WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Библиография - Курсова робота

Библиография - Курсова робота

Таким чином, на основі констатації особливостей виникнення й розвитку бібліографії й бібліографознавства можна вважати, що визначальною сутністю цієї специфічної галузі інформаційної діяльності є інформаційне керування.

2. Бібліотекознавство у системі суміжних наук

Бібліотекознавство, галузь науки, що вивчає мети, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування книгами. Основні розділи бібліотекознавства.: загальне бібліотекознавство., яке розглядає проблеми організації суспільного користування книгами (місце й роль бібліотеки у суспільстві; основи організації бібліотечної справи, принципи побудови мережі бібліотек та їхню типізацію й т.д.); бібліотечні фонди (питання комплектування, організації й зберігання фондів бібліотек, бібліотечні каталоги (опис та класифікація творів печатки й методика складання каталогів, робота із читачами (система обслуговування читачів у бібліотеці, форми й методи роботи з ними, керівництво їхнім читанням, виховання культури читання, прищеплювання навичок самоосвітнього читання, вивчення інтересів та запитів читачів); організація роботи бібліотеки (організація й нормування бібліотечної праці, облік і планування діяльності бібліотеки, будівництво й устаткування бібліотечних будинків, механізація й автоматизація бібліотечних процесів і ін.); історія бібліотечної справи, яка вивчає зміст, форми, методи й організацію суспільного користування книгами в умовах різних суспільно-економічних формацій.

Методологічні основи й проблематика бібліотекознавства визначаються на кожному історичному етапі соціально-економічними умовами й ідеологією, яка панує при даному суспільному ладі. В основі соціалістичного бібліотекознавства лежить марксистсько-ленінське вчення про об'єктивні закономірності розвитку суспільства, теорія В. И. Леніна про культурну революцію й комуністичне виховання. Цим визначилося формування соціалістичного бібліотекознавства як галузі науки, основним завданням якої є дослідження закономірностей розвитку бібліотечного процесу як соціального явища й аналіз на цій основі національних особливостей бібліотечної справи в окремих країнах.

Теоретичні положення соціалістичного бібліотекознавства розроблені радянськими науковцями у результаті узагальнення досвіду культурного будівництва, у тому числі бібліотечної справи, накопиченого в СРСР. Соціалістичне бібліотекознавство розкриває суспільну роль і характерні риси бібліотеки соціалістичного типу; принципи й засоби підпорядкування бібліотечної роботи політичним, господарським та культурним завданням країни; організаційні форми, шляхи диференціації й методи обслуговування народу книгою з метою залучення основної маси населення до систематичного читання й користування бібліотеками. На сучасному етапі розвитку в центрі уваги соціалістичного бібліотекознавства перебувають питання природи, сутності, змісту й соціальних умов формування інтересів читачів; місця й ролі бібліотеки в системі наукової й технічної інформації; науково-теоретичних основ єдиної системи бібліотечного обслуговування й ряд ін. Питання бібліотечної техніки вивчаються у зв'язку із цілями, завданнями й змістом бібліотечної роботи. У своїй науково-дослідній і практичній роботі библиотекознавці використовують математичні, статистичні, соціологічні й інші методи. Особливо важливі для бібліотечної справи наукові висновки про значення інформації в сучасному суспільстві. Перспективні також деякі методи й технічні засоби інформації.

Для радянського бібліотекознавства керівне значення мали вказівки В. И. Леніна про бібліотечну справу, рішення з'їздів Комуністичної партії, декрети й постанови Радянського уряду, які визначили створення й розширення бібліотечної мережі, удосконалювання організації й підвищення виховної ролі бібліотек. У становленні радянського Б. великі заслуги Н. К. Крупскої, яка спочатку як голова Главполітпросвета (1920—1930), а потім як заступник наркома по освіті (з 1929) повсякденно керувала роботою бібліотек. Н. К. Крупскій належить велика роль у розвитку загальнотеоретичних основ радянської бібліотечної справи, у першу чергу у розробці питань специфіки радянської бібліотеки, принципів організації бібліотечної справи в Радянській державі, принципів керівництва читанням, бібліотечної роботи з дітьми й т.д.

