WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Свобода слова, преси, журналістської діяльності в Білорусі - Курсова робота

Свобода слова, преси, журналістської діяльності в Білорусі - Курсова робота

Газета "Наша ніва" була фактичним органом політичної партії Білоруська Соціалістична Гомада(БСГ)створеної 1902 року в білоруському осередку студентів у Петербургу. Найсуттєвіша відмінність БСГ від усіх інших партій, що функціонували в Білорусі - національно-визвольний характер діяльності. Громада діяла нелегально і їй було необхідно легалізуватися. Вирішено було відкрити легальну білоруську газету. 1 вересня 1906 року народилася перша(офіційна) білоруська газета "Наша доля". Доречі раніше цього не могло статись тому, що до 1905 року видання преси і літератури білоруською мовою було заборонено. З п*яти виданих номерів "Нашої долі" - чотири було конфісковано. За "заклик до збройного повстання для зміни державного ладу" суд постановив "видання газети "Наша доля" заборонити назавжди", а редактора газети ув*язнити на один рік. Але вже через кілька місяців вдалося налагодити випуск іншої білоруської газети.

"Наша ніва" почала виходити 10 листопада 1906 року. Оскільки видання здійснювалось керівниками БСГ, то всі програми, мета партії віддзеркалювались на сторінках газети. Але у виданні не було дотримано єдиного напряму редакційної політики – виражений погляд залежав від думки автора. Перший склад редакції (діяв до 1910 р.) розпадався на дві групи – такі собі "верхню" і "нижню" палати. В колі "верхньої" палати провадились високі політичні матерії, відголоски яких доходили до "нижньої" через п*яті-десяті руки. При такому поділі ці дві групи думали по різному, жили різними ідеалами, носили в собі зародки різних напрямків національної думки. Всі ці напрями "національної думки" і траплялися на сторінках "Нашої ніви", що давало можливість вченим згодом давати найрізноманітніші оцінки. Так, наприклад, одне з стратегічних питань – селянське – на сторінках газети вирішувалось непослідовно, виказувались максимально суперечливі думки.

Це стародавня руська традиція – контролювати пресу, забороняти друкування незручних статей, закривати газети.З самого початку існування "Нашої ніви" царська влада пильно стежила за її наповненням. В 1907 році на сторінках газети з*явилися матеріали, на які одразу звернула увагу цензура і назвала їх небезпечними для існуючого державного ладу. 14 березня 1907 року інспектор зі справ друку повідомляв: "В №№8 і 9 газети "Наша ніва" я вбачаю порушення законів про друк. Стаття, підписана "Марцін", під назвою "Дума і народ" і кінець статті під назвою "Земельня справа у Новій Зеландії", а також передова стаття в №9, під назвою "Робота думи" нагадують підпільні прокламації, як на підбір, здатні схвилювати простого, малоінтелігентного читача білоруської газети і навіяти йому неповагу до суду, поліції, земської управи, поміщика, до війська і законів держави. Згідно ст. ІХ розд. VII постанови від 24 листопада 1905 р. мною було арештовано №№ 8 і 9 газети. Конфісковано №8 – 668 екземплярів, а №9 – 5, також поштою затримано №9 – 965 екземплярів, при тому що кожен номер названої газети друкується кількістю 1500 примірників". "Нашу ніву" визнавали головним рупором ідеї національного відродження білорусів, а основна провина газети була в тому, що під її впливом " почався помітний поворот у поглядах працівників освіти на введення "простої" пови в школу".

Окрім цензури і поліції, які стежили за "Нашою нівою" відповідно до службових обов*язків, за нею стежили ще й церковники – доноси процвітали.

Віце-директор Департаменту духовних справ звертається з листом до керівника Головного управління у справах друку:

"У Вільно з 1906 року видається газета під назвою "Наша ніва". Основне завдання, яке ставить газета зводиться частково до створення білоруського сепаратизму, частково до злиття білорусів з поляками задля віддалення від Росії. Для здійснення ж цих політико-націоналістичних прагнень вирішено дати білоруському населенню національну літературу, але з заміною руського шрифту латинським. Беручи до уваги шкідливу направленість названої гаети, звертаюся до Вас з проханням зміцнити нагляд над всіма виданнями "Нашої ніви". 4 січня 1912 р."

Активну ворожу кампанію проти білоруського руху і газети вели офіційні видання "Віленський вісник", "Мінське слово", "Селянин", "Окраїни Росії", "Росія" і "Новий час". Вони вели не просто дискусію на своїх сторінках, а відверту війну проти "Нашої ніви". Працівник "Нашої ніви" Максім Богдановіч описав цю ситуацію так: "Російська преса, яка отримує державну допомогу, травить нашу газету стверджуючи, що вона видається на польські гроші для послаблення в краї великоруських позицій".

