WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Журналістське розслідування як жанр журналістського дискурсу - Курсова робота

Журналістське розслідування як жанр журналістського дискурсу - Курсова робота

Чи всякий журналіст може займатися розслідуваннями? Будь-який журналіст може займатися розслідуванням. На думку Стива Вейнберга, автора "Довідника репортера", самої популярної серед американських журналістів книги по журналістським розслідуванням, для цього потрібна допитливість, бажання боротися з несправедливістю й скептицизм, що сусідствують із цинізмом або нігілізмом.

Основними знаряддями репортера є:

  • Люди як джерела інформації

  • Різного роду документи й уміння працювати з ними

  • Уміло проведене інтерв'ю

  • Висока мораль і почуття соціальної відповідальності

"Досвідчений репортер, що уміє розговорити потрібну людину, увійти до довіри тих оточуючих, має цікаві джерела інформації, не вважає марною тратою часу пошук важливих документів - ось відмінна "сировина" для майбутнього розслідувача. Все інше, необхідне для дослідницької діяльності, приходить з практикою", - вважає російський дослідник жанру Юлія Шум. "Справжній журналіст, який розуміє, що його слово, сюжети та передачі можуть впливати на настрій у суспільстві, такий журналіст не може і не повинен мовчати, якщо бачить перед собою відверту дурість, зраду, підлість або бруд... Сьогодні відстоювати і виражати подібний ідеал справжнього Журналіста набагато важче, ніж у перші роки перебудови. Тоді на захист смільчака вставало все суспільство, роблячи з нього кумира та "символа волі".

Організація журналістського розслідування - найбільш ефективний метод, якщо необхідно привернути загальну увагу до тієї чи іншої теми, зробити цю тему основною "повісткою дня" для журналістів чи експертів. Коректно проведене розслідування дозволяє визвати бажаний для дослідника резонанс в ЗМІ, направити зусилля журналістів в необхідне русло.

Репортери повинні добре робити свою справу. Особливо важливі акуратність і здоровий глузд, тому що репортажі про розслідування породжують супротивників, готових зачепитися за найменшу фактичну неточність, щоб дискредитувати все розслідування. Допущені помилки дезінформують громадськість і завдають шкоди репутації людей, у результаті чого вернутися до цієї теми надалі буде ще складніше

Зараз багато хто розуміє під журналістським розслідуванням дослідження теми, пов'язаної із зловживанням владою і корупцією. Мета такого розслідування - розголосити приховані зв'язки між владою і організованою злочинністю.

Досить часто розслідування "локалізує" явище національного або міжнародного масштабу. Це коли, наприклад, стало відомо про продаж дітей-сирїт з Росії за кордон, знайшлися журналісти, які поставили собі запитання, що ж відбувається в Україні? Так нещодавно у місті Донецьку була зареєстрована нова громадська організація, об'єднуюча професійних журналістів, - "Агентство журналістських розслідувань" (Ажур). Як повідомив керівник агентства Олександр Міщенко, специфікою діяльності організації буде збір і обнародування інформації, що стосується різних сфер життя Донецької області. При цьому акцент робитиметься на маловідомих фактах, які з різних причин не були розголошені. Першим кроком агентства стало створення Інтернет-сайту "Ажур", який поки функціонує тільки в тестовому варіанті. За словами Міщенка, "сумно, що на відміну від інших міст, Донецьк не може похвалитися великою кількістю інформаційних Інтернет-ресурсів". "При цьому не варто вважати нас конкурентами вже існуючих новинарних сайтів - ми знайшли свою нішу", - відзначив Міщенко. "Наше завдання - не стільки оперативно повідомити про події, скільки прослідкувати їх розвиток, уловити закулісні моменти, зробити аналіз". Крім того, Міщенко повідомив, що нова організація є неприбутковою. "Ми створювали її як віддушину для журналістів, охочих професійно виконувати свої обов'язки, але не маючих можливості це робити із-за тиску, під яким вони знаходяться". Міщенко також відзначив, що при агентстві діятиме безкоштовна юридична консультація, а "юристи, що співробітничають з Ажуром готові захищати журналістів і в судах".

Абсолютно правомірно розглядати різноманіття питань, пов'язаних з журналістським розслідуванням з погляду драми часу, в якому, як сказав літературний критик Дедков, "багато держави і мало людяності". В умовах переходу від тоталітарного суспільства в демократичне журналістське розслідування, як метод роботи з матеріалами гострої проблематики має колосальне значення, а тому вимагає найпильнішого вивчення. "З джерела розповсюдження інформації мас-медіа перетворилися на засоби поширення чуток і всілякого компромату, що не має нічого спільного з журналістською роботою".

Перетворення, що відбуваються в українському суспільстві, викликали стрімку трансформацію ЗМІ, яка включає зміну і ідеології, і принципів подачі інформації. Кардинально змінилися відносини ЗМІ і суспільства. Висока міра свободи, захисту прав преси на інформацію, висловлювання різних думок безумовно йде на користь і суспільству, і самій пресі. Проте, пройшовши шлях змін у найкоротший строк, ми фактично опинилися перед великим колом проблем. "Засоби масової інформації практично втратили роль посередника між суспільством і владою, роль каталізатора суспільних змін, значно слабшала їх можливість служити засобом діалогу суспільних груп. Суспільство стало нерідко сприймати ЗМІ як продовження політики "брудними засобами" компромату, інструмент зведення рахунків в боротьбі між сильними світу цього, яким немає справи до повсякденних потреб і турбот читачів. У мас-медіа сформувалася атмосфера, що повністю відображає не суспільні, а приватні інтереси, відірвані від реального самопочуття, настроїв, переваг більшій частині населення країни".

