WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Збирання зовнішньої інформації. Спостереження як метод збирання Інформації та його види відкрите і приховане, включене і невключене (пошукова робота) - Реферат

Збирання зовнішньої інформації. Спостереження як метод збирання Інформації та його види відкрите і приховане, включене і невключене (пошукова робота) - Реферат

погляд не здавалася вам переконливою позиція першої сторони, візьміть за правило обов'язково вивчати аргументи опонентів. Лише таке всебічне вивчення може вважатися достатнім для складання власної концепції подій.
4. Не соромтеся свого незнання. Краще бути профаном у розмові й щиро зізнатися об'єктові в своєму нерозумінні тих чи інших проблем, ніж виявитися профаном у публічному виступі, допустити прикрі неточності, за які потім буде соромно й журналістові, і самому виданню.
Підготувавшись до інтерв'ю в бібліотеці, прочитавши наявні з даної проблеми джерела, журналіст повинен, однак, дати зрозуміти об'єктові свій рівень компетентності. Слід розуміти, що чим вищий рівень компетентності працівника мас-медіа, тим більшу довіру він викликає в об'єкта інтерв'ю, породжує бажання висвітлити проблему глибоко і всебічно. Цілком заборонено йти на інтерв'ю без попередньої підготовки, не вивчивши докладно проблеми. Заборонено під час інтерв'ю вживати вербальні формули типу: "Я, звичайно, у цьому нічого не тямлю, але ви мені розкажіть..."
Однак, зустрівшись з маловідомим або й незрозумілим матеріалом, не треба соромитися свого незнання чи нерозуміння його, а послідовно й наполегливо домагатися роз'яснень і коментарів.
5. Сперечайтесь з об'єктом, будьте актором, примушуйте його ви-кладати нові й нові аргументи на свою користь. Якщо об'єкт уникає відповіді на запитання, що здаються вам істотними, повторіть їх кілька разів в іншому формулюванні і він обов'язково десь розкриється. Якщо
наводяться сенсаційні дані, обов'язково запитуйте: "Звідки це вам відо-мо?" Так ви вийдете на нові джерела інформації й зможете перевірити свідчення об'єкта.
6. Ставте лише по одному запитанню, дотримуючись правила: одне запитання - одна відповідь. Коли ви ставите кілька запитань одразу, об'єкт починає відповідати на останнє і, закінчуючи відповідь, вже не пам'ятає інших запитань, відчуває психологічний дискомфорт від необхідності витрачати сили на їх пригадування. Усі запитання, крім першого, однаково доведеться ще раз повторити. Отож не поспішайте.
7. Використовуйте ті ж слова, вирази й інтонації, що й ваш об'єкт інтерв'ю. Цим ви викличете його довіру й засвідчите перед ним, що ви добре розумієте його. З другого боку, і йому буде легше розмовляти з вами. Не користуйтеся малозрозумілими термінами, намагайтеся звести до мінімуму використання іноземних слів. Говоріть просто, короткими реченнями. У здійсненні цього правила полягає дотримання важливої психологічної засади приєднання до співрозмовника під час бесіди, входження до його моделі світу.
8. Якщо ви збираєте матеріал для статті чи нарису, намагайтеся використати й інші методи збирання інформації, поєднати інтерв'ю з репортажем, взята інтерв'ю на місці події, походити по ньому разом з об'єктом, попросивши показати розташування предметів та персонажів події. Це дасть можливість отримати не просто суму фактів, а побудувати сюжет.
9. Слухайте мовчки, не перебивайте співрозмовника. Пам'ятайте: ви зустрілися для того, щоб вислухати, а не для того, щоб самому наго-воритися. Люди, як правило, навіть не знають, як багато вони знають, ви повинні провести їх стежкою їхньої пам'яті. Підходьте до співрозмовника, як до джбана, повного інформації, і намагайтесь спорожнити його.
10. Не бійтеся гострих запитань. Нема питань, що бентежать, є лише відповіді, які бентежать. Перечитуйте свої записи, швидко орієнтуйтеся в прогалинах, що залишаються й у разі потреби домагайтеся повторного інтерв'ю.
11. Наприкінці інтерв'ю обов'язково запитайте, що цікавого міг би співрозмовник ще повідомити читачам поза темою, окресленою вашими запитаннями. Часто у людей буває немачо історій, гідних газетної публікації. Так ви намацаєте не одну тему для майбутньої творчості.
12. Поводьтеся з гідністю, відчувайте себе офіційним представником свого ОМІ. Візьміть за правило не тільки дякувати за інтерв'ю, ане й приносити об'єктові газету з матеріалом, що постав за його участю чи допомогою. Люди цінують добре ставлення до них, запам'ятають вас і
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
ДАЙДЖЕСТ (англ, digest - стислий виклад, резюме) - у сучасній журналістиці скорочений або повний передрук матеріалів інших видань.
Як правило, до такого передруку систематично вдаються провінційні друковані ОМІ, які мають слабку кореспондентську мережу і відчувають брак інформації й поповнюють її недостачу за рахунок столичних видань. Наявність великої кількості дайджестів - ознака низького фахового рівня видання. Свідченням журналістської майстерності є наявність у газеті чи журналі значної кількості ексклюзивних матеріалів, тобто таких, що виготовлені саме для цього видання. Але навіть авторитетні газети з глибокими традиціями сьогодні не обходяться без пере-друків найбільш цікавих матеріалів з інших видань, вміщуючи їх у рубриках "Наші передруки ", "Дайджест ". Для читачів такі рубрики цікаві, оскільки в них часто із скороченням малоістотних частин уміщуються сенсаційні, непересічні твори та праці, які збагачують читача новими знаннями, не-сподіваними інтерпретаціями фактів.
Первісна дайджестами називалися адаптовані для масового читання твори світової класики. Великі за обсягом романи стискувалися до розміру брошурки, що потребувала невеликого часу для ознайомлення й дешево коштувала. За допомогою такого видання можна було за півгодини "пройти" "Сагу про Форсайтів" Д.Голсуорсі чи "Війну і мир" Л.Толстого. Зрозуміло, що такі дайджести могли дати тільки псевдознання і аж ніяк не знайомили читачів ні з реальною філософською концепцією, ні з образним світом творів. Тим паче, що будь-який переказ обоє 'язково містить у собі елементи вибірковості, а, отже, й інтерпретації.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. - К., 1998. - С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. - Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологическиеособенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. - Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации - их аудитория, техника, бизнес, политика. - Тбилиси: Га-натлеба, 1989. - 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. - М.: Высш. шк., 1989. - 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. - М.: Высш. шк., 1980. - 287 с.
Loading...

 
 

Цікаве