Серед фінансових документів, які велися в редакції, особливо цікавими є два рахунки, які демонструють витрати і прибутки газети за 1911 рік. З витратного рахунку виходить, що набір і друк газети коштували 2500 руб. (50 номерів по 50 руб.), папір 600 руб., пересилка поштою 2461 (2461 адресат, по 2 копійки 50 номерів). Далі йдуть витрати на утримання редакції і контори: квартира 550 руб., світло – 72 руб., опалення – 27 руб., канцелярські витрати – близько 1200 руб., заробітна плата – 1010 руб. Річні витрати, таким чином, складали 7340 руб.1911 року "Наша ніва" друкувалася тиражем 300 екземплярів. А авторський колектив налічував 427 чоловік. При цьому прибуток за рік складав лише 3052 руб. Тобто понад 4000 руб. Треба було докласти, щоб звести кінці з кінцями. Проте матеріальне становище покращувалось з кожним роком.

Нові випробування пов*язані з початком першої світової війни. В умовах воєнного стану і жорсткої цензури "Наша ніва" хоч і зайняла стосовно війни ворожу позицію, але вимушена була відмовитись від пропаганди ідеї білоруської державності. За публікацію антиурядових матеріалів деякі номери газети вилучалися. На неї заборонили підписуватися вчителям і учням Віленських вишів, поштовим, військовим і іншим чинам. Багато білорусів було мобілізовано до армії, серед них і працівники "Нашої ніви". Головного редактора газети, А. Уласава, також забрали до війська, тому він передав свої обов*язки Янку Купалу(16 травня 1914). Але більшість підписчиків виявились відрізані фронтом і видання газети в таких умовах стало неможливим. 7 серпня 1915 року вийшов останній номер тижневика за підписом Янки Купала, якому погрожувало покарання.

Відновила своє функціонування "Наша ніва" лише в 1997 році. І ситуація через майже століття – ідентична. Хоча газета зареєстрована і видавалась легально, але подає критичний, більш менш об*активний погляд на політику держави, тому знову неодноразово вилучались наклади, були спроби закрити газету. За іронією, це єдина офіційна загально-політична газета, яка видавалась білоруською мовою. Врешті, у 2004 році її, як і ше цілий ряд газет, вилучили з підписного каталогу Республіки Білорусь. Нині газета видається і поширюється напівлегально – в друкованій і електронній версіях. На період передвиборної кампанії 2006 оновлення сайту "Нашої ніви" та видання газети було заборонено.

3. Електронні ЗМІ

В ролі пріоритетних напрямів у сфері електронних ЗМІ, Міністерство інформації визначило: збільшення телерадіомовними каналами кількості програм власного виробництва, скорочення ретрансляції телерадіопрограм, розвиток супутникового телебачення, цифрового телерадіомовлення.

При Міністерстві інформації Білорусі функціонує Республіканська комісія з телебачення і радіомовлення (РКТР). В 2005 році до неї надійшло сім прохань про надання права наземного ефірного телерадіомовлення. Проведено шість конкурсів, після яких задоволено п*ять прохань. РКТР прийнято 26 рішень про надання права наземного ефірного мовлення, в 19 випадках щодо трансляції теле-, в 28 – радіопрограм.

У випадку невідповідності творчої концепції РКТР може призупинити дію рішення на право мовлення на строк до одного місяця. Якщо порушення не буде усунене – повністю анулювати дозвіл.

Протягом 2005 року Міністерством інформації за недотримання норм законодавства в сфері кабельного телебачення було винесено попередження трьом кабельним операторам. Згодом всі порушення були усунені у вказаний строк.

3.1 Телебачення

Найвагомішим джерелом інформації в Білорусі є телебачення. За станом на 1.02.2006 зареєстровано 208 теле- і радіопрограм : 154 канали радіомовлення, з яких лише 19 недержавної форми власності і 54 канали телебачення, з яких недержавних – 33. В Білорусі немає незалежного національного каналу. Є два національних канали( БТ 1 – перший національний телеканал, ОНТ), ще два телеканали з широким охопленням аудиторії( телеканали "Лад" і СТВ) і новий супутниковий телеканал( Беларусь-ТВ), які перебувають у цілком державній власності або контролюються державою.

Регулярна трансляція білоруського супутникового телеканалу "Бєларусь-ТВ" Бєлтелерадіокомпанії, почалася з 1 лютого 2005 року, з метою інтеграції Білорусі в міжнародний інформаційний простір. Канал призначено для закордонних телеглядачів і, перш за все, російсько- і білорусько мовних жителів пострадянського простору. У відповідності до концепції ефір цього каналу складається з кращих зразків теле- і кінопродукції, створеної в Білорусі. Телеканал призначений для пропаганди певних національно-культурних традицій, а також формування позитивного іміджу Білорусі закордоном.

Loading...

 
 

Цікаве