WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності - Реферат

Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності - Реферат

текст, як "Отче наш". Відп-
равивши телеграму, він кидається за машинку і з швидкістю друкарки "вистрілює" вже готовий, складений у голові текст. Йому не в силі завадити ніщо: ні розмови сусідів, ні стукіт їхніх машинок. Навіть укинутий у кратер Етни, він розмістивши свій "ремінгтон" на колінах, видасть заповітних двісті рядків у найкращому вигляді.
пераменту читача, особливостей конкретних умов його діяльності, спе-цифіки політичних обставин) від емоційного співпереживання до активного вчинку.
Саме прагматизм масової інформації, її імперативність дозволяє використовувати її з метою маніпулювання громадською свідомістю та спрямування сусмільних емоцій. Помилковою здається думка про те. що імперативність журналістики завжди пов'язана лише з маніпуляті-т-ною пропагандою і властива лише тоталітарному сіспільству. В умовах сучасної духовної кризи й дегуманізації культури (і журналісттіхи як її складової) особливої актуальності набуває імперативність, спрямована на захист політичної стабільності в світі, утримання екологічної рівноваги, збереження загальнолюдських цінностей, утвердження традиційної моралі. Під цим кутом зору імперативність виглядає, не релятивною, а абсолютною властивістю масової інформації.
Виробництво масової інформації завжди здійснюється на двох рівнях:
1) творцем її може бути кожен громадянин в силу творчої природи людини;
2) масова інформація створюється інституційно, тобто спеціальними суспільними інститутами.
Звідси - два рівні масової інформації:
1) стихійний, що створюється спонтанно й поширюється самими масами переважно в усній формі;
2) організований, створюваний спеціалістами й поширюваний за відкритими, доступними кожному комунікаційними каналами.
Журналістика і є наслідком історичного суспільного розвитку й головним способом існування організованого типу інформації, що й дозволило їй стати масовою.
Масова інформація накопичується в інформаційних сховищах. Але у вжитку живих поколінь перебувають в основному верхні, "свіжі" її пласти. Однак суспільство в усі часи передбачає надходження в канали комунікації інформаційних продуктів з шарів "глибокого залягання", актуалізуючи тим самим вічні істини, а іноді й нерозпізнані помилки.
З погляду функціонування є три формиіснування масової інформації:
1) пасивна; її складають тексти, законсервовані у фондах сховищ, це потенційна інформація, яка може бути актуалізована за певних обставин;
2) стихійна; її складають анонімні повідомлення (ч> Ікн, фольклор, у тому числі й анекдоти), що циркулюють каналами усних комунікацій;
3) активна; її складають масово-інформаційні потоки (тобто, журналістика); динамічна сукупність інформаційних продуктів, що створюються безперервно.
Журналістика, створюючи специфічні тексти, виявляється ор-ганізатором масово-інформаційних потоків. Збираючи воєдино тексти масової інформації, журналіст створює з них новий, "збірний" продукт - рухому, еволюційну інформаційну картину сучасності. Ця картина сучасності формує масову свідомість, громадську думку, суспільні настрої, багато в чому визначає поведінку людей і діяльність соціальних інститутів.
Ремісницька діяльність журналіста як посередника весь час сусідить з чисто творчими її аспектами. Винести внутрішню інформацію поза межі журналістики уявляється неправомірним, тому що, по-перше, насправді журналістика не існує без неї, а по-друге, помилково запліднювати свідомість майбутнього фахівця спрощеною концепцією журналістики, де їй відведено лише посередницьку роль між джерелами новин та масовою аудиторією.
Використання різних видів інформації урізноманітнює інформаційний потік, робить друковане видання чи програму електронного органу масової інформації цікавими й конкурентноспроможнимк.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
АЛЬМАНАХ (арабськ. "аль манах" - букв, "там, де схиляють хо.ша ", тобто зупинка на відпочинок каравану) - так первісна називався неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, у якому давалися відомості про схід і захід сонця, фази місяця тощо. Згодом, десь із XIVст., в альманахах стали вміщувати розповіді про різні країни та пам'ятні місця, коментарі про історичні події, інформацію про ярмарки, придворні розваги, рух пошти та ін. Поступово до альманахів етапи включати художні твори та наукові праці. На XVIII cm. вони витісняють з альманахів астрономічні відомості в календарі. Альманахи набули характеру неперіодичних журналів, стали збірниками раніше недрукованих літературних творів, написаних різними авторами-сучасниками, та літературно-критичних праць. Часто альманахи компонувалися за тематичною, ж-ан-ровою, ідейно-художньою чи регіональною ознакою.
В Україні альманахи мали особливо велике значення тоді, коли українська журналістика ще не існувала або була заборонена царським урядом у Росії. В історію української духовності навічно вписані "Украинский альманах!" (1831), "РусалкаДністрова" (1837), "Ластівка" (1841), "Сніп" (1841), "Молодик" (1843-1844, mm. 1-4), "Записки о Южной Руси " (1856-1857, т. 1-2), "Хата" (I860) та ін.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. - К., 1998. - С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. - Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. - Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации - их аудитория, техника, бизнес, политика. - Тбилиси: Га-натлеба, 1989. - 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. - М.: Высш. шк., 1989. - 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. - М.: Высш. шк., 1980. - 287 с.
Loading...

 
 

Цікаве