33, 2006 р.), "Удави і кролики" ("Запорізька Правда". № 17, 2006 р.).

Омоніми — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок звукових змін у слові у процесі розвитку мови; внаслідок випадкового збігу звучання слова рідної мови і запозиченого з іншої мови; внаслідок випадкового збігу звучання форми різних слів. Наприклад: "Мова про мову" ("Запорізька Правда". № 32, 2005 р.), "Де межа: Закарпатський драм театр знаходиться на межі закриття" ("Запорізька Правда". № 117, 2006 р.).

Пароніми — слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент — абонемент; континент — контингент. Приклади: "Допомога "хрустким" і "хрумким" суглобам" ("Запорізька Правда". № 17, 2006 р.), "Громадянські права і громадський транспорт" ("Запорізька Правда". № 43, 2006 р.).

Loading...

 
 

Цікаве