WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Преса Донбасу від зародження до 1917 р. - Реферат

Преса Донбасу від зародження до 1917 р. - Реферат

"Нічні телеграми "Луганського листка". Друга - щотижневик "Народная газета Бахмутского земства" - виходила з 1906 по 1917 р., але в цей останній рік, по 16 (за іншими даними по 18) червня 1917 року, мала назву "Трудовой союз".
З 1911 році помітними виданнями стали щоденні газети "Донецкие вести", яка, з перервою у 1912 році, виходила до 1915 р., та "Донецкий бассейн" - до 1916 р. "Голос крестьянина" - вже згадувана російськомовна газета, виходила з липня по травень 1913 р. як орган Слов'яносербських селянської й кооперативної спілок - газета "політична і соціалістична".
Приблизно в цей же час, на підйомі першої, а за нею другої революційних хвиль, вже у 1917 році, справжніми центрами приватної журналістики стали поруч з Луганськом Бахмут (нині Артемівськ Донецької області) та Маріуполь (за радянських часів Жданов Донецької області). Так, в Маріуполі з 4 травня 1906 р. по 31 грудня 1917 року виходила політична, громадська, економічна та літературна газета "Мариупольская жизнь", яку редагувала та видавала родина Копкіних. Дуже цікаво і показово, що це щоденне видання мало ще в 1906 - 1910 рр. додатки, а в 1914 - 1916 рр. воно виходило навіть двічі-тричі на день, при цьому додатки мали ту саму назву, але містили підзаголовок: "Телеграммы Петроградского телеграфного агентства и от собственных корреспондентов".
В грудні 1906 року вийшли 15 номерів газети "Вестник Мариуполя" (редактор-видавець М. І. Коваленко). Щоденною безплатною газетою тут був "Мариупольский листок объявлений" (травень-червень 1908 року, всього 32 номери, редактор-видавець І. Л. Шпарбер). Після тривалої перерви, у жовтні 1915 року почала виходити щоденно і проіснувала до травня 1916 року громадсько-політична і літературна маріупольська газета "Приазовская речь" (перший редактор-видавець Н. Ш. Букштейн, псевдонім - Андреа Спереллі, всього вийшло 108 номерів).
Про непрості умови виходу місцевої преси між революціями. у так званий період реакції, свідчить історія щоденної вечірньої газети "Бахмутський листок". Її вихід було розпочато 15 квітня 1912 року (редактор-видавець М. Мишнаєвський), але після 13 номера, з 1 травня по 29 вересня, випуск було за розпорядженням місцевої адміністрації тимчасово зупинено, і в цей час передплатникам надсилалася газета "Донецкое слово", її випуск тривав і в 1913 році, всього було видано 116 номерів, але редактором-видавцем був уже Ю. Ф. Махлевич. У січні-лютому 1913 року В. М. Малашенко спробував випускати нову щоденну газету "Бахмутский курьер", однак на 14 номері її вихід скінчився. Натомість перша жінка з редакторів-видавців, Олена Олександрівна Кашникова розпочала 16 травня 1913 року випуск щоденної вечірньої газети "Бахмутская копейка", і це видання проіснувало до серпня 1915 року. З липня 1914 року по квітень 1917 року тут видавалася щоденна приватна газета "Бахмутская жизнь", всього вийшло 986 її номерів, це рекордна довготривалість. Дуже цікавою була спроба випускати тут у 1912 році власний щотижневий літературно-художній, популярно-науковий та гумористичний журнал "Сфинкс": протягом серпня та вересня вийшло 4 номери, редактором-видавцем була О. О. Кашникова.
У Павлограді 8 лютого 1909 року почав видаватися щотижневик "Провинциальное слово", але відомі тільки п'ять його номерів. Не збереглося жодного номера другої на західному Донбасі газети - "Павлоградський листок", про яку лише відомо, що виходила вона у 1915 році та її редактором був Штрамберг.
Але загалом значна кількість газет з явилася в Донбасі саме навесні та влітку 1917 року, тобто під час другої російської революції (лютневої). Здебільшого це були видання новостворених органів влади.
За два місяці (березень - квітень 1917 р.) вийшло 4 номери газети "Известия Луганского совета рабочих и солдатских депутатов", редактор - Г. М. Римський-Корсаков (псевдонім - Г. Ларін). Вийшов один номер газети "Известия Славяносербского уездного общественного комитета" - як приклад газет-одноденок з невизначеною політичною орієнтацією. Як відомо, місцеві ради створювалися, виходячи з реальної розстановки політичних сил у місті чи повіті. Здебільшого це були строкаті у політичному відношенні об'єднання громадян революційної епохи. Це позначалося й на орієнтації газет, які вони видавали.
"Известия Бахмутского комитета спасения революции" - видання з такою невизначеною політично назвою вийшло в світ одноразово 16 вересня 1917 року.
"Известия Бюро Советов рабочих и солдатских депутатов Центрального района" (Никитовка), про складні умови її видання свідчить те, що вона чотири рази на 20 номерів від квітня по серпень 1917 року міняла видавця.
"Известия Мариупольского Совета рабочих и солдатских депутатов", вийшло 50 номерів.
"Известия Совета рабочих депутатов города Павлограда" - початок видання у березні 1917 року, а з 30 квітня мала назву "Известия Павлоградского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов" і виходила по 21 травня.
"Известия Советов рабочих и солдатских депутатов Макеевского горного района", редактор С. Й. Губергріц видав 53 номери від квітня по 27 червня 1917 року, тобто по час, коли скінчилося "двовладдя" в Петрограді.
"Известия Юзовского Совета рабочих и солдатских депутатов", з липня 1917 року до припинення видання у 1918 році вийшло 64 номери.
"Народная газета" - орган Єнакієвської Ради робітничих і солдатських депутатів, всього вийшло 120 номерів.
Як цікава ілюстрація життя преси тих часів сприймається випуск у червні 1917 року двох номерів газети "Известия Совета рабочих и крестьянских депутатов станции Гришино" (нині Червоноармійськ Донецької області) або газета "Народная свобода", щотижнева, а згодом, з номера 4 по 87, щоденна, видавцем якої була "Бахмутская отдельная партия народной свободы".
У цей період створюються низові газети на Луганщині. Помітнішими були "Известия Лозово-Павловского Совета рабочих и крестьянских депутатов" (нині Брянка) - 225 номерів цього видання вийшли в світ від березня 1917 року до початку 1918-го, та щоденна газета Союзу робітничих та солдатських депутатів району, що виходила в Лисичанську від 5 травня по 31 грудня 1917 року - "Голос рабочего" (редактор Бистрицький). Всі її 173 номери зберігаються в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі. Редакція інколи випускала навіть власний додаток. Почала видаватися газета в Кадіївці (нині Стаханов) - "Известия Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов Кадиевского подрайона", де з квітня по липень 1917 р. вийшло 10 номерів.
В ці ж місяці почався випуск періодичних видань політичних партій.
Розпочинала власну історію більшовицька преса, якій невдовзі належало залишитися єдиним типом видань на теренах краю, як і всієї радянської України. Слід згадати нелегальну більшовицьку
Loading...

 
 

Цікаве