WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Ленінська доба історії преси - Реферат

Ленінська доба історії преси - Реферат

управління ним. В 1930 р. за ініціативою найавторитетнішої партійної газети "Правда" (органу ЦК ВКП(б) відбулася Всесоюзна нарада робсількорів. А в 1931 р. - Всесоюзний конкурс низових газет.
Зрештою, за мілітаризованою стилістикою того часу, "рух" перетворився на "армію". У відповідь на заклик московської "Правды" республиканська центральна газета "Комуніст", орган ЦК КП(б)У, випустила тематичну полосу "Прессу и рабселькоровскую армию на борьбу за организационно-хозяйственное укрепление колхозов". Всі активісти преси були "приписані" до своїх редакцій, до окремих тем, ставали частиною того самого "гвинтика", ставали абсолютно керованою силою без права писати, як воно є насправді в світі, але з обов'язком писати так, як треба.
За прикладом "Правды", на сторінках місцевих газет з'явилися "переклички", "рейды". Газети створювали спеціальні виїзні бригади, які за листами робсількорів на місцях з'ясовували ситуацію. Їх вирок, як правило, ставав остаточним і не підлягав оскарженню.
Не слід робити висновок, що газети були перевантажені робсількорівськими матеріалами про події чи проблеми їхнього рівня компетенції. Інші інформаційні потоки виносили на газетні шпальти матеріали місцевих відповідальних партійних або радянських працівників - у формі інтерв'ю чи за власним підписом функціонера, для якого виступ у газеті був бажаним приводом для демонстрації того, як добре він виконує директиви партії. Такою є, наприклад, бесіда з членом Наркомвнуторга (Народного комісаріата внутрішньої торгівлі) Коломойцевим у "Вістях..." за 14 вересня 1924 року або проблемна стаття про розширення виробництва товарів повсякденного попиту за підписом заступника голови Ради Народних Комісарів України Суховій (там же, 25 жовтня). Про місцевих керівників писали й журналісти. Такою є замітка "Образцовый председатель сельсовета", в якій йшлося про досвід організації будівництва шкіл на селі (там же, 7 жовтня).
До середини 1920-х років значно змінилася лексика газет у порівнянні з початком десятиліття. Цікавий матеріал для узагальнень дає зміна постійних рубрик. Так, у центральній "Правді" у 1919 році найчастіше, майже щодня, з'являлася рубрика "Борьба с голодом", а в 1924 році - "Борьба за овладение рынком" (див., наприклад, номер за 11 квітня 1924 р.).
"Вісти..." вживають такі екзотичні для попередньої і наступної партійно-радянської преси словосполучення: "стягти капітал у галузь", "криза збуту", "зниження цін, зменшення накладних витрат" (1927 р., 1 квітня).
Дуже добре це помітно в публікаціях щодо житлового будівництва - однієї з провідних тем тогочасної преси. У 1926 році розпочалося різке підвищення темпів зведення житла: цей будівельний сезон був "першим роком великого промислового й житлового будівництва" ("Вісти Всеукраїнського...", 1927 р., 17 березня). Газети повідомляють про зведення Палацу робітника у Харкові на кошти профспілки залізничників (там же, 14 травня), про зміцнення житлово-будівельних кооперативів (там же,25 червня).
Варто процитувати такі рядки з "Правды" за 1926 р. (підкреслено авт.):
"Для того, чтобы дело жилищного строительства сдвинуть с мертвой точки (! - авт.), нужен кредит... Но кредита... жилсоюз не дает, так как он не имеет реальных ценностей" (19 січня).
"Следует коренным образом изменить жилищную политику, отказавшись от собесовского принципа, и перейти на принцип хозрасчетный" (24 січня).
Змінюється разом з лексикою проблематика виступів преси: звичні теми постачання на село мануфактури або взуття відходять на друге місце перед новими завданнями, що виникли внаслідок бурхливого розвитку у цих галузях. Про це, зокрема, стаття в "Правде" від 22 січня 1926 р., в якій інформаційний підхід до справи будівництва житла відступає перед аналітичним, завдяки чому показані економічні рушійні сили всієї справи. Далі в цій же газеті за 17 березня 1927 року редакція йде вглиб, розкриваючи проблеми розвитку будівельної бази та виробництва будматеріалів у тому ж контексті.
Ось публікація "Чергові завдання місцевої промисловості" ("Вісти...", 1927 р., 1 квітня): на підприємствах провідних галузей вже досягли межі навантаження, і газета закликає шукати шляхи розширення робіт, переобладнання потужностей.
Певні зрушення спостерігаються під час непу і в жанрах газетних публікацій. Від 1924 року відроджуються репортаж ("День врожаю" в газеті "Вісти...", 24 вересня), фейлетон ("Пишіть, пишіть" та "Ох і любить райвиконком сількора" (там же, 21 та 17 травня), обидва під псевдонімом "О. Вишня".
Серед наслідків розвитку газет в умовах непу треба відзначити появу на їхніх сторінках численних повідомлень про заходи, вжиті після опублікування критичних матеріалів (наприклад, "Вісти...", 1927 р., 19 червня) та зміцнення практики повертання до тем, піднятих раніше. Редакції навіть розпочинають самотужки проводити крупні газетні акції, виявляють наполегливість у розробці актуальних проблем соціалістичного будівництва, добиваються прийняття конкретних заходів по реальній зміні стану справ на краще у його комуністичному розумінні.
Набувають дедалі більшого розмаху масштаби та ускладнення форми висвітлення пресою окремих соціальних проблем.
Показовим є приклад із великою газетною кампанією харківських "Вістей..." щодо розвитку кооперації у сфері рибного промислу. Мета була поставлена редакцією перспективно: пошук додаткових шляхів покращення постачання робітників великих міст продуктами харчування. Зазначимо, що в умовах панування приватної власності, розвиненої ринкової економіки та демократично організованого суспільного життя нічого подібного редакції газет не змогли б, та й не схотіли б виконувати. Але неп все-таки був залишком капіталізму, тимчасово дозволеним комуністами, і в його надрах продовжував визрівати новий тип виробничих відносин - радянський, коли всім до всього було діло, але мало хто конкретно за щось відповідав.
У травні 1927 року ця газета саме так поставила проблему у статті "Рибний промисел у загоні"
Отже, виконуючи вказівку ЦК партії про курс на кооперацію "дрібнобуржуазного виробника", газета так висвітлює стартову позицію проблеми:
"Погано те, що рибалки темні й неорганізовані, кооперація серед рибалок розвинена слабо... Рибальський ринок знаходиться цілком в руках у приватника".
Висновок - по суті партійна вказівка:
"Треба кооперативно-громадським організаціям Маріупольщини виступити єдиним фронтом протиприватника. Треба допомогти рибалкам і тим самим зміцнити рибне господарство. (1927 р., 17 червня).
В журналістиці, відповідальній перед суспільством, а не перед ЦК партії, такий імператив ("треба виступити єдиним фронтом") звучав би неприродно: газета не може в умовах демократії давати громадянам вказівки, що і як вони мусять робити. Наведений приклад якраз і показує протиріччя в діяльності ЗМІ того часу. З одного боку, пресі була заздалегідь відведена роль "гвинтика" у величезному механізмі партійного керування суспільством. З іншого, оскільки нова влада проголосила своє правління найвищою формою демократії,
Loading...

 
 

Цікаве