Значний внесок у розвиток радянського бібліотекознавства внесли науковці 3. Н. Амбарцумян, В. В. Васильченко, Ю. В. Григор'єв, А. В. Кленів, і ін.

На сучасному етапі підготовка бібліотечних кадрів ведеться на спеціальних факультетах інститутів культури, у деяких університетах та педагогічних інститутах на бібліотечних відділеннях культурно-просвітніх училищ і в бібліотечних технікумах.

Для буржуазного бібліотекознавства характерно, незважаючи на безсумнівні досягнення в розробці окремих проблем (питання механізації й автоматизації бібліотечних процесів, розробка принципів координації комплектування бібліотечних фондів, планування бібліотечних будинків і ін.), відсутність єдиної теоретичної концепції. Останнє пов'язане із властивими буржуазному бібліотекознавства об'єктивістськими тенденціями, сутність яких полягає у спробах представити бібліотеку, всупереч дійсному положенню, як установу, яка знаходиться поза політикою, поза впливом ідеології панівного класу, яка збирає літературу різних політичних напрямків яка надає її для користування будь-яким читачам.

Висновок

У бібліографії існує кілька проблем окрім розглянутих Перш за все це: відсутня досить обґрунтована й переконлива наука про бібліографію. Хоча її відносна самостійність була усвідомлена вже на початку XX ст., але дотепер множаться все нові й нові підходи, у основному не сумісні між собою, а головне - заперечуючи необхідну історичну наступність, уже сформовані тенденції й закономірності. Зокрема, історія російської дореволюційної бібліографії систематизована у працях Н.В. Здобнова а от історії радянської бібліографії дотепер у монографічному дослідженні й викладі немає. Це й веде до того, що у бібліографії відсутня необхідна для її практики методика. Остання монографія "Методика бібліографічної роботи" Е.И. Шамурина була видана в 1933 р. У результаті, навіть при наявності державної стандартизації, рівень методичного забезпечення бібліографічної діяльності дуже низький

Ще одна невирішена проблема - це система бібліографічної термінології. Так, є спеціальний ДЕРЖСТАНДАРТ 7.0-99, але кожна нова редакція його (їх було вже три) як би вирішує цю проблему. Один приклад: у попередній редакції 1977 р. була спроба визначити основні види бібліографії. У діючій редакції такий розділ відсутній, але у назвах відповідних бібліографічних посібників колишні терміни залишилися.

Список літератури

1. Вяльяотс М. К. Типология научных библиотек Науч. и техн. б-ки СССР— 1979.— № 3— С. 15—22.

2. Дубаускас С. М. Возможные критерии классификации библиотек // Науч. и техн. б-ки СССР.— 1978. — № 8— С. 14—15.

3. Акилина М. И. К вопросу о классификации библиотек // Науч и техн. б-ки СССР.— 1989.— № 12.— С. 3—9.

4. Петрова С. В. Получено ли новое знание? // Науч. и техн. б-ки СССР— 1980— № 5— С. 12—19.

5. Положение о библиотечном деле в СССР: Утв. Указом Президиума Верховного Совета СССР 13 марта 1984 г. // Руководящие материалы по библиотечному делу: Справочник.— М., 1988.— С. 9—20.

6. Справочник библиотекаря / К. И. Абрамов, С. Г. Антонова, Г. С. Семенова и др.— М.: Книга, 1985.— 302 с.— (Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина).

7. Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И. М. Суслова, Л. Н. Уланова.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Книга, 1986.— 224 с— (Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина).

в. Библиотековедение: Общ. курс: Учеб. для библ. фак. ин-тов культуры / К. И. Абрамов, А. Н. Ванеев, В. В. Скворцов и др. Под ред. К. И. Абрамова, Н. С. Карташова— М.: Кн. палата, 1988.— 224 с.

9. Карташов Н. С. Типология библиотек (постановка проблемы и подход к ее решению) // Сов. библиотековедение.— 1985.— № 4.— С. ;17—31.

10. Коршунов О. П. Библиографоведение. Общий курс. Учеб. для библ. фак. ин-тов культуры, ун-тов и ее; вузов — М.: Кн. палата, 1990.— 232 с.

Loading...

 
 

Цікаве