WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Засади журналістики Гуманізм як синтез вимог до журналістської діяльності, розуміння людини як найвищої цінності, забезпечення миру і злагоди в суспіл - Реферат

Засади журналістики Гуманізм як синтез вимог до журналістської діяльності, розуміння людини як найвищої цінності, забезпечення миру і злагоди в суспіл - Реферат

вона нічого спільного не має із спрощеністю, примітивністю.
Третій аспект демократизму журналістики - економічний, вона має бути доступною читачеві за ціною. Кожен журналіст зацікавлений v комунікації з читачем, хоче бути прочитаним і зрозумілим. А відтак,
ціна його видання повинна співвідноситися з купівельною спро-можністю читачів. А втім, у нинішній ринковій ситуації ціна періодичного видання також встановлюється ринком: занадто дешеве видання стає збитковим і мусить піднімати ціну, занадто дороге втрачає тираж і мусить опускати ціну. Таким чином встановлюються оптимальні ціни на продукцію ОМІ.
5. Правдивість як засада діяльності журналіста передбачає об'єктивність його у висвітленні подій, неупереджений підхід до явищ життя, а здатність органів масової інформації подавати неспотворену картину дійсності сприймається як найважливіший вимір якісного рівня журналістики.
При цьому слід пам'ятати таке: "Об'єктивність визначається не констатацією факту, а його дослідженням, пізнанням"65. "Факт не можна вважати явищем об'єктивної дійсності, - пише цей же дослідник у спеціальному дослідженні і далі роз'яснює: - Фактом ми називаємо відо-бражені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різного предметного змісту"66. Ці важливі тези професора В. В. Різуна означають те, що правдивість і об'єктивність у журналістиці не може бути досягнута лише за рахунок викладу фактів, а обов'язково потребує аналітичної праці, спрямованої на їх аналіз, коментар, дослідження. Правдивість, таким чином, полягає не в інформаційності, а в аншгітичності журналістики. Але підставою для формування пояснюючих теорій і концепцій можуть бути-лише достеменні, документально зафіксовані факти.
Кожен має право висловлювати свою думку, але ніхто не має права дезінформувати суспільство. В основі всієї масово-інформаційної діяльності, включаючи й публіцистику, мусить лежати передусім правдиве, об'єктивне й вичерпне викладення фактів, всебічне висвітлення проблеми, представлення в журналістському творі на неї різних, включно з протилежними, точок зору. Журналіст робить висновки, спираючись на факти, а не підшукує факти для наперед вигаданої чи прийнятої ідеологічної конструкції.
Картина світу, що постає зі сторінок ОМІ, повинна бути адекватною реально існуючій, об'єктивній дійсності. У цьому відношенні журналістка спирається лише на одну творчу засад}' - реалізм, їй неприйнятна множинність творчих методів і напрямків, які властиві художньому мисленню. Журналіст не може бути ні символістом, Ігі романтиком,
ні імпресіоністом, ні абсурдистом. Він знає лише один обов'язок - об'єктивно й правдиво, вичерпно і всебічно інформувати свою аудиторію про події і явища реальної дійсності.
6. Оперативність - своєчасність, швидка робота журналіста, його здібність готувати й передавати інформацію в стислі терміни. Читача ОМІ цікавлять новини, останні новини, аналітичні матеріали з приводу останніх подій. Застарілі новини-оксиморон, нонсенс. Новини перестають бути новинами, як тільки стають застарілими. Тому оперативність, здатність підготувати інформацію про сьогоднішню подію в сьогоднішній номер визначає міру професійної майстерності журналіста.
Знання й усвідомлення головних засад журналістики є основою формування журналістом своєї соціальної позиції, гарантує успішну діяльність кожного представника мас-медіа.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
ЖУРНАЛ (франц. journal від jour - день) - періодичне друковане ви-дання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, науко-вих, виробничих та інших питань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали. На відміну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільно-го, політичного, культурного та наукового життя, вмішують обширні на-укові статті, художні твори великого обсягу. Журнал - носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.
За свідченням статистики, одну книжку журналу читає приблизно у п 'ять разів більше людей, ніж примірник газети, відтак можна говорити про ґрунтовніший вплив такого типу видань у порівнянні з іншими видами періодичної друкованої продукції.
Журнали типологізуються за трьома засадами: І) за періодичністю - такі, що виходять щотижня, щомісяця, щодвамісяця, щокварталу, щороку; 2) за змістом - загальні, громадсько-політичні, літературно-ху-дожні, наукові, спеціальні (галузеві): 3) за читацьким призначенням - для жінок, для дітей і молоді тощо.
Першим журналом у Євраіі став "Ж:пналь де Саван" ("Журнал на-уковців", Париж:, 1665). Відтоді журнали поширилися і в інших країнах.
Перший журнал е Україні видавався у Львові з січня по червень 1795 року. Це був ілюстрований літературно-науковий місячник польською мовою, що мав довгу назву "Zbiorpism ciekawych, sluzacy dopoznania roznych narodow і kra-jow, wyjentyz dziennikow і innych dziel peryodycziiych " ("Зібрання творів цікавих, що служать для пізнання різних народів і країв, вийнятих з щоденних та інших періодичних видань"). У шести числах журналу були подані матеріали з історії, географії, фізики, педагогіки; майже всі вони перекладалися з французьких часописів того часу. Журнал, отже, мав даііджестовий характер.
У Львові зародилася й галузева журналістика в Україні. У 1801 році тут почав виходити журнал з правознавства "Annales Jurisprudentiae" (''Правознавчі аннали "), що існував до 1811 року, а в 1803 році - журнал з воєнних наук "Militarische Zeitschrift'' ("Військовий журнал").
Перші журнали в тодішній підросійській Україні з 'явилися на початку XIX століття в Харкові: сатиричний "Харьковский Демокрит " (1816) та літературно-художні й наукові "Украинский вестник" (1816-1819) та "Украинский .журнал" (1824-1825). Ці журнали видавалися російською мо-вою, хоча зрідка й надавали свої сторінки для публікації українських творів.
Перший український літературно-науковий і громадсько-політичний журнал називався "Основа" і виходив у С-Петербурзі в 1861-1862роках.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. - К., 1998. - С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. - Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. - Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации - их аудитория, техника, бизнес, политика. - Тбилиси: Га-натлеба, 1989. - 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. - М.: Высш. шк., 1989. - 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. - М.: Высш. шк., 1980. - 287 с.
Loading...

 
 

Цікаве