WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Журналістика як творчість.Обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації. Умови спеціалізації журналіста (пошукова робота) - Реферат

Журналістика як творчість.Обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації. Умови спеціалізації журналіста (пошукова робота) - Реферат

тематичні шпальти, номери чи передачі;
2) сюжетно-композиційні, до яких входять сюжет, композиція, ха-рактеротворення, шрифтове рішення, ілюстративне оформлення, поєднання записаних заздалегідь сюжетів із прямим репортажем із студії тощо;
3) лексико-стилістичні, тобто мова, стиль, зображально-виражальні засоби, тональність, індивідуачьна манера журналіста, стиль видання в цілому.
При цьому слід розуміти, що с різні рівні змістово-формальної єдності:
1) окремого тесту;
2) смуги, шпальти, теле- чи радіопередачі;
3) газети, журналу, видання в цілому, радіостудії чи телеканалу.
Журналістський твір як наслідок масово-інформаційної діяльності має успіх за умов змісгово-формальної єдності. Художність, естетизм мають у журналістиці таке ж значення, як і в літературі та інших видах мистецтва, незважаючи на прагматичний, ужитковийхарактер цього різновиду духовної праці. Але у зв'язку із специфікою журналістики на змістово-формальну єдність впливають у ній такі чинники:
1) дійсність, життя, об'єктивна реальність у її загальних і конкретних проявах; цей вплив може бути безпосереднім і опосередкованим;
2) автор, його талант, світогляд, налаштованість на загальнолюдські чи класові ідеали, його творча індивідуальність, пристрасті й нахили, нарешті, просто компетентність щодо даної теми;
3) тип видання, його засаднича спрямованість, традиції, потреба у висвітленні того явища, що покладене в основу матеріалу;
4) характер аудиторії, врахування інтересів адресата;
5) тиск власне професійних моментів (терміновість публікації, ліміт місця в газеті тощо);
6) стереотипи й традиції, усталені норми в підході саме до такого матеріалу (тематичні, жанрові та ін.).
Синтаксичному аспектові журналістики буде приділено значне місце у професійній підготовці журналіста в курсах "Першооснови журналістської творчості", "Журналістська майстерність", "Журналістське розслідування" та в цілому ряді дисциплін спеціалізації, як-от: "Інформаційні жанри", "Аналітичні жанри", "Художньо-публіцистичні жанри", "Техніка оформлення газети" тощо.
3. Прагматичний аспект визначається безпосередньою реакціпо читачів на публікацію чи радіо й телепередачу. Він вимірюється кількістю відгуків -листів і телеграм, телефонних дзвінків, усними пропозиціями відвідувачів, - що надійшли до редакції після публікації журналістського твору. Свідченням найвищого ефекту є звернення уваги на проблему владних структур: чи безпосередньо завдяки публікації, чи onocq>e-дковано - завдяки цілеспрямованому формуванню громадської думки.
Важливою стороною журналістської творчості є редакторська діяльність. У ширшому значенні під редагуванням розуміється опрацювання, підготовка до друку певного тексту, рукопису, виправлення його відповідно до запитів видання, скорочення матеріалу при потребі, його композиційна перебудова, тобто будь-яка робота над поліпшенням текст}'. У цьому розумінні редактором бував кожен журналіст, оскільки він готував до друку рукописи свої та інших авторів.
У вул.юму значенні редакторська діяльність полягає в керівництві виданням, визначенні його стратегічних і тактичних завдань, зміст}' і характеру, організації творчого колективу для здійснення певної мети, остаточному затвердженні матеріалів до друку чи виходу в ефір. Ця місія покладається не на кожного журналіста зосібна, а на головного редактора видання. Його діяльність є не менш творчою, ніж інших суб'єктів масово-інформаційної діяльності, але здійснюється на ширшому суспільному тлі, пов'язана з важливими організаційними функціями. Серед них як найважливіші слід відзначити такі:
1) формування обличчя видання, його інформаційної та проблемно-тематичної спрямованості;
2) створення зорового образу видання, підбір шрифтів, іміджевих знаків, ілюстративного матеріалу;
3) планування видання й роботи творчого колективу, визначення зміст}- шпальт, створення рубрик;
4) проведення на сторінках видання політичних, господарських, культурних та ін. інформаційних кампаній;
5) залучення до участі у виданні видатних політиків, науковців, митців;
6) організація в своєму виданні дискусій, полемік, спільного пошуку істини, зіткнень думок, відстоювання своєї' позиції, яка вияскрав-люється при обговоренні її з опонентами.
Можливість творчості й пов'язаної з нею самореалізації приваблює в журналістику (і, як бачимо, небезпідставно) талановитих молодих людей.
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
АРКУШ АВТОРСЬКИЙ (або друкований) -міра обліку обсягу тексту в журнальному та поліграфічному видавництві. Один аркуш дорівнює 40000 друкарських знаків (букв, цифр, розділових знаків, включаючи й інтервали між ними). Коли текст віршований, то 700 рядків становлять аркуш. Ілюстративний матеріал (малюнки, фотографії, креслення) вимірюється площею, яку він займає: 3000 кв. см. становлять один аркуш.
Найбільший газетний формат А 2 являє собою друкований аркуш, у якому для тексту використано обидві сторони. Складений навпіл такий ар-куш становить формат А 3. А складений навпіл ще раз - дає формат А 4.
Видавництва, звичайно, вимагають від авторів подання двох примірників рукопису твору, надрукованого через два інтервали з одного боку стандартного аркуша 30 на 20 см., на якому має бути 30 машинописних рядків, а в кожному рядку по 57-58 знаків, включаючи проміжки між" сло-вами. У такому випадку друкований аркуш займає приблизно 22,5 сторінки тексту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналитические жанры газеты: Хрестоматия. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 236 с.
2. Багиров Э, Г. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 119с.
3. Бауман Юрій. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. - К., 1998. - С. 5-67.
4. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с.
5. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. - Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с.
6. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. - Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с.
7. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации - их аудитория, техника, бизнес, политика. - Тбилиси: Га-натлеба, 1989. - 672 с.
8. Введение в журналистику: Хрестоматия. - М.: Высш. шк., 1989. - 263 с.
9. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гу-ревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. и др. - М.: Высш. шк., 1980. - 287 с.
Loading...

 
 

Цікаве