WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації - Курсова робота

Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації - Курсова робота

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ"

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ

№________ Допустити до

захисту_______________________

Завідувач кафедри к.філол.н.,доц.

Олійникова К.Г.

"___"____________2006р.

Дипломна робота бакалавра

Тема роботи:

"Інформація і дезінформація в просторі засобів масової інформації"

Студентка 4 курсу

Очно-заочної форми навчання

За спеціальністю 7.030201 "Журналістика"

Аніщенко Ю.В.

Науковий керівник Доцент к.журналістики

Дяговець І.І.

Оцінка:____________

Донецьк-2006

Зміст

1. Вступ.......................................................................................... 3

Розділ I

1.1. Визначення поняття "інформація"................................................ 6

1.1.2. Якою повинна бути інформація.................................................. 6

1.1.3. Подача інформації в пресі, на телебаченні, на радіо........................ 7

1.2. Закон України "Про інформацію"................................................. 8

1.3. Журналістика, як інформаційний простір........................................ 10

1.4. Інформаційні агентства............................................................... 11

1.5. Український та світовий інформаційний простір............................... 14

1.5.1. Журналістика і Інтернет............................................................ 17

1.5.2. Завдання прес-центрів............................................................... 21

1.6. Робота з джерелами інформації...................................................... 21

1.7. Способи отримання інформації...................................................... 22

1.7.1. Соціологічні способи отримання інформації.................................... 22

1.8. Кому належить інформаційний простір в Україні?........................................ 23

1.9. Інформаційний потік.................................................................... 24

1.10. Система ЗМІ............................................................................. 24

1.11. Структура та особливості видів ЗМІ................................................ 25

1.12. Тенденції розвитку ЗМІ............................................................... 26

II Сучасна система ЗМІ в Українському та світовому просторі............... 33

    1. Основні ознаки газетних новин...................................................... 35

    2. Проблеми системи ЗМІ................................................................. 36

2.2.1.Зростаючий розрив між невеликою кількістю журналістів агентств і

загальною чисельністю журналістів.................................................. 36

2.2.2.Модель журналіста преси і домінанта аудіовізуальних засобів............... 36

2.2.3.Рекламний репортаж і похідні від нього форма журналістики............... 36

2.2.4.Спротив центрам економічної влади................................................ 37

2.2.5.Ідеологія комунікації................................................................... 37

2.2.6.Політична влада і журналістика...................................................... 37

2.2.7.Комунікація у межах системи ЗМІ................................................... 37

III Система роботи міжнародних каналів в інформаційному проторі......... 38

3.1. Концепція подачі інформації на CNN................................................ 38

3.2. Інформаційна політика ВВС............................................................ 39

IV Інформація та дезінформація......................................................... 39

4.1. Визначення поняття "дезінформація"................................................ 39

4.2. Інформаційні та дезінформацій ні комунікативні ланцюги..................... 40

4.3. Варіанти скривлення інформаційного простору................................... 41

4.4. "Черный пиар"............................................................................ 42

4.5. Висновки по першому Розділу......................................................... 43

3. Розділ II Практичне завдання. Приклади дезінформації в ЗМІ їх та аналіз.. 46

5.1. Огляд подачі інформації про зниклих альпіністів на Ельбрусі

(ТРК "Україна", РИА "Новости", ТК "Інтер", газета "Жизнь")..................... 46

5.1.1. ТРК "Україна"............................................................................ 46

5.1.2. РИА "Новости"........................................................................... 46

5.1.3. ТК "Інтер"................................................................................. 46

5.1.4. Газета "Жизнь"........................................................................... 46

5.2. Дезінформація, що пройшла по ЗМІ стосовно смерті зірки шоу-бізнесу....... 47

5.3. "От дохни" публікує дезінформацію стосовно зірки шоу-бізнесу............... 47

5.4. "Петровские новости" та "От дохни" публікують інформацію з різною

подачею матеріалу............................................................................................ 47

5.5. Дезінформація, що пройшла на каналі "1+1"......................................... 48

5.6. Прогнози погоди на радіо. Достовірні?................................................................. 48

5.7. Висновки по другому Розділу............................................................ 48

4. Висновки............................................................................................ 50

5. Додатки.............................................................................................. 52

6. Список використаної літератури............................................................... 58

Вступ

Журналістика — це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними повідомленнями. За чотириста років існування професійної журналістики в ній відбулося багато змін. Особливої інтенсивності вони набули в ХІХ-ХХ століттях. Спочатку журналістика призвела до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою.

