WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (9867-256рр.) авто - Курсова робота

Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (9867-256рр.) авто - Курсова робота

Для з'ясування ґенези православної преси Волині, аналізу доробку церковних публіцистів, опрацьовано фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: "Дмитро Богдашевський" (ф. 191, ф. 175), "Михайло Ковальницький" (ф. 175), "Орест Новицький" (ф. 201), "Маркелин Олесницький" (ф. 160, ф. 175), "Яким Олесницький" (ф. 160, ф. 175), "Андрій Хойнацький" (ф. 112, ф. 175) та ін. Джерельна база дослідження дала змогу не тільки зафіксувати публіцистичну спадщину церковних публіцистів, а також визначити основні проблемно-тематичні аспекти їх творчості, реконструювати історичну релігійну ситуацію на західноукраїнських землях, зокрема на Волині, і з'ясувати особливості функціонування та концептуальні засади волинської православної преси в динаміці її розвитку (1867–2006 рр.).

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об'єктивності, комплексності та достовірності. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Під час вивчення історіографії та джерельної бази дослідження послуговувались бібліографічно-описовим методом. Для аналізу морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських видань застосовано такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-аналітичний, системно-типологічний, жанрово-видовий та метод контент-аналізу.

Наукова новизна дисертації полягає у виокремленні часописів, що виходили під егідою Православної Церкви Волині, їх комплексному дослідженні в контексті морально-етичної проблематики. Розглянуто структуру, зміст, жанрову специфіку та проблемно-тематичні аспекти друкованих православних мас-медіа досліджуваного регіону, акцентовано увагу на висвітленні морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної Церкви Волині, що в цьому аспекті досі системно не аналізувалася, з'ясовано її місце в інформаційному просторі України.

Практичне застосування одержаних результатів. Представлений у роботі фактичний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані у розробці спеціальних і узагальнюючих курсів лекцій з українського журналістикознавства, у підготовці довідкової та навчальної літератури вказаного комплексу дисциплін. Основні положення дисертації можуть бути використані також для доповнення та уточнення матеріалів у викладанні курсу "Історія української журналістики", для створення спеціальних курсів із проблематики ЗМІ України для студентів спеціальностей "Журналістика" і "Видавнича справа та редагування" вищих навчальних закладів, а також для спеціалістів, які готують студентів у духовних релігійних закладах. Поданий у дисертації фактологічний матеріал може бути використаний при підготовці систематичних покажчиків змісту церковних періодичних видань та при упорядкуванні бібліографії православної преси Волині, підручників, навчальних посібників.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат і публікації, в яких викладено основні положення роботи, виконані дисертанткою самостійно.

Апробація результатів дослідження відбувалася під час виголошення доповідей на десяти конференціях: ХІ Міжнародній науково-практичній конференції "Вплив ЗМІ на мовну свідомість сучасників" (Київ, 2005), ІХ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції "Українська періодика: історія і сучасність" (Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції "Журналістика–2005 у контексті сучасних професійних стандартів та трансформації журналістської освіти" (Київ, 2005), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Текст як засіб комунікації" (Київ, 2006), ХV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції "Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта" (Алушта, Крим, 2006), ІV Тикторівських читаннях "Видавнича справа в Україні: міст між минулим і майбутнім" (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-літтю газети "Рада", "Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення" (Київ, 2006), Міжнародній студентській науковій конференції "Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу" (Київ, 2007), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови "Мовні процеси в сучасному медіапросторі" (Київ, 2007).

Результати дисертаційного дослідження обговорено на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено в одинадцяти наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України та чотирьох тезових повідомленнях у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертацією є рукопис загальним обсягом 252 сторінки, який складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, списку літератури (287 позицій) та 4 додатків (45 сторінок), в яких подається 7 діаграм, таблиця "Реалізація морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867–2006 рр.)", бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині, біографічний покажчик "Волинські церковні публіцисти".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі вмотивовано вибір об'єкта дослідження, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено теоретичну й практичну цінність дослідження. Також окреслено основну мету та завдання, означено й розмежовано предмет і об'єкт дослідження, описано методи дослідження, зазначено джерельну базу й сформульовано, в чому полягає новизна одержаних результатів.

У першому розділі "Історіографія та джерела вивчення преси Православної Церкви України" здійснено історіографічний огляд досліджень, які безпосередньо торкаються теми дисертації та є дотичними до неї, аналіз джерельної бази роботи. Зокрема, в першому підрозділі цього розділу "Історіографія та методологія вивчення проблеми" репрезентовано наукові погляди дослідників на релігійну пресу та систематизовано наукові джерела з досліджуваного питання. Проаналізувавши підходи до визначення терміну православна преса українських журналістикознавців, та узявши за основу концепцію дослідження професора А. Бойко, під цим терміном розуміємо видання, що виходять під егідою Православної Церкви та порушують важливі морально-етичні проблеми, висвітлення яких відбувається із християнських позицій.

До початку 1990-х років вивчення української преси було фрагментарним, необ'єктивним, часто тенденційним. В умовах незалежної Української держави розпочався новий етап у дослідженні періодичних видань, про що свідчать ґрунтовні праці українських журналістикознавців, провідних науковців. Так, різні аспекти функціонування сучасної періодики стають предметом наукового вивчення А. Бойко, М. Василенка, О. Гояна, В. Здоровеги, Н. Зелінської, В. Іванова, В. Демченка, В. Качкана, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мукомели, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, М. Романюка, Н. Сидоренко, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, А. Чічановського, В. Шевченко, В. Шкляра, Ю. Ярмиша та ін.

Морально-етична проблематика релігійної періодики є соціально актуальною. Соціальна складова українського журналістикознавства викладена в дослідженнях О. Кузнецової, Т. Приступенко, М. Тимошика та ін. Питання масової комунікації з'ясовано вченими О. Зернецькою, А. Соколовим.

Чимало праць українських пресознавців присвячено бібліографічним пошукам в межах певного регіону (І. Бєлінська, М. Васильчук, В. Ґабор, М. Галушко, В. Глаголюк, М. Гладкович, В. Гутковський, М. Комариця, І. Крупський, М. Романюк, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Олексин та ін.). Варто наголосити на великому значенні бібліографування української преси, оскільки його завдання – створення повного репертуару українських друкованих видань. Ґрунтовні праці названих дослідників є вагомим внеском в історіографію української журналістики.

Сьогодні релігійна періодика як складова загальноукраїнської журналістики стала об'єктом наукового розгляду чималої кількості вчених: С. Баршая, А. Бойко, М. Веркальця, О. Канчалаби, С. Костя, І. Крупського, І. Павлюка, І. Скленара, Т. Старченко, О. Школьної, А. Юраша та ін. Пресу Волині в різних аспектах аналізували такі дослідники, як В. Бортніков, А. Бортнікова, Г. Дем'янчук, В. Кащенюк, М. Костриця, Ю. Лащук, М. Миць, О. Новосад, І. Павлюк, Н. Сидоренко. Названі вчені у своїх працях наголошують на важливості волинської періодики як джерела вивчення історії суспільно-політичного розвитку краю.

Loading...

 
 

Цікаве