WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція - Дипломна робота

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція - Дипломна робота

Не підпадають під юрисдикцію МКС, а, отже і не можуть бути визнані винними та піддані покаранню особи, котрі не досягли на момент скоєння злочину 18 років. Такий, відносно високий віковий ценз можна списати на особливий характер суспільно-небезпечних діянь, визначених Статутом. Ст. 29 Статуту також не передбачає строку давності для будь-якого із злочинів, на які поширюється юрисдикція МКС.

Щодо принципів міжнародно-правового характеру то сюди можна передусім віднести невизнання судом будь-яких імунітетів (національних або міжнародних) чи інших спеціальних норм, які можуть бути пов'язані із посадовим становищем особи та захищати її в певних випадках від кримінального переслідування і ставити поза межами юрисдикції національного (внутрідержавного) правосуддя (п. 2 ст. 27 Статуту).

Заслуговує на увагу також і принцип про відсутність строків давності, що в категоричній формі визначає незастосування будь-яких строків давності до підсудних суду міжнародних злочинів. Слід відзначити, що незастосування строків давності до таких діянь, як воєнні злочини та злочини проти людяності було сформульовано ще у 1945 році – у статті 2, пункт 5, Закону №10 Контрольноі Ради союзників у Німеччині [24, с.584]. Пізніше цей прнинцип було відтворено у статті ІV Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року про незастосування строку давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також в статті 1 Конвенції Ради Європи від 25 серпня 1974 року про незастосування строків давності до воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Незастосування строків давності передбачене Законом №10 поширювалось лише на злочини, скоєні нацистами до і після Другої світової війни, але це обмеження вже не фігурувало у Конвенціях 1968 та 1974 років. На противагу цим Конвенціям Статут МКС поширив вказаний принцип і на інші злочини, зокрема геноцид та злочин агресії.

Третім і чи не найголовнішим серед таких принципів є принцип індивідуальної кримінальної відповідальності. Ним акцентується увага на тому, що МКС наділений юрисдикцією лише стосовно фізичних осіб [25, с.26].

Особа підлягає кримінальній відповідальності за злочини, передбачені цим Статутом у випадках:

- вчинення такого злочину індивідуально або;

- у співучасті з іншою(ми) особою(ами).

Особа несе індивідуальну кримінальну відповідальність і у випадку замаху на злочин, що також передбачено Статутом (п. f. ст. 25).

Статут МКС містить і спеціальне застереження, згідно з яким індивідуальна кримінальна відповідальність жодною мірою не впливає на відповідальність держав за міжнародним правом. Це застереження – своєрідний доказ в користь твердження про вчинення злочину "не абстрактними категоріями, а людьми". І тому держава не повинна і не може нести кримінальної відповідальності, так як вона виступає лише засобом чи прикриттям злочинної діяльності людини.

Отже, порушення та провадження кожної справи складається з етапів, послідовність яких визначається Римським статутом.

Порушення розслідування.Прокурор, оцінивши представлену йому інформацію, починає розслідування, якщо тільки він не визначає, що немає розумних підстав для прийняття дій відповідно до даного Статуту. Після проведення розслідування Прокурор приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для початку кримінального переслідування, якщо:

а) немає достатніх підстав або фактичних підстав для запиту ордера або наказу згідно зі ст.58 Статуту;

b) справа є неприпустимою на підставі ст.17;

с) кримінальне переслідування не відповідає інтересам правосуддя з урахуванням усіх обставин, включаючи ступінь тяжкості злочину, інтереси потерпілих та вік або немічність передбачуваного злочинця, а також його роль у передбачуваному злочині.

Прокурор повідомляє Палату попереднього провадження та державу, яка передає ситуацію відповідно до ст.14, або Раду Безпеки у випадку, що підпадає під положення пункту "b" ст.13, про свій висновок і підстави для такого висновку. Прокурор у будь-який час може переглянути рішення про початок розслідування або кримінального переслідування на підставах нових фактів або інформації.

Отже, порушення розслідування Міжнародним кримінальним судом здійснюється згідно з вимогами Статуту та за наявності для цього вамогих підстав, що встановлюються Прокурором та його Канцелярією.

