WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Зворотний зв’язок із читачем - Реферат

Зворотний зв’язок із читачем - Реферат

академії наук України, сумнівні дані цього агентства або академій чужої країни? Невже від таких "підпірок" зазначена теза стає переконливішою? Повірте, незчуєтесь, як заведуть у халепу: то 17 % світового виробництва електроенергії на атомних станціях перетворять на 5 %, то 2 % "альтернативної" електроенергії роздують до 30 %, а Ви під цією, вибачте, брехнею поставите свій підпис. Є ж відомі широкому загалу України дані: на сьогодні у світі з загального обсягу виробітку електроенергії на теплових станціях виробляється 63 %, на гідростанціях - 19,3 %, на атомних - 17,3 %. Не важко підрахувати частку альтернативних джерел - 0,4 %. Є й прогноз Всесвітньої енергетичної ради щодо розвитку виробництва електроенергії до 2020 року: атомні й гідростанції - по 20 %, альтернативні - аж 2 % і решта - теплові. І знову вибачте великодушно, але наївно звучить, що альтернативну електроенергію не пускають "енергетичні велети, які "роблять гроші" на традиційному паливі і "мирному атомі". Ці 0,4 % альтернативної енергії сьогодні і 2 %, прогнозовані на 2020 рік, фінансуються здебільшого цими ж "велетами". І якщо альтернативна енергетика стане зрештою прибутковою, тобто у десятки разів більш ефективною, ніж сьогодні, ніхто не зможе цих "велетів" утримати: на альтернативній електроенергії вони зароблятимуть не менше, ніж на атомній чи традиційній. А мені дивно, що про це потрібно говорити, - сьогодні школярі знають, що гроші там, де вони дають прибуток, і їх палицею не заженеш туди, де самі збитки!
Але справді, проблема техногенного руйнування довкілля не тільки існує, вона дедалі більше загострюється. Як бути? Як на мене, то аморально говорити розореному народові, що єдиний шлях - міняти теплову і атомну енергетику на вітрову чи сонячну або енергетику з використанням морських хвиль, припливів і відпливів або геотермальну. Кому кортить виходити з такими порадами, нехай візьмуть аркуш паперу у клітинку, поспитають, скільки коштує створення 1 кВт "альтернативної" потужності і яка потужність діючих на сьогодні теплових і атомних станцій, помножать одне на друге, а потім глянуть на бюджетний нуль, передбачений на розвиток енергетики. Якщо його не обпече сором після цього, я знаю, що про нього можна подумати!
Учімося у мудрого нашого села. Селяни давно знають, що культурні рослини виснажують землю, одні - більшою мірою, інші - меншою. Але вони не нарікають на аморальність кукурудзи, наприклад, а просто сіють її на інших попередниках - сівозміну винайшли, вносять добрива.
Цим шляхом іде і світовий загал: поліпшують захисні системи, підсилюють контроль за викидами, створюють систему екологічних податків. Зараз розробляють систему міждержавних квот на обсяги впливу на довкілля. За цією системою ті, хто поглинатиме більший обсяг природних ресурсів, будуть платити своєрідну ренту на користь тих, хто їх використовуватиме менше. Ось зразок прагматичного підходу до проблеми: вжиття реальних заходів замість непродуктивного галасу і генерації фантастичних ідей.
На початку Вашої статті наведені дані про негативний вплив теплової електроенергетики на довкілля. При цьому пропозицій про визнання її "аморальною" не виникає. За що ж саме атомна енергетика названа аморальною? За те, що у безперервному цілодобовому режимі атомні станції живлять теплом і світлом половину України? Чи, може, за те, що при цьому половину року вони не одержують ні копійки за спожиту електроенергію?
