WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЖурналістика, ЗМІ → Журналістика як творчість.Обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації. Умови спеціалізації журналіста (пошукова робота) - Реферат

Журналістика як творчість.Обов'язки журналіста в справі виготовлення інформації. Умови спеціалізації журналіста (пошукова робота) - Реферат

спробувати себе в журналістиці; навряд чи варто їх відштовхувати з огляду на все ту ж відкритість нашої професії, її творчий характер і можливість працювати в її межах длявсіх, хто мас нахил і обдарованість для того.
Проблеми творчості журналіста сьогодні розглядаються в трьох аспектах:
1) семантичному; тобто змістовно-значеннєвому, передбачає розгляд питань, що в творі відібрано й відображено з мільйонноіранної дійсності, які епізоди зображено, який сюжет побудовано, що за проблеми піднято;
2) синтаксичному, тобто композиційно-текстовому, передбачає розгляд питань, пов'язаних з побудовою журналістського тексту, вико-ристанням у ньому образно-художніх і науково-понятійних частин, май-стерністю заголовків і лідів, пропог o,: йшстю вступної і заключної частин;
3) прагматичному, ужитків, передбачає розгляд питань, як сприйнято текст аудиторією, які відгуки надходять із поштою, що особливо зачепило читачів і т. іи.
1. Семантичним аспект покликаний розглянути змістовій бік жур-налістського твору. На відміну від художньої літератури, що заґрунтована на Істотності формальних чесної, соціальне функціонування журналістського тексту підтримується ного власне змістовим дискурсом.
Як і будь-який наслідок духовної діяльності людини, журналістський твір складає змістово-формальну єдність. Як зміст, так і форма, --- явища складні, такі, що мають внутрішню структуру.
Зміст журналістського твору має щонайменше дві складові:
1) предмет відображення і
2) оцінка відображеного.
Наявність цих двох частин відбиває співвідношення в творі двох типів інформації: зовнішньої, що надходить зі світу (проірама об'єкта), і внутрішньої, що виробляється самим автором на підставі його спостережень над "'цпсніспо (програма суб'єкта).
Предмет відображення - це подієво-фак'ПІчні іі тематичні реалії твору; це саме описуване явище, подія як цілісність, факт чи система фактів, відбитих у матеріалі, це сюжеті конфлікт реальної дійсності, які автор зобов'язанні! відтворити адекватно й достовірно.
Оцінка відображуваного - це проблематичний, ідейно-концеп-туальний рівень твору, цс магістральна проблема та її відгалуження, по-становочне питання і множинність різнопланових ного поворотів, це погляд автора на предмет, аргументи й докази на користь його соціальної позиції, його принципова концепція, яка може зводитися до керівних директив, висновків, прагматичних рекомендацій, але може містити в собі загальнофілософські роздуми, етичні настанови.
Співвідношення предмета й оцінки істотно коливається аж до можливості витіснення першого другим і навпаки. Це залежить від обраного жанру та поставленої мети. В інформаційній замітці на 10 20 рядків, завдання якої повідомити про факт чи подію, не передбачене висвітлення авторської оцінки відображуваного. Тут матиме місце лише констатація факту, - і все. Предмет відображення цілком витіснить оцінку. У жанрі репортажу, який передбачає розповідь про подію побачену очевидцем, уже знайдеться місце й для оцінки (чи оцінок), яка не буде займати переважаючого місця. У жанрі статті міститиметься великий за обсягом фактичний матеріал, який "вимагатиме" авторського упорядкування, узагальнення, пояснення, а відтак предмет і оцінка в ній зрівноважаться. У рецензії оцінка художнього твору власне передбачається жанровими вимогами, отже, її питома вага зросте, а предмет займе місце причини, збудника цієї оцінки. І нарешті, в жанрі есе погляди журналіста пануватимуть, а факти будуть скорятися ілюстративній меті. Предмет тут зовсім поступиться місцем оцінці.
Відстоюючи право на життя в журналістиці внутрішньої інформації, коментування й оцінок, необхідно все ж визнати, що душею масово-інформаційної діяльності є факт, який постає як окреме явище чи їх сукупність. Він повноцінний володар не лише багатьох жанрів, але й багатьох шпальт у газетах, програм радіо й телебачення. Мільйони читачів у світі щодня розгортають газету, сподіваючись дізнатися за її допомогою про події сучасності, а не про думку з їх приводу якогось жвурналіста. Усвідомлення цього спонукає теоретиків виробити сталі вимоги до роботи з фактами. Ці вимоги можуть бути окреслені так:
1. Об'єктивність передбачає потребу сприймати факти такими, якими вони є в реальній дійсності, умисне не прикрашати їх і не спотворювати. Ця засада протилежна засаді суб'єктивності, яка включається в дію завжди, коли вдеться про оцінки, коментарі, вироблення аналітичної картини системи подій. Об'єктивність передбачає незалежність від суб'єктивних смаків, уподобань, симпатій. Це надпартійна категорія, яку складають у свою чергу вимоги
а) науковості як достовірності у викладі й описуванні фактів,
б) правдивості, яка передбачає відсутність навмисної брехні,
в) точності, яка вимагає подавати лише перевірену інформацію,
г) всебічності й вичерпності, що означають потребу з різних боків
висвітлювати факт, не замовчувати його неприємні чи незручні складові.
2. Причиново-наслідкове сприйняття налаштовує журналіста на пошук джерел фактів, 'прихованих механізмів і'х народження, розстановку їх у такій хронологічній послідовності, яка відповідала об'єктивному перебігові подій.
Пошук причиново-наслідкових зв'язків є найважливішою ланкою в пошуковій праці журналіста. Це складний і часом тривалий процес, що веде автора до вироблення ним його власної позиції, створення своєї концепції подій. Тому він особливо важливий. Цей процес передбачає такі стадії:
а) вдумливий відбір спостережуваних фактів і явищ; на цьому етапі журналіст відокремлює факт чи групу фактів, що їх він має намір дослідити; він ніби замикає їх в уявному колі власної уваги, аби зосередитися на них, домогтися пильності;
б) встановлення істотних ознак спостережуваних фактів; розгляд хронології подій; описування атрибутивних ознак явищ; факт ніби розміщається під збільшувальним склом і вивчається уважно в усіх своїх розмаїтих характеристиках;
в) гіпотетичні умовиводи про причини даного факту чи явища; на підставі проведеного вивчення складаються припущення про причиново-наслідкові зв'язки в даній системі подій, які відповідають встановленим в процесі вивчення фактам; факти приводяться в певну систему, ви-струнчуються в логічній послідовності;
г) перевірка одержаних узагальнень іншими способами здійснюється шляхом перевірки самих фактів, достовірність яких найкраще підтвердити з трьох незалежних джерел, а також шляхом пошуку дотичних до головної події фактів, які опосередковано висвітлюють її; нарешті здійснюється дедуктивна (від загального до часткового) перевірка; журналіст ще раз оглядає побудовану конструкцію, з'ясовуючи, чи всі наявні факти вкладаються в концепцію і не суперечать їй.
3. Історизм спонукає розглядати факти в розвитку, простежувати еволюцію явищ, бачити, якими
Loading...

 
 

Цікаве