WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Українська преса північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період - Реферат

Українська преса північної Буковини та Закарпаття в міжвоєнний період - Реферат

іншими українськими партіями Буковини, виступаючи з антирумунських і прорадянських позицій. У 1933 р. подібну ж позицію зайняв їхній спадкоємець - часопис "Народ" за редакцією С. Канюка.
Чернівецьким друкарям забороняли їх тиражування, тому окремі номери були випущені в приватних друкарнях. Виглядали вони поліграфічно дуже бідно, однак в політичних суперечках поводилися безкомпромісно.
В Північній Буковині на той час існувало декілька незалежних газет, що тяжіли до так званого народовецького, тобто націоналістичного, табору, наприклад, газета "Зоря" (1924-1925 рр.). Вона займала серед споріднених видань більш нейтральні позиції, прагнула дооб'єднання українських національних сил, виступала проти розділення української спільноти Буковини на ворожуючі партії, за об'єднання всіх навколо "Зорі" (статті "Гуртуймося", "Непорозуміння" тощо).
Українська інтеліґенція краю відновила у 1921 р. вихід довоєнного часопису "Народній голос", що стояв на різко антикомуністичних і антирадянських позиціях, що видно, зокрема, в статті "Московський рай а комуністичне пекло".
Газета "Земля" (редактор М. Чепечук) боролася із занедбанням української справи, викривала роз'єднаність українського населення краю, описуючи тих, хто:
"...слухають румунські слова і навперейми запобігають румунської ласки... Інші, гадаючи підлеститися Румунам, поприставали до румунських політичних партій, на всі лади вислуговуються їм".
Політична національна назета "Рідний край" (1926-1930 рр.) підтримувалась національною українською партією з центром у Чернівцях. В 1930 році об'єдналася з видавництвом "Час" і почала виходити щоденно. Як зазначає львівський дослідник З. Дмитровський у збірці "Українська періодика: історія і сучасність":
"Основну увагу газета приділяла важкому становищу українського населення в Румунії... гостро виступала проти румунізації українців, постійно обстоювала законність їх домагань, неодноразово нагадуючи зобов'язання Румунії перед світом про охорону національних меншин".
Часопис прагнув об'єднати, згуртувати такі освітньо-громадські осередки, як "Народний дім", "Руська бесіда", "Жіноча громада", "Українська школа", "Міщанський хор". Саме на єднанні, якого так бракувало українцям за тих умов, постійно й енергійно наполягала газета "Рідний край". Селянам часопис адресував такі рядки:
В єдності нашій економічній здобудемо єдність культурну і станемо людьми між людьми. Нічого не варті всі наші немислимі організаційки, доки ми не піднімемо своє господарство, щоб воно дало нам бодай вдвічі більший дохід, доки не візьмемо в свої руки весь торг продуктами сільського господарства, щоб обминути посередника... доки не заснуємо свої власні банки довготермінового кредиту з малим процентом, доки не будемо мати сотні мільйонів доходу народного, яким розпоряджаючи, зможемо задовольнити всі свої культурні потреби, до шкіл і театрів включно".
Хліборобська партія видавала газету "Хліборобська правда" (1923-1938 рр.). Редактор і видавець її Кость Кракалія, посол (депутат) румунського парламенту, перейшов сюди з позицій соціал-демократа. Це була аграрна газета і за змістом, і за аудиторією, і за політичними орієнтирами, і за складом авторів-дописувачів.
Єдиний журнал "Промінь" (32 сторінки) з літературними додатками друкував літературні доробки місцевих авторів, матеріали на теми мистецтва, з студентського життя, а також вміщував рекламу.
Новий відтинок історії Румунії починається від скасування стану облоги в Буковині у 1928 і триває до 1937 рр. Королівський уряд надає нові можливості для національного відродження української преси Буковини. Українська народна партія, національна преса добилися деяких прав для рідної мови, шкіл. В цей період тут видаються національний часопис "Час", селянські газети "Правда" та "Народня сила", сатиричний "Будяк", соціал-демократичний тижневик "Нове життя" та інші.
Але у 1937 - 1940 рр., тобто напередодні і в перший рік ІІ світової війни, в Румунії встановлюється королівська диктатура та авторитарно-профашистський режим і військовий стан. У 1937 р. тут відбувся суд над українськими націоналістичними діячами. Було ліквідовано політичні партії й профспілки. Всю владу в Північній Буковині зосередив у своїх руках комендант 8-ї дивізії генерал Дімітрів, який відновив стан облоги, цензуру тощо. Для преси українського населення настають знову важкі часи. Лише через рік було дозволено вихід часопису "Рада" - "незалежної газети української думки в Румунії". Вона мусила стати на позиції лояльності диктатурі. Створення профашистського тижневика "Християнське слово" показує атмосферу, що склалася в країні і в регіоні.
Вижити в цих умовах зуміло єдине українське видання "Час", і то за рахунок збільшення оголошень та відповідно зменшення власних матеріалів. Цікавою є історія його заснування. Аптекар з провінції Т. Глинський вклав безповоротно 700 тисяч лей на його видання. Згодом матеріальний стан редакції погіршився, і газету злили з іншим, сільським часописом "Рідний край" під умовою випуску "Селянського" тижневика, який і тримав фінансово "Час". Коли і це джерело почало висихати, було знайдено новий вихід. Створена видавнича спілка з тією ж назвою об'єднала кілька вкладчиків, на ці гроші було куплено власну друкарню, яка підтримувала грошима часопис.
Прикладом переслідувань українських журналістів став у 1937 р. судовий процес над Іваном Григоровичем, редактором газети "Самостійність" яка займала послідовні державницькі позиції. За вироком військового суду його було ув'язнено на три роки.
28 червня 1940 р. Червона армія вступила в Північну Буковину і Бессарабію. Почалася зовсім інша доба української преси краю - партійно-радянська. Щоденна газета "Час", яку не закрили навіть сігуранца і фашисти, припинила вихід. Пройшла перша хвиля арештів та заслань української інтеліґенції, взагалі помітних осіб у житті краю.
Поглиблено цей відтинок історії української преси досліджено А. Животко в "Історії української преси", в монографії львів'янина М. Романюка "Українська преса Північної Буковини (1918 - 1940 рр.), з якими студенти повинні ознайомитися.
Територія Закарпаття за підсумками І світової війни була передана Угорщині (тут правив радянський режим Б. Куна у 1919 рр., у 1938 територія окупована Угорщиною) та Чехословаччині (1919 - 1938 рр.), мала
Loading...

 
 

Цікаве