WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → " Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

" Заголовковий комплекс на сторінках газети ""Запорізька Правда""" - Курсова робота

Вони можуть бути категоричними, філософсько-меланхолічними, втішливими або гіркими. Але найчастіше, іронізуючи й посміхаючись, вони б'ють не в брову, а прямо в око, що й робить сьогодні прислів'я й приказки особливо коштовним виразним засобом журналістики за умови, що цим засобом користуються вміло й у гідних цілях.

Насамперед, журналісти, як правило, уживають прислів'я й приказки, переінакшуючи їх за своїми потребами.

Авторські зміни, внесені в значення й форму прислів'їв різноманітні. По науковому їх називають "стилістичними прийомами використання стійких виражень у художньо-публіцистичному мовленні" [19, c. 39]. Незважаючи на розмаїтість, всі прийоми обертаються навколо того образа, що лежить в основі стійкого вираження. Непорушною умовою використання прислів'я або іншого стійкого звороту є заповідь: перефразуй, але не руйнуй образ. І, випливаючи з цієї заповіді, автори домагаються своєї мети — точно і ємко визначити й оцінити явище [19, c. 108].

Є й інший прийом — продовження прислів'я й нарощення його змісту за допомогою попутного зауваження. Наприклад: "З пісні слів не викинеш. Зате можна викинути музику" [22, c. 34].

Іноді текст заголовка повністю відрізняється від тексту прислів'я, але зберігається пословичний спосіб вираження думки: "Краще бути багатим і улюбленим, чим бідним і осоружним" [22, c. 34].

Часто проза вже не може виразити всіх авторських емоцій. Заголовки представляють римовані рядки: "Боєць зберігай вітчизну нашу за 30 руб., труси й кашу!" [22, c. 38].

Перероблено рядок з вірша В. Маяковського: "Я росіянин би вивчив тільки за те, що їм розмовляв Ленін"."Базіка - знахідка для анархіста".

Перероблено відоме вираження: "Базіку — знахідка для шпигунів". "Хто сказав, що баби дурки?".

Обіграється відома фраза: "Баби - дурки".

Серед лексичних засобів виразності широко поширене використання багатозначних слів: "Злоякісне утворення" [22, c. 41].

Заголовок стає зрозумілий після прочитання. Слово утворення може сприйматися в значенні: те, що утвориться із чого-небудь, після прочитання статті стає ясно, що мова йде про навчання, сукупність знань.

Заголовок може відрізнятися деякою двозначністю, якщо слово вживається в переносному значенні: "Буш зробив обрізання фільмами" [22, c. 41].

"Цей "ешелон" під укіс не пустиш!".

Слово "ешелон" використано не у звичайному своєму лексичному значенні. Мова йде про глобальну систему підслуховування "Ешелон".

Як засіб виразності може використатися - метафоричність слів:

"У золотій сім'ї – золоте весілля".

"Золота сім'я" - сім'я чемпіонів світу зі спортивної гімнастики Муратових.

У заголовках можуть зустрічатися слова з низьким стилістичним фарбуванням: "Як з телепня зробити зірку?" [22, c. 42].

Виразність може ґрунтуватися на неясності, сумісності неспільного: "Що носити, коли зняли одяг?".

Замітка про мистецтво малюнка по тілу.

Часто в заголовку використаються стійкі вираження - фразеологізми: "Путін у Брунєю носом не клював".

Використовується фразеологізм "клювати носом": "У Лужниках наламали дров на 50 тисяч доларів".

Обіграється стійке вираження "наламати дров": "Які наші шанси не вдарити в лід особою?".

Замітка про хокей у Росії, використається фразеологізм "не вдарити в бруд особою" [22, c. 4243].

Гра слів заснована на протиставленні, зіставленні й об'єднанні змісту слів з різним змістом, але однаковою вимовою.

Хтось із розумних людей мудро назвав гру слів нижчою формою прояву комічного, мабуть, маючи на увазі первородну щирість, зрозумілість і необразливість. У руках майстра цей прийом перетворюється в гру змістами, що збагачують наше подання про людину, предмет, явище. Наприклад: "Стара лянча колії не зіпсує" [22, c. 43].

Замітка про машини. Гра слів лянча-кляча, перероблена прислів'я: стара шкапа колії не зіпсує. Лянча - марка машини.

Таким чином, авторська фантазія не обмежена. У заголовках автори можуть викоровувати самі різні засоби виразності на рівні фонетики, морфології, лексики, синтаксису. Ці засоби можуть сполучатися, використовуватися одночасно, прекрасно доповнювати один одного.

