WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури - Курсова робота

Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури - Курсова робота

Основні ідеї езотеричних учень полягають в наступному: переконаність в ілюзорності звичайного життя (те, що ми бачимо, – не справжнє буття, а всього лише Майя); співвіднесена мікрокосмічного плану з макрокосмосом; надання великого значення в житті людини психічних центрів; а також в особливостях психотехнічної роботи людини над собою і інше. [2; с. 12]

З генеральної сукупності для забезпечення репрезентативності нами було відібрано такі видання езотеричної літератури: В. Юр'єв "В тонких світах", С. Кнейпп "Моє водолікування. Домашня аптека", Е. Крістенсен "Йога для всіх. Шлях до здоров'я", М. Норбеков "Тренування тіла і духу" та Л. Ту "Внутрішній фен-шуй: давнє китайське мистецтво самовдосконалення".

Редакторський аналіз видань проводився за такими параметрами: оформлення апарату видання; езотерична терміносистема; відповідність граматичним нормам української чи російської мов; вживання великої та малої літери на початку езотеричних понять; відповідність нормам редагування перекладної літератури (у випадку, якщо мова оригіналу була не українською чи російською).

2.3.2. Типові помилки та недоліки редагування езотеричної літератури

Лише одне з проаналізованих видань повністю не відповідало нормам з оформлення вихідних даних, вихідних відомостей та випускових даних. Для інших типовим є наведення цих видів даних упереміш. Зустрічаються різні тлумачення одного і того самого езотеричного поняття, інколи тлумачення якогось поняття, що може бути незрозумілим великій частині читачів, взагалі не наводиться автором та проходить повз увагу редактора. Порушення граматичних, синтаксичних та інших норм української та російської мов не перевищує припустимі п'ять відсотків. Помилок сприйняття у зв'язку із перекладом з мови оригіналу виявлено не було.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РЕДАГУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ, РЕЛІГІЙНОЇ ЕЗОТЕРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ

3.1. Розробка норм редагування книжкових видань політичної літератури

Громадсько-політичну літературу вирізняє широта тематики і різноманітність матеріалу. Політична література, що входить до складу громадсько-політичної – один із засобів управління людьми, суспільною думкою. Ця література іноді носить агітаційний характер і тому повинна бути доступною якомога ширшому колу читачів. Політичні тексти можуть бути описовими, теоретичними, пояснювальними. Виходячи з цього, визначаються і завдання редактора в роботі над книгою, особливості його роботи над мовою і фактичним матеріалом.

Оскільки в Україні – демократичний устрій, обмеження свободи слова неприпустиме, тому норми редагування політичної літератури повинні сприяти встановленню загальноприйтяних прав та свобод людини та громадянина. Обмеження можуть стосуватися лише аспектів, що містять загрозу для збереження територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Враховуючи законодавчі нормативні акти, що регулюють видавничо-редакційний процес та розроблену З.В. Партико нормативну базу редагування, до якої входять інформаційні, соціальні, композиційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі, поліграфічні норми, ми розробили норми редагування книжкових видань політичної літератури:

  • вислови, речення, що містять підбурювання до порушення територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України чи позитивну оцінку таких дій мають бути змінені або вилучені;

  • слова, вислови та речення, що наносять моральну образу й містять дискримінацію за расовою, національною приналежністю, сексуальною орієнтацією, релігійними віруваннями та політичними вподобаннями, змінити на нейтральні або вилучити з тексту;

  • інформація, що належить до таємної, конфіденційної та такої, що стосується приватного життя не публічних осіб, має вилучатися з тексту;

  • при наведенні повного тексту чи фрагментів офіційних документів уникати будь-яких виправлень;

  • при наведенні повного тексту чи фрагментів опублікованих публіцистичних матеріалів виправляти лише граматичні та синтаксичні помилки, а всі інші аспекти залишати в оригінальному варіанті;

  • написання назв будь-яких організацій, установ, підприємств, партій, партійних об'єднань має відповідати написанню у документації з державної реєстрації цих об'єктів;

  • ілюстративні та графічні матеріали мають так само відповідати усім вищезазначеним нормам.

