WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Ефективність і дієвість інформаційної діяльності - Курсова робота

Ефективність і дієвість інформаційної діяльності - Курсова робота

Міністерство освіти і науки України

Національний Авіаційний Університет

Інститут міжнародних відносин

Кафедра журналістики

РЕФЕРАТ

на тему:

Ефективність і дієвість інформаційної діяльності

Виконала студентка І курсу

ФМІП групи ЖУ 111

Кім Ганна

Керівник

Кривошея Георгій Петрович

Київ 2009

Теорія журналістики виробила поняття для осягнення впливовості журналістики — це дієвість та ефективність журналістської діяльності.

Дієвість

Дієвість — це особлива форма результативності, що визначається як конкретна участь журналістики в розв'язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і вимірюється сукупністю прийнятих органами влади заходів за матеріалами журналістів. Під дієвістю преси розуміємо оперативну, безпосередню реакцію суспільних інститутів і посадових осіб на її виступи.

У радянській політичній системі, де всі ЗМІ були органами певних політичних структур, партійними комітетами створювалися спеціальні комісії для розгляду й перевірки критичних виступів преси. Висновки таких тимчасових комісій і служили підставою для прийняття рішень на партійному й державному рівні. Відповідно й газета стежила за тим, щоб її виступи не залишалися без наслідків.

У демократичному суспільстві такий безпосередній жорсткий зв'язок між причинами (виступами преси) й наслідками (урядовими заходами) зник. Виступи преси, здається, нікого ні до чого не зобов'язують. Але в преси залишається сила правди, пристрасного публіцистичного слова, сила гласності, що приводять у рух грандіозний механізм громадської думки, яку не може ігнорувати ніхто.

А відтак, дієвість не слід розглядати як властивість чи винахід лише радянської журналістики. У ній, як ні в якій іншій, існували закриті, табуйовані теми. Натомість історія журналістики наповнена прикладами дійової участі письменників, публіцистів і журналістів у з'ясуванні й розв'язанні проблем життя.

Величезний вплив журналістики на всі боки життя суспільства може бути як позитивним, спрямованим на утвердження гуманістичних ідеалів, розв'язання назріваючих конфліктів, забезпечення гармонійного розвитку соціуму, так і негативним, таким, що призводить до загострення існуючих суперечностей, посилення дестабілізації і навіть до виникнення воєн. Величезне значення журналістики в суспільному житті накладає тягар щоденної моральної відповідальності на кожного представника цієї професії, зобов'язує його служити правді, а не особам, шукати істину, а не покровительства можновладців, і завжди пам'ятати про гуманізм як найважливішу засаду журналістики.

Ефективність

Якщо поняття дієвості тяжіє більше до тактичних характеристик журналістики, то поняття ефективності — до стратегічних.

Ефективність — це форма результативності журналістики при її зверненні до масової аудиторії, виконання журналістикою її ідеологічних, культурно-розважальних, гносеологічних та ін. функцій; це міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Поняття ефективності більш об'ємне й широке, ніж поняття дієвості. З ефективністю пов'язується передусім сталий вплив преси на людину й суспільство. Йдеться про результат, який не можна виміряти прийнятою державною установою ухвалою, а який пролягає в площині цілої суспільної свідомості й соціальної практики і оцінка якого можлива в погляду історичного процесу.

В основі терміну "ефективність" лежить слово "ефект". Це споріднені, але й істотно відмінні поняття. "Ефект" — це будь-який наслідок діяльності засобів масової інформації в процесі споживання повідомлень аудиторією; з цього погляду в діяльності ОМІ може бути наявний побічний чи навіть непередбачуваний ефект. "Ефективність" же — це результат, що збігається з намірами суб'єкта діяльності, засвідчує досягнення свідомо поставлених цілей в процесі створення та поширення інформації.

