WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → "Основи журналістики" як наукова дисципліна про теоретико - Реферат

"Основи журналістики" як наукова дисципліна про теоретико - Реферат

ЗМІ. Федерація визнана ООН та
Міжнародним профспілковим рухом як представницький орган жур-налістівусього світу. МФЖ має штаб-квартиру в Брюсселі (Бельгія) та регіональні офіїтііигі представшщтва в Азії, Європі, Латинській Америці.
У 1946 г році засновано як альтернативу МФЖ Міжнародну ор-ганізацію журналістів (МОЖ) з штаб-квартирою в Празі. На відміну від МФЖ, що об'єднувала журналістів західного, демократичного світу, МОЖ була створена як журналістська організація соціалістичної орієнтації. Організація об'єднувала національні спілки й групи журналістів. Налічувала 150 тис. членів з 120 країн світу. З 1953 року видавала англійською, іспанською, французькою, російською та угорською мовами щомісячний журнал "Демократичний журналіст". З 1958 року щорічно 8 вересня відзначала Міжнародний день солідарності журналістів. З розпадом соціалістичного табору МОЖ припинила свою діяльність.
У 1959 році заснована Спілка журналістів України (тоді в складі Спілки журналістів СРСР, тепер - самостійна організація). Шостий позачерговий з'їзд Спілки журналістів УРСР (1990) проголосив себе Першим Установчим з'їздом спілки як самостійного об'єднання співробітників українських мас-медіа. На пропозицію групи журналістів, від імені яких виступив тодішній декан факультету журналістики Львівського університету ім. І.Я. Франка професор В.Й. Здоровега, з'їздом була ухвалена резолюція про реорганізацію спілки в незалежну, позапартійну організацію.
З'їзд прийняв Статут, у якому проголосив Спілку журналістів України вільною, незалежною, добровільною організацією творчих працівників газет, журналів, видавництв, інформаційних агентств, телебачення, радіомовлення, інших засобів масової інформації, що діє на засадах повного самоврядування, самофінансування і самоокупності. Керівництво Спілкою журналістів України здійснюють лише її виборні органи, що обираються демократичним шляхом. Над Спілкою не існує вищестоячих органів. Будь-які форми нагляду і контролю з боку держави, окрім покликаних стежити за дотриманням конституційної законності, рішуче відкидаються.
У квітні 1997 року Спілка провела свій Третій з'їзд. На ньому головою Спілки обраний відомій журналіст Ігор Лубченко. СЖУ видає журнал "Журналіст України", що виходив у 1975 1982 роках як інформаційний бюлетені), а з березня 1982 року як місячник. Журнал
висвітлює творчу діяльність спілки, її обласних організацій, досвід ро-боти редакцій, подає матеріали з теорії та історії журналістики. Професійне свято українські журналісти згідно з указом Президента України від 1993 р. відзначається щороку (з 1994) 6 червня.
Київський університет з 1976 року видавав міжвідомчий науковий збірник "Журналістика: преса, телебачення, радіо". До 1982 року виходив двічі на рік, з 1983 року - щорічник. З 1994 року на його базі засновано щорічне видання "Вісник Київського університету. Серія: Журналістика". Головні його теми - теорія, історія і практика ЗМІ. З 2000 року Інститут журналістики Київського національного університету їм. Т. Шевченка розпочав видання нових часописів: "Наукові записки Інституту журналістики", "Українське журналістикознавство", "Актуальні питання масової комунікації", "Стиль і текст", "Образ". Факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка так само видає "Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика". Тут виходить і періодичне видання "Наукові записки кафедри періодичної преси". Позитивні зрушення в науковій періодиці з проблем журналістики засвідчують те місце, яке займає журналістика в демократичному суспільстві, зростання авторитету журналістської освіти в нашій державі.
У Росії видається місячник "Журналіст" як орган СЖ Росії, до 1991 року - СЖ СРСР. Московський, Санкт-петербурзький, Ростовсь-кий-на-Дону та інші університети, де є факультети журналістики, мають, як правило, серію журналістики в своїх періодичних виданнях, що найменовані переважно "вісниками".
Молодий журналіст мусить знати про ці видання й використовувати їх для розширення свого творчого діапазону, збагачення професійного досвіду.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
РЕПОРТАЖ (від французького reportage, що в свою чергу походить з латинського reporto - повідомляю) - інформаційний жанр журналістики, предметом якого є цікаві для громадськості події дня. Автор повинен бути очевидцем, а ще краще - учасником події, що може являти собою яскравий епізод чи факт дійсності (мітинг чи демонстрацію, військовий парад, спортивні змагання, сесію Верховної Ради чи органу місцевого самовря-дування, ліквідацію аварії чи наслідків стихійного лиха тощо).
Виникнувши в надрах друкованих органів масової інформації, особли-вого розвитку репортаж набув на радіомовленні та телебаченні, де його часто транслюють у прямий ефір. У такому випадку репортаж - завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репортажу, наприклад, вивчення питань, що виносяться на сесію, підготовлених у комісіях доповідей і проектів рішень; вивчення складу команд, що виходять на змагання, їхнього турнірного становища тощо.
Репортаж: може включати в себе діалоги з учасниками події, авторські відступи й коментарі, мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні картини тощо.
У жанрі репортажу створюються і художні твори, наприклад, повість Антуана де Сент-Екзюпері (1900-1944) "Планета людей" (1939), повість Юліуса Фучика (1903-1943) "Репортаж:, писаний під шибеницею" (опубл. 1945).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. - К., 1998. - С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. - Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. - Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации - их аудитория, техника, бизнес, политика. - Тбилиси: Га-натлеба, 1989. - 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. - М.: Высш. шк., 1989. - 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. - М.: Высш. шк., 1980. - 287 с.
Loading...

 
 

Цікаве