WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Світове господарство та міжнародні економічні відносини - Курсова робота

Світове господарство та міжнародні економічні відносини - Курсова робота

лісництво 25 648 3,8 7,9 -19,9 24,0 2,3 -3,1
Гірничовидобувна галузь 44 244 6,5 0,5 -3,1 -0,8 1,7 -0,5
Промисловість 128 561 19,0 2,7 6,5 1,4 2,4 -1,8
Енергетика 22 479 3,3 5,8 2,0 5,7 4,4 1,2
Будівництво 20 681 3,1 2,9 3,6 2,0 3,0 1,2
Гуртова та роздрібна торгівля 89 266 13,2 2,5 5,9 3,7 0,4 -1,4
Транспорт і зв'язок 64 995 9,6 4,6 10,6 6,4 7,3 8,1
Фінансовий, страховий та банківський сектор 124 295 18,4 3,7 3,5 6,7 4,3 3,6
Урядові служби 155 709 23,0 1,9 2,0 2,1 0,4 -0,1
ВВП в виробничих цінах. 675 878 100,0 3,0 3,0 4,1 2,5 0,7
Щоб зрозуміти принцип дії сучасної економічної моделі країни, необхідно здійснити короткий історичний екскурс. Першими білими поселянами на території ПАР були англійці та голандці. Бури, або голандці, були землеробами та використовували працю чорних африканців, фактично перетворюючи їх на рабів. Англійці, навпаки, принесли з собою ліберальні індивідуалістичні та капіталістичні цінності. В 1834 році в Кейптауні (центр англійської колонії) було скасовано рабство. Тут чорне населення мало рівні права з білим. Тим часом у бурських республіках Наталь та Трансвааль та Оранжевій незалежній державі зароджувався расизм. З відкриттям родовищ алмазів та золота у Трансваалі британські компанії, що працювали тут, почали у масовому порядку набирати на шахти дешеву робочу силу - чорних. Поступово білі робітники втратили свої місця. З 1890 років влада почала офіційну політику дискримінації та гноблення чорного населення Південної Африки. Білі робітники та фермери стали основною опорою влади, що виступала за систему обмеження прав чорного населення. Одночасно білі робітники створили профспілки, вимагали підвищення оплати праці. Соціалісти стали носіями ідей расизму, вимагаючи побудови соціалізму в "білій Африці". В результаті економічної кризи та війн в Європі безробіття серед білих робітників почало зростати. З 1950-х років виникла система апартеіду. В 1950 році прийнято 2 основних закони, що стали його основою: закон про створення резервацій та певних місць проживання для небілого населення країни та закон про контроль за расовою ідентифікацією населення, регулювання переміщення по країні. З 1970-х років поступово апартеїд звужувався. Нарешті в 1994 році у країні були проведені перші загальні багатопартійні вибори, на яких переміг Африканський Національний Конгрес, що представляє інтереси чорного населення.
Новому уряду доводиться вирішувати складні проблеми: запобігання еміграції білого населення, боротьба з безробіттям, корупцією та СНІДом серед чорного населення, подолання різкої диференціації за прибутками між чорним та білим населенням, структурне реформування економіки. Головна задача - поступове згладжування рівня життя між білим та чорним населенням країни. Близько 10 мільйонів людей живуть за межею бідності в дуже поганих умовах. Майже 42% чорного населення країни не мають роботи, а 20% трудових ресурсів заражені СНІДом. Низька зарплатня чиновників та поліції сприяє зростанню корупції.
Для вирішення цих задач уряд ПАР розробив спеціальну програму Росту, Зайнятості та Перерозподілу. Протягом найближчих 5 років мають бути збудовані 1 000 000 житлових будинків. Необхідно відкрити 10 тисяч нових шкіл, модернізувати майже 700 лікарень.
Але темпи економічного зростання ПАР надто слабкі, щоб забезпечити роботою всіх. Інфляція в 1999 році становила 7,1%, а зростання ВВП в 1998 році 0,7%. Через зниження цін на золото та сировинні товари ПАР не отримує достатньої валютної виручки, а імпорт товарів стає дедалі більш дорогим. Бюджетний дефіцит у 3, 3% ВВП не дає можливість профінансувати цю програму в повному обсязі. Зростає напруженість між білим та чорним населенням, але тепер уже не на користь білих.
Для вирішення цих проблем ПАР готується до серйозних економічних перетворень. В країні буде проведена широкомасштабна приватизація, що має принести близько 690 млн доларів США. На продаж виставляються регіональні авіакомпанії, аеропорти, радіостанції тощо. Планується скоротити прибутковий податок з 35% до 30%, що має привабити іноземних інвесторів.
В сільському господарстві ПАР переважають такі продукти рослинного походження, як кукурудза, зерно, картопля, цукрова тростина, фрукти, томати, виноград, чай, бавовна, тютюн. З продуктів тваринного походження слід особливо виділити шерсть та молочні продукти.
З галузей промисловості найбільше значення відводиться видобувній. Стратегічно важливим продуктом для ПАР залишається золото. ПАР - найбільший у світі виробник золота, частка якого в експорті країни становить порядку 30%. Не тільки золото, але й інші продукти видобувної промисловості ідуть на експорт. У зв'язку з цим зовнішньоторгівельні позиції ПАР значно погіршилися через падіння в 1997-1999 роках попиту та цін на сировинні товари.
Видобуток вугілля - друга за важливістю галузь видобувної промисловості ПАР. Країна постачає вугілля до Східної Азії та Європи. Крім родовищ золота та вугілля, країна посідає величезні поклади платини та хромових руд. Їх видобуток ведеться в околицях Рустенбурга та Стілпурта. ПАР посідає перше місце серед країн за обсягом постачань на світовий ринок платини та хрому. Виробництво алмазів спершу було розташоване навколо міста Кімберлі, поступово відкрито інші родовища.
З галузей обробної промисловості варто відзначити металургію та металообробку (виробництво заліза і сталі), хімічну нафтопереробну та вугільну промисловість, харчову промисловість, виробництво транспортного обладнання та машинобудування (суднобудування та автомобілебудування), паперову, текстильну та військову промисловість. Особливість розвитку даних секторів економіки в ПАР полягає в тому, що наукоємність виробництва поки що не є дуже високою, а в видобувній промисловості ще з періоду апартеїду зберігаються вкрай тяжкі умови праці та низька механізація робочих місць.
Енергетика ПАР базується на власному паливі (вугілля , гідроенергетика, автомні станції), імпорт енергоносіїв становить всього 1% від сукупного імпорту країни. В 1996 році було вироблено 187 млрд кВт електроенергії, причому 93% з неї на паливних електростанціях. Забезпечення електроенергією населення країни - одна з основних задач уряду. На даний момент тільки 63% будинків електрифіковано.
Сфера послуг та нематеріального виробництва є галуззю, що найбільш динамічно розвивається. Найперспективнішою лишається індустрія туризму. З 1994 року число туристів у країні подвоїлося, а всього туризм дає близько 7% робочих місць у країні. Популярність набуває екотуризм.
ЮАР має крупні наукові центри при університетах Кейптауна, Йоханнесбурга, Преторії, Дурбана. Тут проводяться дослідження в області ядерної фізики,
Loading...

 
 

Цікаве