WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси) - Реферат

Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси) - Реферат

- С. 3). Див. сухaр // сухарuця // сушuця (шушuця) "сухостій; всохле на корені дерево; всохла гілка" [ГГ, 180].
2. Назви, пов'язані зі специфікою гірської місцевості:
ҐРУНЬ, ҐРУНІ: "Зайнялась барвистим вогнем осінь, золотим пензлем розфарбувала груні, ліс, сади" (ЗР. - 6 лист. - С. 4), "Хоч-не-хоч, а довелося відроджувати народні традиції - вертати на круті груні коня" (В. - 15 лип. - С. 2). Див. ґрунь (гуц.) "хребет, верх гори" [НТСУМ, 1, 701]; ґрунь (грунь) "т. с." [ГГ, 55; СУМ, ІІ, 182].
КИЧЕРА: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. - 1 січ. - С. 5). Див. кuчера (кєчера) "1. Гора; стрімка гора, поросла лісом (крім вершини); 2. Власна назва (гори, царинки)" [ГГ, 94]; кuчера "гора, вкрита лісом, крім вершини" [НТСУМ, 2, 247].
ПЛАЙ: "Йде отара плаєм" (заголовок) (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. плай "гірська стежка; дорога в горах" [ГГ, 150; СУМ, УІ, 558; НТСУМ, 3, 418].
ПОДИНА: "Свою хату, що стоїть крайня на подині в мальовничому урочищі Цовт, Іван Дуб'юк теж сам зводив…" (ЗР. - 11 груд. - С. 5). Див. подuна (діал.) "рівне місце в горах" [НТСУМ, 3, 495]; подuна [ГГ, 152].
3. Назви житлових і господарських приміщень та їх частин, предметів побуту, робочих процесів:
ДЖEРГА: "Каміл Земан напівлежав на вовняній джерзі й дивився у долину, в якій розкинувся Голятин" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. джeрга "1. Грубе домоткане рядно, ковдра з вовни, ткана в кольорову смужку, якими застеляють ліжко; 2. Грубе домоткане рядно з конопель або вовни, яким застеляють ліжко або вкривають коня; 3. Старий ліжник" [ГГ, 58].
МAЄРКА: "Біля вогнища застали маєрку Олену Манівчук" (ЗР. - 24 лип. - С. 6). Див. мaєрка (мaйорка) "жінка або дівчина, яка йде увечері на полонину доїти корів, а вранці повертається" [ГГ, 118].
ШOПА: "Вода забрала шопу з будівельними матеріалами для нового будинку" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. шoпа (діал.) "покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т.ін; оборіг, шіпка, шіпчина" [НТСУМ, 4, 891; СУМ, ХІ, 509] тощо.
ЦАПІНА: "В радості й горі ростив дітей, знав тільки сокиру й цапіну, образно кажучи" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. цапiна (сапiна, цапuна) "важіль, держак з загнутим металевим кінцем для пересування або підтягування колод" [ГГ, 205]; цапuна "тичка із залізним гаком; багор" (діал.)[СУМ, ХІ, 180].
4. Назви, пов'язані з місцевою народною демонологією:
БОСОРКУН: "Все тут чисте, першозданне: люди і гори, річка і кам'яні скелі, добрі боги пралісів і навіть… босоркуни" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. босоркyн "відьмак, чаклун" [ГГ, 28].
ВЛАСНЕ ЛЕКСИЧНІ ДІАЛЕКТИЗМИ
Особливо помітне використання діалектної лексики для відтворення місцевого колориту зображуваних подій.
БЛAГО (у значенні присудкового слова): "Благо, є на кого покластися…" (ЗР. - 13 лют. - С. 4). Див. у цьому ж значенні блaго (заст.) [НТСУМ, 1, 154].
БОРКУТ: "…Настане негативний вплив на свердловину, з котрої надходить боркут…" (В. - 2 лют. - С. 3). Боркут "мінеральна вода, що витікає прямо з надр землі".
ВAТРА: "… біля ватри порався старий Поп" (ЗР. - 17 лип. - С. 3). Див. вaтра (діал.) "вогнище, багаття, вогонь" [НТСУМ, 1, 228; ГГ, 34; СУМ, І, 297].
ҐAЗДА ҐАЗДИНЯ, ҐAЗДИ, ҐАЗДУВАТИ, ҐАЗДLВСТВО: "…Надоїли йому сусіди, які ґаздувати беруться" (В. - 2 лют. - С. 4); "…Тут живуть дбайливі й працьовиті газди" (ЗР. - 6 лист. - С. 4); "…Жив у Ясіню і мав велике газдівство…" (ЗР. - 8 трав. - С. 8). Див. ґазда (діал.) "господар", ґаздівство (діал.) "господарство" [НТСУМ, 1, 691]; [ГГ, 51].
ГОРНЯ, ГОРНЯТКО: "Марія Юріївна поклала на стіл горнятко з цілющим молоком" (ЗР. - 3 лип. - С. 6). Див. гoрнє, гoршє "кухлик" [ГГ, 48].
ДЕЦЯ (ДИЦЯ): "Вівчарі пили дицю молока - мірка у 700 грамів…" (ЗР. - 17 лип. - С. 3), "Як завше водиться у таких випадках, була і деця, і до деці…" (В. - 15 лип. - С. 4). Див. в інших закарпатських говірках деца "т. с".