Ефективність завжди передбачає цілепокладення і щоденний, постійний і наполегливий рух у напрямку досягнення визначеної мети. Вона і є мірою, ступенем досягнення визначених цілей на базі використання більших чи менших витрат (не лише матеріальних, але й духовних, творчих) засобів і ресурсів.

З цього погляду найважливішого значення для журналістики набуває категорія мети, адже від її правильного визначення, реалістичної оцінки залежить і можливість її досягнення. Мета в кожній конкретній ситуації визначає зміст, вибір форм і методів упливу на людину того чи іншого органу масової інформації. Мета — це майбутній рівень суспільної свідомості й стан громадської думки, які в кінцевому підсумку визначатимуть поведінку соціальних груп, колективів і окремих осіб. Тому дуже важливо, щоб постановка цілей і завдань журналістики здійснювалася в межах загальнолюдських цінностей, орієнтації на гуманістичні ідеали, випливала з прагнення забезпечити гармонійний розвиток суспільства.

Особливу ефективність мають щоденні газети (програми електронних ОМІ), що виконують величезну роботу, непосильну фундаментальним журналам і книгам. Журнали і книги позбавлені можливості систематичного, щоденного впливу, які складають силу газети.

Читаючи газету день у день, день у день, підпадаючи під вплив її "точки зору", знайомлячись із застосуванням цієї точки зору до всіх галузей людського життя, газетний читач непомітно для себе починає засвоювати те коло ідей, яке проповідує цей друкований орган. Газета впливає повільно, але постійно; вона щодня з'являється до читача, приносячи цілу купу свіжих новин, згруповує повідомлення відповідно до своєї точки зору, з цього погляду висвітлює їх і непомітно відкладає в свідомості читача крихти своєї істини; завтра вона знову приймається за те ж саме завдання. 1 так триває цілі роки.

Газетний читач непомітно й невільно засвоює погляди й теорії, що розвиваються газетою, її авторським колективом. І саме тому, що газета веде пропаганду своїх ідей щоденно, на прикладі тисячі і одного випадку буденного життя.

Боротьба за ефективність виступів преси починається з точного визначення найбільш актуальних, що заслуговують уваги громадськості, проблем суспільного і господарського життя, на яких варто зосередити сили редакційного колективу, а також з оперативності й своєчасності публікації матеріалів. "Відбулися певні зміни ш тематичної спрямованості друкованих ЗМ1. Загальнополітичні видання, які традиційно посідали першість серед зареєстрованих на загальнодержавну та зарубіжну сферу розповсюдження, поступились місцем інформаційно-рекламним, виробничо-практичним, науковим виданням" [5].

Однак тема , якою б вона не була важливою, актуальною, значущою, сама по собі ще не вирішує успіху виступу у газеті. Для цього потрібні добре й цікаво написані матеріали. Їхня сила і вагомість перебувають у прямій залежності від компетентності, глибини і гостроти публіцистичної розробки життєво важливих проблем. Предметом виступів повинні бути конкретні факти і люди, події та явища. Важливий принцип – всебічне дослідження проблеми. Успіху досягають ті газети, які ведуть основну тему планомірно й послідовно.

Метод порівняння допомагає журналістові й тоді, коли йому доручається підготовка критичного матеріалу про роботу відсталого підприємства. Ознайомившись у передовому господарстві з технологією й організацією виробництва, особливо з нововведеннями, що себе виправдали, виробітком продукції робітниками, рівнем норм і т. п., кореспондент зуміє краще оцінити і все те, що потім побачить на "основному об'єкті" свого матеріалу.

Отже, матеріали, в основу яких покладено порівняння, є найпереконливішими і найдохідливішими. Проте завжди слід пам'ятати, що перевантаження матеріалу цифрами ускладнює його сприйняття читачем. Тому аналіз звичайно здійснюється "за газетним листом", тобто при підготовці матеріалу. Для публікації варто відбирати лише ті цифри, які справді характеризують діяльність підприємств і обґрунтовують думки, висловлені автором, його практичні рекомендації.

Loading...

 
 

Цікаве