WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Професійна підготовка журналістів - Реферат

Професійна підготовка журналістів - Реферат

бізнесове прибуткове підприємство, забезпечує їй пріоритетне становище в коїйсурентній боротьбі з іншими періодичними виданнями штовхають журналістику інформативного типу на Ітошук сенсаційних повідомлень, "смажених" фактів із життя знаменитих людей, на щоденну боротьбу за першість у представленні новини саме на сторінкахсвого видання.
Аналітика - справа стратегічна) факт справа тактична. Аналітичну статтю можна буде надрукувати й завтра, а повідомлення про новину -тільки сьогодні,, бо завтра вона'втратить свой свіжість, "зіпсується". А відтак тут підтримується культ репортерської журналістики, професійність якої вимірюється оперативністю, негайністю подання ійформаціі про факти дійсності на сторінки ЗМІ. Зайнятість людей у світі бізнесу спричинює те, що їм бракує часу на читання газєт, і журнашв, а'відтак в шфррманійнш журналістиці особливо цінується.
Журналістська ж освіта в системі цієї школи передбачає уміння знаходити джерела інформації, працювати на їх "розкручування", перевіряти правильність інформації, а часом і створювати сенсаційні повідомлення з пересічних, рядових на перший погляд фактів, писати стисло, економко, зосереджуючи великий зміст у мініматьній кількості газетних рядків.
3. Школа виховання аналітика поширена в частині країн Західної Європи, переважно центральної та південної: Німеччина, Франція, Іспанія. Наприклад, головна вища школа з підготовки журналістів у Німеччині називається Німецький інститут публіцистики, в самій назві ототожнюючи журналістику з найбільш аналітичним родом діяльності фахівців мас-медіа - публіцистикою.
Пошлемося на авторитетну думку авторів підручника "Основи масово-інформаційної діяльності". "Емпіричні дослідження підтверджують, - свідчать вони, - що існують значні відмінності у журналістській культурі США та Німеччини (та й взагалі в континентальній Європі)"19. Ці відмінності полягають у тому, що в ЗДА культивується модель "нейтрачьної журналістики", у Німеччині ж - модель "адвокатської (або "місіонерської") журналістики".
В Америці існують певні правила, яких має дотримуватися журналіст при подачі новин. Вони зводяться до такого: по-перше, тут діє етичне правило правової відчуженості, яке забороняє журналістові виявляти своє переконання щодо висвітлюваної проблеми; по-друге, тут існує суворий рольовий розподіл амплуа репортера і оглядача, що пише редакційні статті; по-третє, усі матеріали підлягають редакційному контролю з метою примирення позицій сторін. "У США повсюди зустрічається модель внутрішнього плюралізму". Це означає, що множинність думок мусить бути представлена на сторінках одного видання.
У Німеччині ж тимчасом працює модель зовнішнього плюралізму, яка передбачає наявність органів масової інформації', що посідають свою власну позицію і активно відстоюють її перед читачами. "Більша частина німецьких журналістів, - відзначають автори названого підручника, - віддає перевагу моделі "адвокатської журналістики, у порівнянні з американськими. Німецькі журналісти (майже 70%) бажають пропагувати певні загальнолюдські цінності, що являє собою місіонерський тип журналістики".
Домінантою навчального процесу в школі виховання аналітика є підготовка журналіста, здібного до власного погляду на факти, до їх інтерпретацій. Поруч із збиранням інформації його навчають відбирати (сортувати) факти, розуміти повідомлення і вміти їх пояснити, встановити причиново-наслідкові зв'язки між окремими життєвими явищами, показати історію виникнення та перспективи розвитку певного процесу.
Журналіст мусить вивчати свою тему і ставати в ній глибоким знавцем. Його погляди, судження й коментарі прирівнюються за вартістю до думок спеціаліста. Але на відміну від науковця, який наділений глибокими знаннями, журналіст, окрім цього, володіє ще легким загальнозрозумілим стилем, здатністю викладати свої погляди для масової аудиторії. Він має широкий світогляд, глибокі знання, володіє вмінням доступно для читача-неспеціаліста висловити складну концепцію, наполегливо працює над вдосконаленням свого стилю.
Ідеологи цієї школи виходять з того, що сучасний індивід - читач газет і пересічний громадянин суспільства - нездібний самотужки впоратися з величезним обсягом масової інформації, що надходить до нього через різноманітні комунікативні канали. Тому ним особливо цінуються журналістські матеріали, що упорядковують для нього світ, розставляють хаотичні факти в струнку логічну систему. Адже об'єктивний світ - це ілюзія; насправді кожна людина користується не своїм власним образом світу, а нав'язаним їй наявним описом світу. Таким чином, соціальне довкілля - не об'єктивна константа, а суб'єктивне його описання. Наимогутнішим способом створення у мільйонів громадян образу описаного світу і є журналістика.
На користь концепції аналітичної журналістської освіти працює і той факт, що сучасна людина живе в такому напруженому світі, що за-гальножиттєвий цейтнот не дає їй можливості щодня стежити за послідовним перебігом хоча б кількох новинарних сюжетів. Вона воліє для орієнтації в світі один раз на тиждень подивитися авторитети}' аналітичну телепрограму або прочитати роз'яснюючу статтю знаменитого журналіста, аніж щодня стежити за численними окремими інформаційними повідомленнями про новини у світі.
Зрештою, у підсумку необхідно сказати, що з трьох шкіл підготовки журналіста цілком вичерпаною виглядає лише школа інструк-тажного навчання. Дві ж інші школи (інформативна та аналітична) орієнтуються на реальні тиші активно функціонуючої в сучасному світі журналістики. Як ми прагнули показати, у кожному і типів є свої позитивні й негативні боки. Часто прихильники цих двох концепцій апелюють до одних аргументів (наприклад, посилаючись на відстність часу в сучасного споживача новин), захищаючи правильність своїх підходів до журналістики. Але з однакових тез вони роблять відмінні висновки. Це свідчить тільки про те, що названі напрямки в журналістиці не є взаємовиключними, мусять розглядатися не як бінарна опозиція (на засадах "або-або"), а як доповнюючи один одного (на засадах "і-і"). Інформаційна та аналітична журналістика забезпечують свої потреби у фахівцях, виступаючи перед вищими навчальними закладами замовниками на певний тип журналістів.
Крім вищого навчального закладу, у 1930-х роках у нашому місті існував Харківський технікум журналістики ім. М.Островського, який готував фахівців для низової ланки радянської преси: відомчих і районних газет. У ньому в 1934-1937 роках навчався Олесь Гончар.
Спроби відновити журналістську освіту в Харкові в повоєнний час призвели до відкриття відділення журналістики на філологічному факультеті Харківського державного університету, що й
Loading...

 
 

Цікаве