Варто зазначити, що зміст комунікації дуже впливає на всі інші її складові елементи. Наприклад, на ефективність сприйняття інформації. Якщо спочатку ефективність розвивалася здебільшого екстенсивним шляхом: зростала кількість засобів масової комунікації, ареал їх розповсюдження, виникали новітні засоби комунікації, то зараз вже йде розвиток інтенсивний. Людина не може сприймати мову швидше ніж 180 слів на хвилину, а для телебачення — 103 слова на хвилину, так що простим збільшенням потоку та інтенсивності інформації бажаного ефекту навряд чи можна досягти. І тут треба переходити від кількісного до якісного підходу до інформації. Тут велику роль відіграє взаємозв'язок комунікатора й аудиторії, форми такого взаємозв'язку. Як зауважував А. У. Хараш, "повідомлення — це не просто імпульс, який впливає на свідомість реципієнта: це ... ще канал, через який свідомість реципієнта здійснює зворотний рух, проникаючи у світ комунікатора, у сферу справжніх мотивів його діяльності..." Усі тексти (звичайно, маються на увазі тексти, які проходять через засоби масової комунікації) можна об'єднати за метою. Ця мета — передача інформації. Причому треба зняти обмеження на усне мовлення. Воно також є текстом (на телебаченні, радіомовленні) і його треба вивчати разом з газетно-журнальними текстами. Оскільки мета створення тексту досягається мовними засобами, то при його вивченні не обійтись без лінгвістики. Одне з лінгвістичних визначень тексту дав Б. А. Зільберт: "Текст — це цілісна одиниця мовної комунікації, яка складається з комунікативних елементів (висловлювань), функціонально і тематично об'єднаних у завершену смислову ієрархічну структуру і організованих загальним задумом (комунікативною інтенцією)". При аналізі текстів не можна також забувати про психологічний момент, адже автор тексту завжди людина зі своїми звичками та настановами. Важливим є також історичний аспект, бо, як зазначав Карлейль, ми зараз жодного слова Гомера не розуміємо так, як його розумів сам автор. При аналізі журналістського тексту важливим є елемент теми, тобто той аспект соціальної дійсності, який знайшов відбиття у конкретному тексті. Крім того, безумовно важливим є те, якими каналами масової комунікації передаються конкретні тексти. Специфіка каналу безпосередньо відбивається на специфіці тексту. Різними також є тексти і в жанровому плані, не кажучи вже про такі моменти, як індивідуальний авторський стиль. Багато в чому ефективність сприймання текстів залежить від особливостей аудиторії: соціального досвіду, рівня освіти, історичних традицій тощо. Для того, щоб актуалізувати увагу читача, у повідомлення включають: "реалії дійсності (факт); постулати ідеології чи норм моралі (постулат); образи культури чи прецеденти історії (прецедент)" Тексти масової комунікації докорінно відрізняються від усіх інших різновидів текстів. Ця різниця полягає насамперед у тому, що для їх передачі необхідний спеціальний канал комунікації, а аудиторія являє собою велику і розташовану у різних місцях групу людей. А. У. Хараш виділяє шість рівнів аналізу тексту реципієнтом. На нульовому рівні прийом повідомлення зовсім не відбувається. Реципієнт через якісь перешкоди не зміг з ним ознайомитися. На першому рівні реципієнт ознайомився з текстом, але не сприйняв його як інформацію. Наприклад, коли авангардистський ноктюрн сприймається як настройка рояля. На наступному рівні повідомлення вже сприймається як таке, але його зміст все одно залишається темним (тобто реципієнт вже знає, що це ноктюрн, але все рівно як музику його сприйняти не може). На третьому рівні сприймаються тільки емоції (наприклад, коли передача йде на незнайомій мові). На четвертому сприймається вся інформація, яка була закладена комунікатором. А на останньому реципієнт, проаналізувавши зміст повідомлення, може робити висновки щодо мотивів, якими керувався комунікатор при написанні тексту повідомлення. Засоби масової інформації (ЗМІ) — це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поширення масової інформації.Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) — газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні журналістські клуби і асоціації).

Loading...

 
 

Цікаве