WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → " Журнал ""Дукля"" (Словаччина, 9953–254 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти авто" - Курсова робота

" Журнал ""Дукля"" (Словаччина, 9953–254 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти авто" - Курсова робота

Серед пошуків генологічних окреслень завершеного літературного твору знаходимо розмірковування над домінантами художньої виразності певного автора і його творів, мовний аналіз із різною обґрунтованістю оцінок, теоретичні статті про рівень мовної майстерності окремого літературного потоку.

У журналі "Дукля" стаття була домінантною формою критичної діяльності лише протягом 60-х років XX століття. У центрі таких праць стояли теоретичні або методологічні питання словесності: предмет і способи його художнього освоєння (Ю. Бача), функції мистецтва слова у суспільстві (О. Рудловчак), провідні засади письменницької творчості, формально-мистецькі шукання в межах окремих родів і жанрів (П. Гула, М. Ільницький).

Проблемні статті часопису 60-х років сформували найгострішу за всю історію літератури словацьких українців полеміку щодо шляхів і перспектив її розвитку. У взаємному спілкуванні А. Червеняка, Ю. Бачі, І. Галайди, А. Пестременка, Й. Шелепця, О. Зілинського артикулювалися питання, актуальні для мистецтва слова взагалі та зокрема для пряшівського письменства.

Окремий проблемний напрям явили статті О. Зілинського, В. Хоми, Ю. Бачі про основні моменти літературної критики.

У висновках узагальнені результати дослідження й підсумовані основні положення дисертації:

Вилонювання часопису Української філії Спілки словацьких письменників "Дукля" органічно поставало з суспільно-політичних процесів, які відбувалися в Чехо-Словаччині середини ХХ століття. Поява видання зумовлена потребою збереження духовного генофонду пряшівчан у форматі друкованого слова.

"Літературно-мистецький і публіцистичний" профіль органу визначав тематику і структуру видання, розгалуженість рубрик, характер публікованих матеріалів. Журнал друкував художні спроби, публіцистичні й наукові праці пряшівських авторів, зразки творчості письменників України, у перекладі рідною мовою тексти словацьких і чеських митців. Часопис оцінював поточні події місцевого культурного життя, висував на обговорення кардинальні проблеми існування народу.

Ретроспективний погляд на історію журналу свідчить про суперечливий характер програмних засад редакції відповідно до громадянської позиції та естетичних домінант редакторської та письменницької діяльності керівників часопису. Пріоритетні принципи журнальної політики, дають достатні підстави для виокремлення чотирьох періодів функціонування "Дуклі".

Свого ідейно-естетичного піку видання досягнуло за редакторства Ф. Іванчова (1958–1967). Тоді художній рівень опублікованих творів, характер літературно-публіцистичних проблем, сформували новий тип україномовного журналістського дискурсу на Пряшівщині, надали "Дуклі" загальноукраїнського значення. Важливу роль при цьому відіграли публікації та редакційна діяльність зокрема Ф. Гондора, І. Мацинського та Ю. Бачі.

У художній продукції часопису провідне місце займає поезія. Поетичний доробок видання увібрав основні тенденції півстолітнього розвитку культури Пряшівщини, втіливши еволюцію художнього світобачення від співанкової політичної лірики до модерних текстів з виразним заглибленням у психологію особистості, представивши процес диференціації ідейно-тематичних горизонтів та формально-стильових уподобань.

Журнал 60-х років XX століття формував новий тип ліричного героя-інтелектуала, збагатив й урізноманітнив діапазон поезії: жанрове розмаїття (оди, панегірики, поеми, пісні, елегії, сонети, медитації, поезії в прозі); художню образність (метафоричність, символіка, філософічність); версифікаційну техніку (ускладнення ритміки, апробація модерних віршованих прийомів).

Важливе місце у часописі займала жіноча поезія, Г. Коцур, М. Няхай, Л. Ярмак, а також сонетний цикл І. Мацинського, які увиразнили особливий естетичний феномен пряшівської літератури, сформований своєрідною духовною атмосферою на перетині місцевої, словацької, чеської та загальноукраїнської словесності.

Прозовий доробок "Дуклі" представлений переважно "малими" жанрами: оповіданнями, новелами, нарисами, етюдами, ескізами, есе тощо. Виразно окреслюються дві художньо-естетичні парадигми: "традиційна" на фабульно-хронологічній основі і новаторська, спрямована на осмислення людської особистості та її психологічне моделювання. Становлення модерністичної парадигми зумовлювало збагачення тематичного кола прози часопису, розширення спектру формально-стильових експериментів.

