WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Світове господарство, його структуризація й особливості розвитку (шпаргалка) - Реферат

Світове господарство, його структуризація й особливості розвитку (шпаргалка) - Реферат

на підставі урахування 3-х груп чинників:
1) переваги володіння (ownership advantages, O): конкурентні переваги фірми (включаючи технолог. рівень, управлінсікий та маркетинг. досвід, імідж), економія на масштабах тощо;
2) переваги дислокації (lokation advantages, L) включають виробничі витрати в заруб. країні, тарифи, податки, трансп. витрати, політ. ризик, розвиненість інфрастр-ри тощо;
3) переваги інтерналізації (internalization advantages,I) пов'язані з можливістю отримання кращих рез-тів за рахунок самост. д-сті в заруб. країні порівняно з використанням місцевих дистриб'юторів та ліцензіатів.
Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинників окремих країн та конкурентних переваг фірм дає змогу знаходити адекватний рівень інтерналізації д-сті на заруб. ринках.
Еклектична теорія в цілому зумовлює позитивну кореляцію між конкурентоспроможністю фірми та рівнем її інтерналізації, а також пов'язує міжн. успіх інвестиц. д-сті фірми не лише з наявністю конкурентних переваг, а й з потенціалом її глоб. мобілізації в межах внутрішньокорпоративних ринків.
23. ТЕОРІЇ МІЖН. РУХУ КАПІТАЛУ (МРК) І ПРЯМИХ ЗАРУБ. ІНВЕСТИЦІЙ (ПЗІ).
Розвиток міжн. торгівлі супроводжується зростанням масштабів МРК, насамперед для її обслуговування (експортні та імпортні міжн. кредити). На певному етапі ек. розвитку рух капіталу набуває власної інвестиційної мотивації.
До 1920-х років у міжн. бізнесі превалювали портфельні інвестиції, орієнтовані на отримання фін. дивідендів від у д-сті за кордоном. Згодом значно інтенсифікувалось пряме заруб. інвест-ня, яке на відміну від портфельного супроводжувалося контролем над об'єктом інвестування. Значимість цбого феномена, його адекватність логіці розвитку міжн. ек. взаємодії, а також багатогранність ПЗІ, динамічне зростання їх місштабів обумовили, з одного боку, нерелевантність багатьох постулатів міжн. торгівлі, а з другого-спонукали до інтенсифікації зусиль дослідників, спрямованих на вивчення різних аспектів бізнесу (ек-ки, ф-сів, менеджменту) з метою створення теорет. концепцій, які безпосередньо пов'язані із ПЗІ.
Першою теорією ПЗІ вваж-ся теорія руху капіталу, яка грунтується на уявленнях про чисту конк-цію і передбачає:
a) вир-во однорідних продуктів багатьма фірмами;
b) відсутність бар'єрів входу і виходу з бізнесу;
c) вільний доступ до ринк. інф-ції;
d) абсолютну мобільність всіх факторів вир-ва.
Згідно з цією теорією ПЗІ пояснюються з позиції диференціації прибутку або %-них ставок у різних країнах. Інш. словами, ця теорія стверджує, що фірма долає нац. кордони з метою отримання більшого доходу в зарубіжній країні порівняно з очікуваним від д-сті на внутр. ринку.
У 1960-ті роки домінуючою стала теорія ринкових імперфекцій. У 1960 році С. Хаймер і дещо пізніше Ч. Кіндлебергер довели неадекватність припущень про чисту конк-цію проблемам аналізу ПЗІ. Вони показали, що для здійснення ПЗІ фірма повинна мати певні переваги над місц. підприємницькими стр-рами (переваги в технолог. рівні, упр-ні, інноваційному потенціалі, розвиненість фін. інфрастр-ри). Іншими словами, повинні існувати певні імперфекції ритку. Ці переваги повинні, з одного боку, мати міжн. мобільність, а з іншого, повинні бути вищими, ніж затрати при переході на заруб. ринок.
Теорія ринк. імперфекцій є актуальною і на сьогодн. день.
В умовах динамічного розвитку ТНК з 1960-70-х років з'являються теорії, які пояснюють це явище. Серед них-теорія інтерналізації, згідно з якою рух капіталу пояснюється перевагами створення внутрішньокорпоративного зо орг-цією та міжнародного за х-ром ринку (інтернального ринку).
Аналізуючи інвестиційну поведінку іноз. фірм, варто користатися найбільш сучасною теорією руху капіталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Данінгом. Згідно з моделлю OLI прямі заруб. інвестиції зд-ся на підставі урахування 3-х груп чинників:
1) переваги володіння (ownership advantages, O): конкурентні переваги фірми (включаючи технолог. рівень, управлінсікий та маркетинг. досвід, імідж), економія на масштабах тощо;
2) переваги дислокації (lokation advantages, L) включають виробничі витрати в заруб. країні, тарифи, податки, трансп. витрати, політ. ризик, розвиненість інфрастр-ри тощо;
3) переваги інтерналізації (internalization advantages,I) пов'язані з можливістю отримання кращих рез-тів за рахунок самост. д-сті в заруб. країні порівняно з використанням місцевих дистриб'юторів та ліцензіатів.
Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинників окремих країн та конкурентних переваг фірм дає змогу знаходити адекватний рівень інтерналізації д-сті на заруб. ринках.
Еклектична теорія в цілому зумовлює позитивну кореляцію між конкурентоспроможністю фірми та рівнем її інтерналізації, а також пов'язує міжн. успіх інвестиц. д-сті фірми не лише з наявністю конкурентних переваг, а й з потенціалом її глоб. мобілізації в межах внутрішньокорпоративних ринків.
25. ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ В ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ. МОДЕЛЬ М.ПОРТЕРА.
На сьогодні найбільш адаптивними є теорії та моделі динамічної конкурентноздатності. Найбільший внесок в їх розвиток зробила дослідницька група М.Портера (США).
В принципі виділяють конкурентноздатність:
1. товару
2. фірми
3. галузі
4. регіону
5. країни
При цьому до внутрішньої конкуренції відноситься 1-4, а до зовнішньої ми включаємо ще й 5.
Згідно теорії М.Портера конкурентноздатність країни розглядається через призму міжнародної конкурентноздатності її фірм, що як правило представлені певними галузями. Принципове значення має здатність цих фірм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всередині країни.
4 детермінанти конкурентноздатності країни поєднуються у діамант, або ромб:
Детермінанти - кожен окремо і всі разом - сприяють досягненню національного успіху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стані постійного розвитку. Один детермінант постійно впливає на інший. Підтримання конкурентноздатності в галузі на високому рівні являється результатом "самопідсилюючої" взаємодії переваг зразув декількох областях, що визначають середовище, яке іноземним конкурентам буває важко відтворити. Національна система вцілому є важливішою, аніж окремі її частини.
Два елементи - внутрішня конкуренція та концентрація промисловості в одному географічному регіоні - мають особливо важливе значення для перетворення "ромба" в систему. Внутрішня конкуренція сприяє удосконаленню "ромба" в цілому, а географічна концентрація посилює взаємодію всередині цього "ромба".
Дія системи детермінантів призводить до того, що конкурентноздатні національні галузі не розподілені рівномірно в економіці, а зв"язані в те, що можна назвати "кластерами" (пучками), що складаються з галузей, які залежать одна від одної.
Взаємодія детермінантів національної конкурентноздатності дозволяє зрозуміти, чому національні галузі чахнуть та вмирають, а разом з ними і деякі економяки та держави.
26.
Loading...

 
 

Цікаве