Так, справді, у нас сталася страшна аварія на Чорнобильській АЕС - трагедія атомників і всього народу України. Загинуло багато людей під час аварії і внаслідок її, насамперед, серед атомників. Що роблять цивілізовані люди, до яких і ми належимо, після будь-яких аварій? Розбираються у всьому, що спричинило аварію, удосконалюють техніку, автоматику, контрольно-вимірювальні засоби - роблять усе для підвищення рівня гарантованої безпеки експлуатації чи роботи устаткування, тієї чи іншої технології, створюють умови, за яких виключається сама можливість такої аварії. В ідеалі мають бути створені умови, які унеможливлюють будь-яку аварію. У атомній енергетиці в усьому світі саме так і стоїть питання, і там уже давно прийшли до висновку, що безпека експлуатації АЕС із суто технічного питання перетворилось на фінансово-технічне, тобто рівень безпеки експлуатації АЕС в усьому світі визначається рівнем фінансування технічних заходів забезпечення цього рівня. І лише в Україні атомники уже волають: "Скільки могли, ми підтримували необхідний рівень безпеки за рахунок економії на всьому, навіть на зарплаті. Настав край, але ми не просимо якихось цільових фінансувань, ми і далі здатні гарантувати такий рівень, але заплатіть за спожиту електроенергію!". І лише в Україні процесами в атомній енергетиці керують політики: то поетизована Верховна Рада накладає мораторій на добудову майже готових до експлуатації енергоблоків; то з-за кордону диктують, чи експлуатувати діючі блоки, чи припиняти їх дію; то у натовпі вирішують, чи добудовувати ті енергоблоки замість практично уже зупиненої Чорнобильської АЕС, чи ні; то у галасі і гаморі голосуванням вирішується питання про структуру управління атомної енергетики. При цьому єдиний аргумент, яким виправдовується все це безладдя і безглузда суєта: у нас стався Чорнобиль! Логічні поставарійні дії, про які сказано вище, визнані ексклюзивним обов"язком атомників-експлу-атаційників - вони одноособово мають розв"язувати ті проблеми, які в усьому цивілізованому світі розв"язують і фінансують на державному рівні. Урядовим колам, Верховній Раді, окремим депутатам і урядовцям присвоєне таке ж ексклюзивне право втручатись у дії атомників, вирішувати їхню долю, визнавати відповідність атомної енергетики власним нормам моралі, визначати навіть долю подальшого розвитку атомної енергетики - і все це без найменшої відповідальності за свої дії! На якій підставі? Бо у нас стався Чорнобиль! "Зелені" товчуться над атомною енергетикою, ніби у нас немає 2,5 мільярда тонн токсичних промислових відходів, з якими невідомо що робиться, ніби немає Дніпропетровщини, де цих відходів по три вагони на кожного мешканця, ніби інших екологічних проблем нема, - бо у нас стався Чорнобиль! Навітьбудь-хто через засоби масової інформації може яку завгодно нісенітницю навішувати на атомників, якщо спочатку продекларує - аби не стався новий Чорнобиль!
Цитую інтерв"ю принципової і мудрої людини, Вашого, Костянтине Меркурійовичу, колеги - академіка М.Амосова, даного ним журналістові А.Чирві: "Як це сталося? Спершу суспільну думку підігріли письменники (чи поети? Є.К.). До них приєдналися політики, хто зметикував, що на цьому можна зробити кар"єру: ой, нас отруїли, знищили! Потім на цю вудку попалися й лікарі, поготів що кваліфікації в цій справі не густо. За вченими поспішили керівники лікарень, НДІ - відкрилися можливості Чорнобильського фонду. "Все погано, давай-давай, слід закупити те й те". І ось цей маховик розкрутився так, що тепер його не зупиниш. Народ бунтуватиме...". Розкручується цей маховик і далі, втягуючи у коловорот нових і нових людей, нові і нові шари нашого суспільства. І уже не зразу добереш, хто є хто серед тих, хто його розкручує: чи це тіньовик, який під загальний гамір влаштовує свої справи за рахунок атомної енергетики; чи це черговий політик, який заробляє імідж "совісті нації", протягуючи черговий атомний мораторій; чи це кандидат у "зелені депутати", який свою екологічну бездіяльність прикриває биттям на атомний сполох; чи це неупереджена, незаангажована людина, яку ввів у оману потік атомної дезинформації. Продовжу цитату з того ж інтерв"ю М.Амосова: "Але ясність з Чорнобилем доведеться внести, оскільки він - непосильний тягар для держави, для людей - непосильне навантаження на психіку".
А розібратись, зрештою, вже потрібно і в нашому ставленні до атомної енергетики у цілому: чи це об"єкт
Loading...

 
 

Цікаве