WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Преса періоду культу особи - Реферат

Преса періоду культу особи - Реферат

формулі, прирівнював редакції до резервів зростання врожаїв чи надоїв, на зразок машинно-тракторних станцій чи застосування добрив. Власне, це був дальший поступ, логічний наступний крок у трактуванні преси як "гвинтика", який в разі потреби можна прилаштувати до потрібного місця суспільного механізму.
Власне кажучи, це був новий етап розвитку робсількорівського руху, але від об'єднання сил навколо редакцій логіка подій повела газети до нарощування зусиль редакцій. Так, 110 робітників, учасників одночасного рейду газети "Правда", дали матеріал для виступу 22 листопада 1931 р., також під суто командним та "позаекономічним" заголовком: "Швейники и обувщики могут и должны улучшить качество своих изделий".
Через кілька днів після жовтневого (1931 р.) пленуму ЦК КП(б), на якому вже вкотре було поставлено завдання по підвищенню якості продукції, "Правда" організувала проведення всесоюзного рейду-походу за участю 5 тисяч "ударників "Правди". В публікаціях за його підсумками представлено й українську проблематику: матеріал від 29 жовтня 1931 р. підготовлено з одного з металургійних заводів Донбасу.
Дуже цікавим і повчальним є досвід об'єднання можливостей місцевих газет для вирішення виробничих чи соціальних завдань. Ентузіазм боротьби за нове життя мав велику творчу силу. Використання цієї суспільної енергії дало редакціям нові, несподівані, незнані в інших умовах, але дуже ефективні форми і методи роботи. Це був дійсно "золотий вік" партійно-радянських газет, одна за найцікавіших сторінок загальної історії преси.
Наприклад, газета "Правда" з 21 по 26 жовтні. 1931 року проводила "пятидневник проверки", в якому об'єднали свої сили газети Північного Кавказу та західних областей СРСР.
За зразком центрального друкованого органу місцеві газети проводять "переклички" - наприклад, між сталінградськими тракторобудівниками та колгоспниками. Робітники звернулися через пресу до селян із закликом спільною працею досягати успіхів у п'ятирічці. Колгоспники, також через газету, відповідають:
"Свои обязательства по продаже колхозной продукции государству, по снабжению рабочих мы считаем для себя первоочередными".
Інший приклад - робота виїзних бригад Мелітопольської газети "Радянський степ", котрі, маючи у своєму складі сількорів, перевіряли у серпні 1931 р. роботу сільських Рад (див. номер за 31 серпня).
В Луганську в 1931 р. було проведено конкурс низової кооперативної преси. У підсумках конкурсу було визначено, що замість 8 в попередні роки тут видаються 22 кооперативні газети.
Маючи широку мережу робсількорів, "Луганская правда" активно використовувала їх на головній новобудові міста - "Луганбуді", докорінній реконструкції паровозобудівного заводу. Вони сигналізували про певні негаразди, проводили рейди-перевірки, в кожному номері повідомляли й про успіхи в бригадах та на різних ділянках будмайданчика.
Певних якісних змін зазнала за нових соціально-політичних умов і дієвість партійно-радянської преси.
Кінець 1920-х років був для газет періодом підвищеної дієвості, часом справжнього її всесилля: після критичних виступів у газеті (безперечно, узгоджених завчасно в партійних комітетах) винні потрапляли у скрутне становище.
У 1930-1932 рр. із зміцненням реальної влади карних органів, в цілому з тоталітаризацією громадського життя ця робота преси почала різко зменшуватися. Наприклад, в 1927 р., при значно меншому обсязі критики, за місяць кількість відгуків на виступи по харківських "Вістях... доходило до 18, а в 1930-1932 рр. такі приклади вже були поодинокими. У лютому 1932 р. в "Луганской правде" не було опубліковано жодного відгуку на власні критичні виступи. Місячник огляду та перебудови кооперативного руху, проголошений тут же в номері від 16 січня 1932 року, судячи з подальших публікацій, так і не було проведено в життя.
