WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Розважальна функція преси - Реферат

Розважальна функція преси - Реферат

психічний вплив (появу страху, тривоги чи занепокоєності). Складається враження, що, з легкістю зрадивши гуманістичним і високоетичним принципам, наша журналістика з тією ж безпосередністю перейнялась ідеями, котрі до того, до настання ери безцензурного слова, нещадно критикувала і засуджувала як неприпустимі у ставленні до людини. Американізація вітчизняних засобів масової інформації (запозичення далеко не бездоганних з точки зору моралі традицій західної преси) спостерігається не лише у зміні жанрового хіт-параду (непопулярність жанрів аналітики і художньої публіцистики) та зведенні вміння знаходити (або ж створювати) сенсації у ранг найвищої ознаки професіоналізму. На жаль, наші мас-медіа стали такими ж вправними у перенесенні центру уваги аудиторії на другорядні, незначні, а то й примітивні, шкідливі для морального здоров'я речі, поступово, ймовірно, на чиєсь замовлення, ліквідуючи її громадську активність, власний погляд на суспільні процеси.
Осучаснення розважальної функції супроводжується змінами не лише змісту і тематики публікацій. Так само стрімко еволюціонували стиль і мова викладу матеріалу: від спокійно-доброзичливого до емоційно-хвилюючого, невимушено-розкутого і навіть, як крайній прояв, цинічно-брутального. Стандартність газетної мови сьогодні руйнується іншою, раніше майже не властивою газеті (окрім певних жанрів - репортажу, нарису, фейлетону) ненормативною лексикою. Розмовні, просторічні конструкції, жаргонізми та інша лексика обмеженого функціонування міцно закріпилися в мовному полотні ЗМІ - не тільки щоб донести інформацію навіть до байдужого читача. (Загальновідомо, що наближення журналістської лексики до мовного рівня адресата відбувається з прагматичною метою: повного засвоєння повідомлення та його впливу на адресата.) Засилля на газетних шпальтах лексики малокультурних верств населення є одночасно одним із наслідків здобутої свободи слова. Діставшись заборонено-бажаних плодів, вражаюча кількість журналістів втішається зокрема і словесною вседозволеністю: "Не користуватись хоча б зрідка жанром парканного надпису якось вже не престижно"10.
Такі тривожні симптоми небезпечної хвороби "поливання брудом", яка реально загрожує вітчизняним мас-медіа, звісно, мають підстави. В останні десятиліття, з часу перебудовчих процесів і паралельного з ними послаблення контролю держави за духовною сферою, посилився вплив "масової культури", цього неблагополучногопородження західного способу буття. Духовна ерозія, бездуховність як норма життя стають наслідками її укорінення в нашому ґрунті, від численних "меліоративних" заходів збіднілого на найкориснішу речовину - моральну досконалість індивідуума. Звідси бере початок і деморалізація розважальної преси, звідси ж - невибагливі читацькі запити, що не відзначаються високими етичними і естетичними претензіями.
Враховуючи природну потребу людей у розвагах, "масова культура" здатна породжувати "міщанське ставлення до життя, безгромадянськість і байдужість, суспільну пасивність"11. Словом, ця псевдокультура вміло підміняє собою справжню культуру та практикує близьку взаємодію з нею - саме за допомогою розважальної преси. Про те, що це не перебільшення, свідчить практика шведських масових тижневиків12. Також спекулюючи на відомих іменах (найчастіше - зі значною долею сенсаційності), розважальні видання наділяли свої матеріали аж ніяк не пізнавальними чи культурно-інформаційними цінностями, якими були наповнені менш поширені ґрунтовні інтерв'ю з митцями і літературні твори. У результаті стратегічні "знахідки" редакційної політики сприймались читачами як підвищення їхнього культурного рівня, зіткнення з високими матеріями.
Необхідність існування розважальної журналістики сьогодні не викликає заперечень. Засмучує лише ступінь етичності технологій, до яких вдаються її служителі, і насамперед потурання девальвованим читацьким потребам "смачненького". При активному використанні подібних прийомів ми, здається, ризикуємо отримати вкрай бульваризовану пресу, в якій заради великої мети - читача - будуть застосовуватись навіть заборонені з точки зору моралі методи. Уникнути справдження такої перспективи можна за умови не перетворювати розважання на самоціль, а головне - здійснювати розважальну функцію без найменших порушень професійного обов'язку, яким би вимогливим він не був.
Література
1 Гофман И. Ю. Типология итальянских еженедельников и некоторые особенности системы еженедельной печати // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. - 1998. - № 5. - С.111.
2 Див., напр.: Социально-психологические проблемы чтения. Сб.науч.тр. - Вып.2. Чтение в системе массовых коммуникаций. - М., 1977. - С.26; Ханин М.Г. Социальные функции печати и личностные функции чтения // Социология и психология чтения. - М.: Книга, 1979. - С.66.
3 Проблемы теории печати: Сб.статей /Под ред. В.Д.Пельта. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. - С.88.
4 Москаленко А.З. Теорія журналістики. - К., 1998. - С.66.
5 Див.: Авраамов Д.С. Профессиональная этика журналиста: Парадоксы развития, поиски, перспективы. - М.: Мысль, 1991; Москаленко А. Вступ до журналістики. - К: Школяр, 1997; Никитаев В.В. Пресса и журналистика в рамках культуры // Вопр. философии. - 1998. - № 2. - С.65-78; Федченко П. М. Преса та її попередники. - К.: Наук. думка, 1969; Ученова В. Беседы о журналистике. - М.: Молодая гвардия, 1978.
6 Цит. за: Лемке М. Очерки по истории русской цензуры и журналистики ХІХ столетия. - СПб., Типография СПб. т-ва печати и изд. дела "Труд", 1904.
7 Социально-психологические проблемы чтения. - М., 1977.- Вып.2. - С.26.
8 Цит.за: Техника дезинформации и обмана /Под ред.Я.Н.Засурского. - М.: Мысль, 1978. - С.171.
9 "Аве, рубль": А.Загорский беседует с А.Беляевым // Телевидение и радиовещание. - 1990. - № 4. - С.17.
10 Вайнонен Н. Каждый пишет, как он дышит // Журналист. - 1997. - № 8. - С.38.
11 Кузнецов Ф.Ф. Размышления о нравственности. - 2-е изд., доп. - М.: Сов.Россия, 1988. - С.220.
12 Див.: Петрик Л.П. Массовые иллюстрированные развлекательные еженедельники в системе буржуазной пропаганды Швеции: Автореф. дис.. канд.филол.наук (10.01.10). - М., 1987.
Loading...

 
 

Цікаве