Останні два роки особливо внесли значні корективи до поведінки ЗМІ на інформаційному ринку, оскільки у більшості ЗМІ з'явилися господарі, а разом з ними фінансові дотації в обмін на формування вигіднішого для них (господарів) суспільного клімату. Часто журналістські матеріали підміняються РR-матеріалами.

Надзвичайно небезпечна можливість того, що ЗМІ можуть стати односторонніми політичними чи ідеологічними рупорами їх господарів або перетворяться в такій же якості, але тільки в "прибуткові підприємства". Редактор російського журналу "Среда" Олексій Панкін констатує: "Отже, з якого боку не подивися, нічого неприпустимого з нашою пресою не відбувається. За винятком його власної реакції на настання ринку. Приватизація ЗМІ мало чим відрізнялася від багато разів затаврованої "директорської" або "червоної" приватизації. Неминучим слідством такого типу приватизації є лобізм, політична компенсація економічної неефективності. Незалежність преси досягається грамотними економічними рішеннями, а також узгодженими діями самих журналістських співтовариств". По суті, ні того, ні іншого у нас немає.

Ситуація загострюється політичними і економічними умовами і, як це не образливо звучить, відступом від етичних норм і принципів ряду відомих колег з одного боку, а також з іншого боку недостатнім професіоналізмом більшості журналістів у сфері журналістського розслідування. "Що відбувається сьогодні з журналістикою - це як би негативне віддзеркалення того, що було з нами на зорі перебудови і гласності. Тоді, при першій же нагоді багато безкорисливо і, загалом, з небезпідставним відчуттям ризику для себе кинулися розсовувати межі можливого. Сказати, здавалося, необхідно було стільки всього, а часу відведено було, здавалося, так мало, що ми і кинулися висловлюватися по всім і усіляким приводам, в процесі депрофесіоналізуючись і забуваючи те, що дійсно знали і уміли. Сьогодні з таким же запалом "роблять" гроші, в такій же лихоманці і з точно таким же результатом - депрофесіоналізацією. Важливо встигнути зірвати. Добре відпрацювати навіть хороші гроші - вже менш важливо, повторно. Замовників нині багато - одного не ублажиш, інший настигне. Уміння продаватися - ось що сьогодні стало доблестю, чим гордяться, бравують, що зведене в ранг професійних достоїнств і, по суті, є діючим кодексом журналістської етики".

Загальносвітові стандарти журналістської діяльності включають такі принципи, як: відповідальність, точність, об'єктивність. Проходження цим принципам означає; прагнути до неупередженого освітлення подій і тверезого підходу в суперечливих проблемах, дотримувати етичні норми. Зведення основних положень відомих професійних кодексів журналістської етики склали в Національному інституті преси: "Загальна апеляція до відчуття відповідальності журналістів при виконанні своїх професійних обов'язків на службі громадськості. Затвердження внутрішньої і зовнішньої незалежності журналіста. Пошана до правди. Коректність при отриманні і відтворенні інформації. Обов'язкове виправлення допущених помилок. Стриманість при освітленні судових справ, що розслідуються і незавершених. Несумісність журналістської професії з ухваленням подарунків і використанням пільг за публікацію (або відмова від публікації) журналістського матеріалу. Несумісність журналістської інформації з прихованою рекламою".

Завершить цей розділ коротка інформація про журналістські розслідування, що мають інші властивості ніж ті розслідування, про які мова йшла вище. В статті про журналістське розслідування Шостак М.І. помічає: "Багато людей утотожнює розслідування з викриттям. Дійсно, найчастіше в таких матеріалах мова йде про справи непристойні, про які "зацікавлені особи" вважали за краще б змовчати. У сучасній світовій журналістиці, проте, розслідування пов'язані не тільки з скандалами і викриттями". Журналістські розслідування, проведені без якої-небудь політичної кон'юнктури і звернені до звичайних людських почуттів, викликаютьБагато людей утотожнює розслідування з викриттям. Дійсно, найчастіше в таких матеріалах мова йде про справи непристойні, про які "зацікавлені особи" вважали за краще б мовчати. У сучасній світовій журналістиці, проте, розслідування пов'язані не тільки з скандалами і викриттями непідробний інтерес читачів. Журналістські розслідування подібного роду пов'язані з просто відкриттям фактів, але в ефективності емоційного впливу на читацьку аудиторію ні трохи не програють.

В силу причин політичного характеру ряд цікавих для читача тем на довгий часовий період виявився в "почесній тіні". З початком перебудови ці теми стали предметом серйозних журналістських розслідувань. Таємниці ХХ століття чинили і продовжують чинити вплив на розум і почуття людей. Ефектне подання подібних матеріалів в ЗМІ тільки збуджує читацьку цікавість до життя звичайної людини в незвичних обставинах, до з'ясування природи мужності, якостей характеру, системи життєвих цінностей, а своєрідним вимірювачем ступені актуальності виступає суспільна думка, що формується по слідам газетних виступів і виражене в читацьких відгуках.

Loading...

 
 

Цікаве