ЗВIРКА: "Що ж, щасливого вам літа, без звірки і бурі, шановні господарі полонини!" (ЗР. - 3 лип. - С. 5). Пор. звiрка (звiрька) "дрібна звірина" [ГГ, 81].
КАЛАБAНЯ, КАЛАБAНІ: "Місцями були такі калабані, що водій мусив показати свій професіоналізм, аби їх подолати" (ЗР. - 3 лип. - С. 5). Див. калабaня (діал.) "ковбаня" [НТСУМ, 2, 209]; калабaні "калюжа, баюра" [ГГ, 89].
КРИСAНЯ: "…Легінь заквітчував свою крисаню (капелюх)" (ЗР. - 29 трав. - С. 8). Див. крисaня (діал.) "капелюх, бриль" [НТСУМ, 2, 381].
МОЦАК: "Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру" (В. - 1 січ. - С. 5). Моцaк "силач" (від моцний "сильний, дужий"). Див. у ц.з. моцaр (моцaрь) [ГГ, 126].
МОЦНИЙ: "Наш виріб має бути дешевим і моцним, як холера, щоби півлітрівка могла і коня звалити" (В. - 1 січ. - С. 5). Мoцний "сильний, дужий".
ПОГАР: "Пильно слідкував, аби погари не просихали" (В. - 1 січ. - С. 5). Погар "склянка".
РІЩА: "Заворушились, мов гади в ріщі, буржуазні писаки, вихваляючи на всі лади масарикову демократію" (В. - 1 січ. - С. 3). Див. рiщє (рiщі, рiшші) "хмиз" [ГГ, 163]; рiще "т.с." [СУМ, VІІІ, 582].
ХОСЕН: "…Висловлюються припущення, мовляв, уся мінералка забиратиметься і безгосподарно вивозитиметься з району, а Міжгірщина з того хісна не буде мати" (В. - 2 лют. - С. 3). Див. хосeн "користь, вигода" [ГГ, 203; СУМ, ХІ, 132; НТСУМ, 4, 756].
ЦІМБОРУВАТИСЯ: "Пропаще то діло з чортами цімборуватися" (В. - 1 січ. - С. 5). Цімборуватися "дружити". Пор. цiмбор "напарник по роботі" [ГГ, 207].
Привертає увагу, однак, і зловживання діалектними словами, що, безумовно, знижує мовний рівеньтієї чи іншої газети. В окремих нарисах та репортажах помітне перебільшене "смакування" окремими вузьколокальними діалектними одиницями, зміст яких незрозумілий пересічному читачеві. Натомість діалектизми слід використовувати дуже виважено, вміло та обережно, пам'ятаючи про те, що це одиниці позалітературного рівня і надмірність їх у газетно-публіцистичному стилі засвідчує провінційний характер видання. Невмотивоване використання діалектизмів розхитує літературні норми, знижує рівень культури мовлення.
Отже, результати нашого дослідження засвідчили інтенсивне використання діалектної лексики на сторінках районних закарпатських газет "Верховина" та "Зоря Рахівщини" здебільшого в нарисах, репортажах, інтерв'ю, гуморесках та фейлетонах. Це переважно лексика, що репрезентує верховинські та гуцульські говірки, хоча велика її кількість характерна й для інших українських говорів (кичера, ґрунь, ґазда, плай, ватра тощо). В інтерв'ю, наприклад, що є цілком закономірним, діалектизми переважають у мові персонажів і покликані правдиво відтворювати характер співрозмовника, глибше проникати в його психологію та спосіб мислення. У нарисах чи репортажах діалектна лексика є важливим засобом відтворення колориту описуваних подій.
Використана література
1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища школа, 1985.
2. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. - 1973. - № 1. - С. 3-15.
3. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. - К., 1960.
4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. - К.: Вища школа, 1987. - 345 с.
5. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. - К.: Либідь, 1990. - 302с.
6. Матвієнко А. Рідне слово. - К., 1994. - 160 с.
7. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології // Мовознавство. - 2000. - № 1. - С. 3-9.
8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - К., 1993. - 248 с.
9. Рабочая книга редактора районной газеты: опыт, методики, рекомендации / Под. ред. Л. К. Засурского. - М.: Мысль, 1988.
10. Рильський М. Т. Ясна зброя. - К., 1971.
11. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. акад. І. К. Білодіда. - К., 1973.
12. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - 750с.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ
1. В - Верховина. - 2000.
2. ГГ - Гуцульські говірки . - Львів, 1997. - 230 с.
3. ЗР - Зоря Рахівщини. - 1999.
4. НТСУМ - Новий тлумачний словник української мови. - К., 1999. - Т. 1-4.
5. СУМ - Словник української мови. - К., 1970-1980. - Т. І-ХІ.
Loading...

 
 

Цікаве