Розслідування.Відповідно до ст.54 Статуту Прокурор: для встановлення істини проводить розслідування з тим, щоб охопити факти і докази, що відносяться до оцінки того, чи наступає кримінальна відповідальність згідно з даним Статутом, і при цьому в рівному обсязі розслідує обставини, що свідчать як про винність, так і не про невинність особи. Потім вживає необхідні заходи для забезпечення проведення ефективного розслідування та кримінального переслідування, дотримуючись при цьому інтересів потерпілих та свідків, зокрема вік, гендерний чинник, стан здоров'я, а також враховує характер злочинів. Прокурор має право проводити розслідування на території будь-якої держави (частина 9 Статуту), або з дозволу виданого Палатою попереднього провадження. Прокурор може:

  • збирати та вивчати докази;

  • вимагати явки та допитувати осіб, що перебувають під слідством, потерпілих та свідків;

  • укладати такі угоди або домовленості, що не суперечать даному Статуту, необхідні для співробітництва з державами та міжнародними організаціями;

  • гарантувати конфіденційність наданої йому інформації.

Відносно розслідування, що проводиться відповідно до ст.55 Статут, особа: не повинна примушуватися свідчити проти самої себе або визнавати свою провину, та не повинна піддаватися примусу, тиску або загрозам у будь-якій формі, тортурам або іншим жорстоким, принижуючим гідність видам знущання та покарання. Під час розслідування підозрювані особи не повинні піддаватися довільному арешту або затриманню. Допомога безкоштовного кваліфікованого перекладача також гарантується, якщо допит проводиться на мові, яку підозрюваний не розуміє.

Допустимість доказів, зібраних під час судового розгляду, або протоколів визначається в ході судового розгляду, і вони мають таку доказову цінність, яка буде визначена Судовою палатою.

Таким чином, розслідування проводяться Прокурором з дозволу Палати попереднього провадження.

Попереднє судове провадження.Після передачі особи Суду або після добровільної явки, або на підставі наказу про явку Палата попереднього провадження упевняється у тому, що цю особу було інформовано про злочини, які вона ймовірно вчинила, і про її права за даним Статутом, включаючи право клопотати про тимчасове звільнення з-під варти до початку судового розгляду (ст.60). Особа, щодо якої видано ордер на арешт, може клопотати про тимчасове звільнення з-під варти до початку судового розгляду. Якщо Палата попереднього провадження впевнилася у тому, що є підґрунтя вважати, що така особа скоїла злочин, який підпадає під юрисдикцію Суду, та якщо така особа може перешкоджати або загрожувати розслідуванню, то їй буде відмовлено у такому звільненні.

Протягом розумного періоду часу після передачі особи Суду або після її добровільної явки в Суд Палата попереднього провадження проводить слухання з питання про затвердження звинувачень, на підставі яких Прокурор має намір добиватися проведення судового розгляду. Слухання проводиться у присутності Прокурора, обвинувачуваного та його захисника (ст.61). У розумний термін до початку слухання обвинувачувана особа повинна отримати копію документа, у якій містяться звинувачення, а також інформується про докази, які будуть використовуватися Прокурором під час слухання. Палата попереднього провадження може видавати розпорядження щодо розкриття інформації для цілей слухання. У разі зняття звинувачень Прокурор повідомляє Палату попереднього провадження про причини такого зняття. Палата попереднього провадження узагальнюючи увесь процес слухання, робить висновок щодо ґрунтовності підстав вважати, чи скоїла особа злочин чи ні.

Під час слухання особа може:

  • представляти заперечення проти звинувачення;

  • оспарювати докази, що представляються прокурором;

  • представляти докази.

Палата попереднього провадження на основі слухання визначає, чи є достатніми докази для встановлення суттєвих підстав вважати, що така особа скоїла кожен злочин, в яких вона звинувачується. Ґрунтуючись на цьому визначенні Палата попереднього провадження затверджує звинувачення і передає особу іншій судовій палаті для проведення судового розгляду, або не затверджує звинувачення через недостатність доказів, або ж відкликає слухання для надання додаткових доказів, проведення подальшого розслідування чи для зміни звинувачень, оскільки нові докази встановлюють факт здійснення іншого злочину.

Після затвердження звинувачень і до початку судового розгляду Прокурор може, з дозволу Палати попереднього провадження і після повідомлення обвинуваченому, змінити звинувачення. Якщо Прокурор має намір висунути додаткові звинувачення або змінити звинувачення серйознішими звинуваченнями, то повинно бути проведено слухання для затвердження цих звинувачень. Після початку судового розгляду Прокурор може з дозволу Судової палати зняти звинувачення.

Loading...

 
 

Цікаве