WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція - Дипломна робота

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція - Дипломна робота

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ,

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ ЙОГО РІШЕНЬ

2.1. Структура Міжнародного кримінального суду

Згідно з Римським статутом (ст.3) місцем перебування Міжнародного кримінального суду є Гаага, Нідерланди ("держава перебування"), але поки що тимчасово Суд знаходиться у передмісті Гааги у приміщенні "De Arc" з наступним переміщенням у 2007-2009 р. у постійне приміщення в "Alexanderkazere".

У лютому 2003 року було формально обрано на 9-річний строк перші 18 суддів МКС. Обрані судді є незамінними впродовж найближчих 9 років, окрім як за власним бажанням або за станом здоров'я. У процесі обрання перших 18 суддів брали участь кандидати, серед яких були й колишні судді міжнародних військових трибуналів ad hoc, колишні голови верховних національних судів, генеральні прокурори та міністри юстиції. Судді збираються на пленарні засідання якнайменше 1 раз на рік для виконання своїх функцій відповідно до Статуту, Правил процедури доведення та Регламенту Суду [23].

Отже, згідно зі статтею 34 Статуту Суд складається з наступних органів:

  1. Президія;

  2. Апеляційна палата, Судова палата і Палата попереднього провадження;

  3. Канцелярія прокурора;

  4. Секретаріат.

Як бачимо, Міжнародний кримінальний суд є органом, де зосереджені майже всі стадії кримінального процесу, тобто органи попереднього розслідування та досудової підготовки, власне суд, що розглядає справу по суті, апеляційна інстанція, а також координуючі та допоміжні органи.

Та перш, ніж безпосередньо перейти до характеристики органів Суду, варто згадати і про інший орган, який, хоч і не входить до його складу, проте є не менш важливим, оскільки забезпечує формування суду. Йдеться про Асамблею держав-учасниць Римського договору (надалі – Асамблея).

Кожна з держав-учасниць Римського договору представлена в Асамблеї одним представником. Держави, які лише підписали Договір про створення Суду можуть бути присутніми у цій Асамблеї на правах спостерігачів [1].

Відповідно до Статуту (ст. 112) Асамблея обирає на своїх засіданнях суддів, прокурора та його помічників і, як випливає зі змісту п. 5 цієї статті, може за певних умов контролювати діяльність Суду.

Згідно з п. 6 ст. 36 Статуту судді Міжнародного кримінального суду обираються шляхом таємного голосування на засіданні Асамблеї. На противагу цьому положенню Статуту суддів Югославського та Руандійського Трибуналів обирала Генеральна Асамблея ООН [24, с.568]. Обраним до складу Суду вважається той кандидат, за якого проголосувало більше 2/3 держав-учасниць Асамблеї, що присутні на засіданні та беруть участь у голосуванні. Зокрема, до складу суду можуть входити лише 18 осіб, тому обраними вважаються ті 18 кандидатів, які набрали найбільше голосів. Статут також передбачає і довибори суддів у разі, якщо загальну кількість суддів (18 осіб) не було обрано на першому засіданні [1].

До кандидатів на посаду судді Міжнародного кримінального суду застосовуються загальні та спеціальні вимоги. До загальних належать:

1) високі моральні якості;

2) незалежність та неупередженість;

3) знання хоча б однієї з робочих мов Суду (російської, англійської, арабської, іспанської, французької чи китайської);

4) наявність громадянства держави-учасниці.

Серед спеціальних (професійних) вимог до кандидатів на посаду судді можна відзначити володіння визнаною компетенцією:

а) у сфері кримінального та процесуального права та досвідом роботи в якості судді, прокурора, адвоката чи на іншій посаді у сфері кримінального судочинства;

б) у відповідних сферах міжнародного права – міжнародному гуманітарному праві, правах людини та з досвідом професійної юридичної діяльності, яка має відношення до предмету судової діяльності Суду.

Крім цих спеціальних вимог, кандидат повинен відповідати також вимогам, що ставляться державами-учасниками до осіб, які претендують на вищі судові посади.

Кандидатури на посаду суддів можуть висуватись кожною державою-учасницею шляхом подання до Асамблеї відповідної заяви. Передбачається, що кандидат, якого висунула на обрання держава-учасниця не обов'язково повинен бути її громадянином, а може мати громадянство іншої держави-учасниці Римського договору.