1.3 Заголовки, що дезорієнтують

Іноді прагнення за всяку ціну потрясти уяву сучасного читача спонукує авторів газетних заголовків прибігати до прийомів далеко не коректних і часто не зовсім етичних.

Припустимо, ви переглядаєте свіжі газети й бачите заголовок: "Жванецького спустили зі сходів".

Негайно ознайомившись зі змістом замітки, що обіцяє сенсацію, ви переконуєтеся, що мова йде зовсім не про погрозу безпеки відомого артиста, а про Ляльку, що колеги М. Жванецького назвали в його честь.

Газетний заголовок, що вводить читача в оману щодо змісту тексту, логічно назвати що дезорієнтує.

О. Подчасов пропонує кілька різновидів таких заголовків:

1. Заголовки, передбачуваність яких зведена до мінімуму. Наприклад: "Служба порятунку не дала Шендеровичу загинути" [24, c. 18].

Не дивно, що такий заголовок відразу залучить до себе увага. Багато хто, щоправда, будуть здивовані, довідавшись, що мова йде про передноворічне шоу "Хто хоче стати мільйонером!", вході якого В. Шендерович кілька разів дзвонив у Службу порятунку міста Москви з метою скористатися підказками операторів цієї служби.

Другий приклад: "Як розчленувати сусідів?".

Ще до прочитання тексту ми розуміємо, що слово "розчленувати" навряд чи вжите в заголовку в буквальному значенні. І все-таки багато хто дивувався, коли довідаються, що автор мав на увазі, як розселити сусідів, а публікація присвячена проекту закону "Про приватизацію житлових приміщень у квартирах комунального заселення в місті Москві" [24, c. 1819].

Оборотний увага на те, що заголовки, об'єднані нами в цю групу, зв'язані не стільки з текстом, скільки з підтекстом статей, а ще частіше — із внетекстовою ситуацією. На жаль, такі заголовки на сторінках газет стали звичним явищем.

2. Заголовок, що представляє собою одну з тез публікації. При цьому авторові зовсім не неважливо, що теза заголовку не відбиває ідеї тексту, а часом спростовується в ньому. Істотно лише те, що він виразний, що інтригує, а тому успішно "продає" газету. Наприклад: "НТВ на новий рік буде роздавати жуків" [24, c. 19].

Покопавшись у тексті, присвяченому підготовці до новорічної трансляції на телеканалі НТВ, ми знаходимо нарешті пояснення заголовка: "НТВ у всю буде роздавати подарунки, найбільший з них "Фольксваген-Жук". Але, по-перше: мова йде про автомобіль в однині, а друге: хіба про це текст? Адже головне в ньому — зміст новорічних передач. На жаль, заголовок повідомив читачеві лише про те, що найбільше вразило уяву журналіста.

3. Заголовок являє собою пряме перекручування, підтасування фактів, що втримуються в тексті: "Хто посадив брата Раїси Максимівни Горбачьової у психушку?" [24, c. 24].

Текст не тільки не відповідає на поставлене запитання, але й робить це питання недоречним. Зважаючи, що ніхто родича екс-президента СРСР у божевільний будинок не поміщав. Євгеній Максимович зловживав алкоголем і як наслідок потрапив у психлікарню.

"Дзержинський убив свою сестру, а потім утопив Росію в крові".

Поспішаємо завірити вас, що ця заява звучить у тексті далеко не так категорично й виразно.

Автор згадує думку деяких земляків Дзержинського, упевнених у тім, що саме Фелікс застрелив з рушниці сестру Ванду. Однак інші переконані в його непричетності до цього нещасного випадку. Так доглядач музею Дзержинського Михайло Грибів у відповідь на прохання прокоментувати слухи відповідає: "Це старі вже люди. Кому дев'яносто, а кому й під сто. Говорять дурницю всяку" [24, c. 24]..

4. Дефектні заголовки. Зміст заголовків залишається загадкою й після прочитання. У деяких випадках ми можемо висловити припущення, але повної впевненості на рахунок змісту такого заголовка бути не може: "Чи молилася ти на ніч, Ряба?" — замітка про рекламу.

Про відношення заголовку до матеріалу можна тільки догадуватися.

Надзвичайну популярність дезорієнтуючого заголовку, у газетярів Ф. Хадсон* пояснює прагненням журналістів зробити заголовок цікавим для читача, навіть якщо їм нема чого сказати останньому. Дійсно, що дезорієнтуючий заголовок зустрічається найчастіше з "прохідним", нічим непримітним матеріалом [14, c. 311].

Отже, серйозною причиною поширення заголовків, що містять дезінформацію, є безвідповідальність і недалекоглядність журналістів, що не розуміють, що ризик втратити читацька довіра ніколи не буває виправданим.

Loading...

 
 

Цікаве