Зниження дієвості преси почалося на протязі 1930-1932 рр. Нові господарі країни почали поволі усувати місцеві газети з активного суспільно-політичного життя. Подібна "розкіш" лишилася припустимою тільки для центральної "Правды".
Невдачі першої п'ятирічки, попри вся намагання пропаганди створити міф про "грандіозні успіхи індустріалізації", відобразилися на шпальтах тогочасних газет. Нестача коштів привела уряд до необхідності у 1930 році згорнути темпи будівництва, про це було виданопостанову Ради народних комісарів СРСР. "Известия ВУЦИК" (Всеукраїнського центрального виконавчого комітету - авт.) друкували 26 вересня 1930 р. текст:
"Будівництво житлових приміщень та соціально-культурних закладів треба , по можливості, закінчити до 1 грудня 1930 р., а решту... зупинити та законсервувати до наступного будівельного сезону".
Це відразу позначилося на ставленні преси до проблеми скорочення обсягів будівлі житла - хоч у суспільстві демократичного типу реакція мас-медіа, напевно, була б протилежною: привернула б загальну увагу до такого рішення уряду. Але після загальної команди з боку парткомів "все кинути і займатись лише цим" редакції партійно-радянських ЗМІ швидко забули про колишню першорядність справи. У 1931 році, наприклад, на сторінках "Луганской правды" кількість публікацій про будівництво житла не перевищило десяти, включаючи хронікальні замітки - проти 35 змістовних публікацій у 1930 році.
1934 г. - новий рубіж у розвитку партійної преси, віха в історії країни. Закінчилася індустріалізація, колективізация. СРСР через величезні втрати почала виходити з кризи. В 1935 р. в "Правде" вийшла знаменна стаття "Хлеб без карточек". Сталінська Конституція проголосила: "Социализм в СССР победил окончательно и бесповоротно".
Водночас країна починає втягуватися в геополітичні процеси підготовки до другої світової війни.
Починається передвоєнний період, котрий характеризується для країни подвійною ситуацією. З одного боку, соціалізм через всі кризи й катаклізми, заплативши неймовірно високу ціну у 7 мільйонів людей, реально привів до покращення життя тих, хто лишився в живих. На XVII з'їзді партії було відзначено: "Для трудящихся в СССР исчезла угроза безработицы, нищеты и голода". Це, підкреслювалося, було досягнуто на рейках соціалістичного будівництва. Зазначимо, як приклад пропагандистської напівправди, що безробіття зникло лише в його класичному розумінні - на довгі десятиліття воно перемістилося, так би мовити, всередину робочого часу найманих працівників, а боротьба з простоями та прогулами стала однією з "вічних" тем партійної преси.
З іншого боку - почали розгортатися не менш страхітливі соціальні процеси, спричинені сталінським вченням про те, що по мірі зміцнення соціалізму зростає накал класової боротьби. Преса того часу чимало зробила для пропаганди цієї вочевидь вигаданої тези, покликаної для дальшого розкручування масових репресій, постачання наддешевої робочої сили через систему ГУЛАГу, забезпечення безумовної політичної монолітності радянського народу навіть ціною знищення його частини. Саме під цим гаслом проходили масові репресії 1937-1938 рр., відомі під назвою "беріївщини". Країна продовжувала розвиватися не за об'єктивними законами розвитку суспільства, а за волею однієї людини - Сталіна, за законами культу особи.
Передвоєнна партійна преса України демонструвала кілька тематичних напрямків: вивчення основних положень сталінізму, прославлення успіхів, досягнутих на шляху побудови соціалізму, боротьби з ворогами народу.
Щодо вивчення основ казарменного соціалізму, "Правда" й місцеві газети розгортали цілі кампанії щодо освоєння чергових "шести ознак
Loading...

 
 

Цікаве