3.2. Розробка норм редагування книжкових видань релігійної літератури

Оскільки виданням релігійної літератури займаються видавництва так чи інакше причетні до релігійних організацій, редагуванням цього виду літератури займаються редактори, що мають відповідну духовну освіту. Кожна релігія світу, кожні напрямок чи течія у складі основної релігії мають свої власні канони та догми, закріплені у відповідних релігійних текстах, наприклад, Кодексом канонів Східних Церков, оприлюдненим папою Іоаном Павлом ІІ 18 жовтня 1990 р. Нікейский символ віри в редакції Другого Всесвітнього Собору, Кодекс канонічного права (Codex Iuris Canonici) та інші.

Догмати приймаються і закріплюються вищим духівництвом конкретної релігії. Свідомий відхід від догматів (повне неприйняття або інше трактування) називається єрессю та може, навіть, призвести до релігійних конфліктів.

Виходячи з цього, в нашій роботі ми вважаємо доцільною лише розробку загальних норм редагування релігійної літератури, які допоможуть редакторам, які не мають відповідної релігійної освіти, зорієнтуватися у ситуації та усвідомити необхідність звернення до релігійних текстів, у яких закріплені канони та догми тієї чи іншої релігії.

  • Будь-яке видання релігійної літератури має редагуватися у відповідності до канонів, догм та законів конкретної релігії, конфесії, течії тощо. Текстові, ілюстративні та інші матеріали, які вступають у протиріччя із відповідними канонами, догмами, правилами та законами, мають вилучатися з тексту.

  • Релігійне видання не повинне містити приниження та дискримінацію інших релігій та віруючих, що їх сповідують.

  • Оформлення апарату видання книжок релігійної літератури має відповідати ГОСТ 7.4–88. СИБИД "Издания. Выходные сведения".

  • Вживання великої літери на початку деяких слів, яке не є характерним для усіх інших видів літератури не вважається неправильним, якщо закріплене у відповідних церковних документах, релігійних текстах.

Виконання інших релігійних норм редакторові слід контролювати за довідковою літературою певної релігії. Наприклад, "Словник Біблійного богослов'я", "Библейский словарь. Энциклопедический словарь", "Словарь церковных терминов" для християнської релігії. Проте, слід брати до уваги, що розбіжності у написанні слів, та навіть уживанні прийменників можуть бути й у межах однієї релігії – в різних конфесіях, як то католицька та православна. Тому розроблення уніфікованих норм для всіх течій та напрямків однієї релігії, не кажучи вже про різні релігії, неможливе.

3.3. Розробка критеріїв визначення виду езотеричної літератури та норм редагування книжкових видань цієї літератури

У сучасному книгознавстві питання типології книги в цілому і типології її окремих видів знаходяться у стадії активної розробки, накопичений досить істотний науковий і практичний досвід. На цей час склалася достатньо повна система уявлень про типологію книги в цілому. Проте ще недостатньо розроблені проблеми типології деяких видів книги, зокрема - езотеричної [Кожевн; ].

Багатоступінчатий, розгалужений поділ наук, використовує на різних етапах поділу різні підстави. Всі науки, зазвичай, діляться на чотири групи: природничі науки, соціальні, гуманітарні та формальні науки.

Езотерика відображає ту сферу знань, яка перебуває на межі соціальних та природничих наук. Як і ці науки, вона оперує абстрактними поняттями, тяжіє до порівняльних оцінок та понять, хоча саму її не можна назвати наукою через відсутність фактичної бази.

Згідно із філософським словником, езотеризм – це вчення, призначене для просвітлених; учення, направлене всередину, углиб явищ; учення, що виявляє внутрішній, істотний зв'язок явищ. Основні ідеї езотеричних учень полягають в наступному: переконаність в ілюзорності звичайного життя (те, що ми бачимо, – не справжнє буття, а всього лише Майя); співвіднесеність мікрокосмічного плану з макрокосмосом; надання великого значення в житті людини психічним центрам; а також в особливостях психотехнічної роботи людини над собою та інше.

Позиція науковця В.М. Розіна щодо критеріїв віднесення літературного твору до езотерики відображена у його аналізі книги Д. Андрєєва "Троянда світу". Він визначає цю книгу як "відому езотеричну". Езотерична, тому що "автор вірить в існування нечистої сили, Сатани, духовних монад, деміургів, померлих героїв та зниклих храмів, проте так само і у Бога, Христа, ангелів" [Розін; ].

На нашу думку такий підхід до визначення критеріїв виділення езотеричної літератури не зовсім прийнятний, оскільки в такому разі до езотерики треба буде віднести всі книжки у жанрах фантастика, "фентазі", містика. Така концепція не відповідає загальноприйнятим поняттям про закони реального, істинного світу.

Loading...

 
 

Цікаве