Для проведення виборів формуються два списки кандидатів (п. 5 ст. 36 Статуту). До першого списку (список А) вносяться кандидатури тих осіб, що мають достатню кваліфікацію у кримінальному праві та процесі, а до другого (список В) – особи, які є визнаними фахівцями у міжнародному праві.

За першим разом до складу суду обирається не менше 9 кандидатів зі списку А та не менше 5 кандидатів зі списку В з наступним заповненням решти вакансій при збереженні пропорцій кандидатів котрі проходять за списками А і В. Тобто перевага надається юристам, що спеціалізуються у кримінальному праві, що засвідчує кримінально-правову сутність Суду [25, с.37].

При обранні суддів держави-учасниці повинні також враховувати дотримання в складі суду наступних критеріїв:

  • представництва основних правових систем світу;

  • справедливого географічного представництва;

  • справедливого представництва суддів жіночої та чоловічої статей;

  • осіб, що мають досвід юридичної діяльності в спеціальних сферах.

18 обраних суддів повинні представляти 18 держав-учасниць. Варто також відзначити, що кількість суддів може бути збільшена у разі необхідності. Пропозиція про проведення такої зміни вноситься Президією Суду на розгляд Асамблеї, котра має право прийняти чи відхилити таку пропозицію (п. 2 ст. 36 Статуту).

Судді Міжнародного кримінального суду обираються терміном на 9 років без права переобрання. Це правило не поширюється на перші вибори суддів, коли одна третина суддів, відібрана жеребкуванням, залишається на посаді протягом трьох років, друга третина – протягом шести років, а решта – на повний термін [1].

Стаття 36 (п. 10) Статуту містить застереження про те, що суддя, призначений до Судової чи Апеляційної палати, незалежно від спливу три- чи шестирічного терміну продовжує залишатись на посаді до закінчення відповідного провадження. Цю норму Статуту цілком справедливо можна розглядати як забезпечення одного з важливих принципів кримінального процесу – про незмінність складу суду.

Судді, які обрані на засіданні Асамблеї до складу суду виконують свої функції на постійній основі та перебувають у розпорядженні Суду. Після їх обрання вони самостійно формують Президію та відповідні відділення і Палати.

Президія Суду формується у складі голови та першого і другого віце-голови, що обираються суддями абсолютною більшістю голосів. Як зазначено у п. 3 ст. 38 Статуту, Президія відповідає за: а) належне управління справами Суду, крім канцелярії Прокурора, та б) інші функції, віднесені до його компетенції Статутом, що безпосередньо не пов'язані з судочинством (внесення пропозиції про збільшення кількості суддів, тощо).

Отже, Президія – це незалежний орган в системі Міжнародного кримінального суду, безпосередньо не пов'язаний із здійсненням правосуддя та відповідальний за належне управління справами, що віднесені до його компетенції.

Після утворення Президії судді формують відділення Суду. Таких відділень Статутом передбачено три: відділення попереднього судочинства, судове відділення та апеляційне відділення [1].

Відповідно до п. 1 ст. 39 Статуту відділення попереднього судочинства формується не менш як з 6 суддів. Цей орган відповідальний за забезпечення передбаченого Статутом комплексу заходів при проведенні попереднього (досудового) слідства. До безпосередньої участі у судовому розгляді це відділення не залучається.

Така функція Статутом передбачена у повноваженнях Судового відділення, яке, як і відділення попереднього судочинства, повинно мати у своєму складі не менш як 6 суддів.

Третім відділенням є найменше за чисельністю (Голова та чотири судді) апеляційне відділення, до компетенції якого входить перегляд вироку та апеляційне провадження.

З наведеної характеристики можна зробити висновок, що всі три судові відділення МКС разом складають власне Суд як орган, що безпосередньо розглядає кримінальні справи у злочинах, віднесених до юрисдикції МКС згідно зі Статутом та у відповідності до його процесуальних правил шляхом здійснення правосуддя.

Створення "трьохрівневого" судового органу є нововведенням у порівнянні з Міжнародними кримінальними трибуналами, що існували adhoc. Так, Трибунали по колишній Югославії і Руанді складались із двох палат – Судової та Апеляційної, а Статут Нюрнбергзького воєнного трибуналу взагалі не передбачав жодної апеляції.

Loading...

 
 

Цікаве