Важливою подією ставали публікації на сторінках журналу уривків із епічних полотен, які увиразнювали шукання письменниками краю нетрадиційних естетичних проекцій моделювання дійсності, увагомлювали роль видання в розвитку місцевої словесності та міжкультурного дискурсу.

Критичний дискурс журналу "Дукля" формувався на межі літературної критики та публіцистики. Критичні виступи часопису фіксували стан розвитку україномовної літературної критики Словаччини й активно впливали на її формування. Теоретичні пошуки видання інспірувалися векторами існування місцевої словесності.

Основними жанрами літературно-критичної публіцистики видання були: рецензії, портретні нариси, огляди, аналітичні статті. Найчисленнішу групу складали рецензії, особливо міні-рецензії та історико-літературні праці. Найпоширенішими формами портретних нарисів були ювілейні публікації та некрологи. Найрідше зустрічалися проблемно-теоретичні статті, породжувані станом художнього дискурсу і наукового потенціалу журналу.

Оперативність реагування на нові художні твори, на виступи опонентів при кволій традиції літературознавчих напрацювань визначала тенденцію до "дифузії" критичних жанрів або їх циклізації). Мова і стиль критичного дискурсу залежали від ідейно-естетичної орієнтації редакції певного періоду та від особистості самого критика, що виокремлювало власне науковий і письменницький типи критичного мислення.

Журнал "Дукля" став специфічно національним виявом самоідентифікації українців у чужій державі. Плекаючи словесними засобами національне "я", автори видання, з одного боку, демонстрували свою орієнтацію на українську націю, формували національну свідомість інтелігенції, а з іншого, будучи складовою культурного потенціалу України і Словаччини, доводили необхідність інтеграції української національної меншини у словацьке суспільство на засадах взаємопорозуміння і духовного взаємозбагачення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Кавун О.В. Програмно-функціональне спрямування "Дуклі" – журналу української національної меншини у Словаччині / О.В. Кавун // Наукові записки. Серія: Літературознавство. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – Вип. XV. – С. 358–368.

  2. Кавун О.В. Проблема читача в українському літературному процесі Словаччини (на матеріалі публікацій журналу "Дукля") / О.В. Кавун // Наукові записки. Серія: Літературознавство. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. – Вип. XVI. – С. 162–169.

  3. Кавун О.В. Преса українців Східної Словаччини (повоєнний період) / О.В. Кавун // Діалог. Медіа-студії: зб. наук. пр. / за заг. ред. Александрова О.В. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 4. – С. 50–58.

  4. Кавун О.В. Жанрове визначення оповідання українського письменника Словаччини Іллі Галайди "Слово про жайворонків" / О.В. Кавун // Терміносистеми сучасного літературознавства: досвід розробки і проблеми: науковий семінар / за ред. Р. Гром'яка. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. – С. 313–321.

  5. Кавун О.В. Модифікації критичної статті на сторінках альманаху "Дукля" / О.В. Кавун // Наукові записки Інституту журналістики. – К.: Навч.-полігр. лабораторія Ін-ту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка, 2006. – Т. 25. – С. 62–68.

  6. Кавун О.В. Особливості жанру літературного портрета часопису "Дукля" / О.В. Кавун // Теорія літератури, компаративістика, україністика: зб. наук. пр. з нагоди 70-річчя доктора філологічних наук, професора, академіка Академії наук Вищої школи України Романа Гром'яка / упор. М. Лановик, З. Лановик, І. Папуша, О. Лабащук, Я. Гринишин, С. Ткачов // Studia metodologica. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – Вип. 19. – С. 127–133.

  7. Кавун О.В. Оригінальна художня проза альманаху "Дукля" / О.В. Кавун // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. – № 766. – Серія: Філологія. – Харків: ВЦ ХНУ, 2007. – Вип. 51. – С. 187–190.

1 Зв'язки Івана Франка з чехами та словаками: Статті, матеріали й дослідження до історії чехословацько-українських взаємовідносин / упоряд. М. Мольнар, М. Мундяк. – Братислава: Словацьке вид-во худож. літ., 1957. – С. 504.

2 Ілюк М. Тридцятирічний шлях. Анкета з приводу ювілею журналу / М. Ілюк // Дукля. – 1982. – № 4. – С. 53.

3 Моторнюк І. Літературна критика в системі журналістики / І. Моторнюк // Вісник Львівського університету. Серія журналістика / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2002. – Вип. 22. – С. 148–149.

Loading...

 
 

Цікаве