WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Світове господарство, його структуризація й особливості розвитку (шпаргалка) - Реферат

Світове господарство, його структуризація й особливості розвитку (шпаргалка) - Реферат

оскільки ця країна, що розвивається, значно відстала від технологічного лідера світу.
Таким чином, регіоналізація, з одного боку, стимулює (у своїх межах) процеси економічного зближення країн, але, з іншого боку, уповільнює процеси глобалізації, посилюючи відокремленість економічних угрупувань країн, а також суперечності та конкуренцію між ними.
Реальність полягає у тому, що глобалізація являє собою об'єктивне та абсолютно невідворотне явище сучасності, яке можна уповільнити засобами економічної політики (що і відбувається у ряді випадків), але не можна зупинити або "відмінити", оскільки це імперативна вимога сучасного суспільства та науково-технічного прогресу.
7. МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ (МПП), ЙОГО ФОРМИ І ФАКТОРИ РОЗВИТКУ.
Передумови МПП формуються в процесі сусп. поділу праці за родом д-сті і його просторової диференціації.
Сусп. поділ праці-це процес відособлення різних видів трудової д-сті, які взаємодіють між собою й взаємодоповнюють один одного, складаючи цілісний системний механізм сусп. відтворення.
За родом д-сті виділяють 3 типи сусп. поділу праці:
" загальний (зд-ся між великими сферами д-сті людини - пром-сть, сільське госп-во, транспорт, зв'язок, буд-во, освіта, к-ра, наука...);
" частковий (відбувається всередині великих сфер на міжгалузевому та підгалуз. рівні - машинобуд-ня, переробні галузі, рослин-цтво, тварин-цтво, громад. транспорт...);
" одиничний (притаманний процесам, що відбув-ся всередині фірм, в залежності від технолог. процесу та орг-ції упр-ня, від функціон. завдань окремих служб).
За просторовим критерієм виділяють: " міжрегіональний поділ всередині країни; " поділ між країнами; " поділ праці між групами країн.
МПП-це вищий ступінь розвитку сусп. поділу праці, який виходить за межі нац-них економік.
МПП є поділом праці між країнами та між їхніми суб'єктами у певних якісних і кількісних співвідношеннях, опосередкованим обміном між ними товарами, послугами та інш. рез-тами суспільно-корисної д-сті.
МПП-це процес відособлення різних видів труд. д-сті на міжн. рівні, які взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об'єктивну основу міжн. обміну товарами, послугами та рез-тами інш видів д-сті.
Формами МПП є міжн. спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технолог. спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Поглиблення спеціалізації зумовлює розвиток видів і форм міжн. кооперації - міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих п/п.
На форм-ня МПП і ступінь залучення до нього окремих країн (груп країн) впливають такі фактори:
" природно-географічні (відмінності у клімат. умовах, тер-рії, чисельності нас-ня, економіко-геогр. положенні, наділеності прир. ресурсами, наявності моря чи виходу до моря, наявності великих річок чи озер);
" соціально-економічні (робоча сила, НТП, виробничий апарат, масштаби і серійність вир-ва; темпи створення об'єктів виробничої і соц. інфрастр-ри; особливості істор. розвитку, виробничих і зовнішньоекон. традицій; соц.-ек. тип нац-ного вир-ва і зовнішньоекон. зв'язків; соц.-ек. розвиток сусідніх народів (країн);
" науково-технологічний прогрес (розвиток науки, рівень розвитку НДДКР, технолог. диверсифікація, рівень морального зношення осн. засобів вир-ва; оптимальність розмірів п/п).
Певний, а іноді і виріш. вплив на МПП справляють також політ. фактори, серед яких виділяють: ступінь розвитку держ. суверенітету, міжн. ек. позиції в ООН та на світовій арені вцілому, співвідношення політ. сил в країні, х-р і ступінь впливу держ. інститутів на ек. процеси тощо.
Комбінація зазначених факторів не тільки формує мікро-та макромотивацію участі у МПП окремих країн (груп країн), але й визначає її ефект-сть. Проблема пошуку об'єкт. основи МПП для забезпечення постійного багатства сусп-ва була й залиш-ся центральною в ек. теорії.
8. СЕРЕДОВИЩЕ МЕВ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРУКТУРИЗАЦІЯ.
Середовище МЕВ-це с-ма умов і ф-рів існування міжн. ек. зв'язків. Його можна розділити на внутрішнє і зовн. середовище.
Внутр. середовище МЕВ-це внутр. будова с-ми МЕВ разом з її внутр. законами існ-ня, функц-ня й розвитку. Елементи внутр. середовища МЕВ:
" ЗЕД країн та їхніх суб'єктів;
" упр-ня міжн. ек. процесами, регулювання МЕВ;
форми і види МЕВ;
" внутр. закони функц-ня системи МЕВ, тобто це ті явища і процеси, що
" відбуваються у світ. ек-ці і мають чітко виражений причинно-наслідковий х-р, постійно чи періодично повторюються за певних умов.
Зовн. середовище МЕВ-це зовнішні по відношенню до суб'єктів МЕВ політико-правові, економічні, соц.-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.
Зовн. середовище МЕВ можна поділити за двома критеріями:
а) за сферами впливу: політико-правове, соц.-культурне, економічне та інфраструктурне;
б) за безпосередністю впливу дії:
- серед-ще прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);
- серед-ще непрямого впливу (політ. та ек. устрій, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиції тощо).
Особливостями зовн. середовища МЕВ є насамперед:
- тісний взаємозв'язок між його сегментами;
- складність та різноманітність;
- відносна невизначеність багатьох параметрів.
Вцілому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протиріччя. З одного боку, воно є досить стабільним внаслідок інерційності розвитку політ., екон., соц. структур. З іншого боку, за рядом параметрів воно є досить динамічним, особливо в процесі розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних систем.
З точки зору суб'єкта МЕВ важливо:
- бути інформованим про серед-ще;
- вміти його аналізувати, оцінювати та розуміти з метою впливу на одні фактори (які піддаються впливу) і врахування інших факторів (що впливу не піддаються).
В суч. теорії та практиці напрацьовано багато різноман. методів та інструментів оцінки зовн. серед-ща. Оцінка зд-ся як нац-ними, так і безпосередньо міжн. інститутами (рейтингові агенства, засоби mass media тощо). Найвідомішими заг-ними рейтинг. с-мами є BERI (Німеччина), II(інституційний інвестор), Євромані.
Рейтинг BERI враховує: "політ. стабільність; "ставлення до заруб. інвесторів; "ризик націоналізації та девальвації; "платіжний баланс; "бюрократичні питання; "темпи ек. росту; "рівень зарплати і продуктивності праці тощо.
II-це насамперед рейтинг кредитоспроможності тієї чи інш. країни, який дають експерти 100 найкрупніших банків світу.
Євромані враховує 3 групи показників:
- політико-економічні (40%);
- ринкові (40%);
- спеціальні кредитні (20%).
11. ЕК. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ МЕВ І СУЧ.КЛАСИФ-ЦІЇ КРАЇН СВІТУ.
Оскільки МЕВ є підсистемою ек. с-ми, то найважлив. елементом серед-ща МЕВ є їх ек. серед-ще. До пок-ків ек. потенціалу країни відносять:
1) ефективність використання прир. ресурсів;
2) стан наук. досліджень;
3) демограф. ситуація, наявність кваліфік. кадрів;
4) фін.-кредитна с-ма країни;
5) рівень доходів і рівень спож-ня;
6) стан інтегрованості країни у
Loading...

 
 

Цікаве