WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сучасні концепції та системи управління зовнішньоекономічної - Курсова робота

Сучасні концепції та системи управління зовнішньоекономічної - Курсова робота

Викладене дозволяє вважати, що правовідносини у зовнішньо-економічній діяльності відносяться до комплексного інституту вітчизняного і міжнародного права. Приєднання України до положень ст. VIII Угоди про МВФ, які забороняють введення валютних обмежень на платежі по міжнародних операціях, юридичне закріплення свободи руху капіталів в Угоді про ЄС і в Угоді між Україною та ЄС, привело Україну до необхідності здійснення зваженої політики в сфері застосування валютних обмежень. Ці заходи державою застосовуються при наявності в економіці тенденцій до відтоку капіталу за рубіж і протистоять закріпленій в положеннях Договору про ЄС свободі руху капіталів і здійснення поточних платежів. На процес міжнародного руху капіталів впливає рівень ставок грошового ринку в найбільших фінансових центрах світу, різні правові режими, що закріпляють різну свободу руху капіталів, створення сприятливого інвестиційного клімату, стан платіжного балансу держав. Вибір і застосування державою конкретних видів валютних обмежень, знаходиться в безпосередньому зв'язку з рівнем її економічного розвитку в конкретно певний історичний період часу, стабільності фінансової системи і національної валюти, вирівнюванням платіжного балансу держави.

Дані чинники будуть визначати проведення відповідної валютної політики держави. У інституційній системі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності значну роль відіграють міжнародні фінансові організації. До організацій, що мають всесвітнє значення, відносяться передусім, спеціалізовані інститути ООН - Міжнародний валютний фонд (МВФ); Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - Світовий банк (СБ); Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Серед вказаних міжнародних фінансових організацій центральне місце займає Міжнародний валютний фонд, створений під час становлення Бреттон-Вудської валютної системи, для вирівнювання платіжного балансу держав-членів і стабілізації валютної системи. На умови кредитування МВФ і виконання їх країнами-позичальниками, орієнтуються найбільші кредитори світового фінансового ринку і відповідним чином будують свою кредитну політику. Надання кредитів МВФ зумовлене виконанням ряду обов'язкових умов, пов'язаних із здійсненням фінансової, податкової, бюджетної, валютної політики в країнах-позичальниках. Виконання сукупності умов, що пред'являються, часто веде до погіршення життєвого рівня населення, посилення соціальної напруженості в суспільстві. У той же час, далеко не завжди виконання обов'язкових умов МВФ приводить до поліпшення фінансово-економічної ситуації в країні-позичальниці. Головні сучасні задачі МВФ в кредитуванні держав зі середніми і низькими прибутками - це продовження економічної експансії країн і корпорацій, які мають найбільші квоти в статутному капіталі МВФ.

Природно, що Україна, будучи членом МВФ, виконує умови необхідні для входження до складу Європейської співдружності. Однією з таких умов є стабільність української валюти, як засобу платежу, у внутрішньому і зовнішньому платіжному обороті. Форми розрахунків, що застосовуються у зовнішньоекономічній діяльності, встановлюються законодавством кожної країни, Уніфікованими правилами, порядком здійснення розрахунків і практикою здійснення розрахункових операцій. Порядок, встановлений в Україні (лист НБУ № 13-126/2405 8823 від 13.12.97р. "Щодо можливості застосування різноманітних фінансових схем в розрахунках між резидентами та нерезидентами" ), дає право резидентам самостійно обирати фінансові схеми і форми розрахунків. Тому вибір оптимальної форми розрахунків в кожному конкретному випадку при укладенні контрактів і кредитних угод із зарубіжними партнерами безпосередньо залежить від професіоналізму посадових осіб, що беруть участь в цьому процесі. Нечітке правове регулювання окремих напрямів в фінансових і розрахункових відносинах у зовнішньоекономічній діяльності наносить величезного збитку економіці України. Так, відсутність норм, що встановлюють відповідальність посадових осіб, що здійснюють експортні операції без репатріації виручки у іноземній валюті, дозволила за останні 5 років вивести за межі України більше 15 мільярдів доларів США. Не визначена також відповідальність посадових осіб підприємств за невиконання зобов'язань перед зарубіжними організаціями і фондами по кредитах, отриманих під гарантії держави. Резиденти, що отримали такі кредити і не повернули їх зовнішнім кредиторам, примусили Уряд України гасити зовнішню заборгованість з Державного бюджету України, тобто коштами платників податків, скорочуючи і без того мінімальні витрати на соціальну сферу. З метою захисту фінансових ресурсів Державного бюджету України від необхідності термінових погашень зобов'язань зовнішнього боргу, які виникли в результаті невиконання своїх зобов'язань - неповернення кредитів, отриманих українськими юридичними особами - резидентами під гарантію Уряду від міжнародних фінансових організацій і банківських фондів і організацій - необхідно прийняти спеціальний нормативний акт, регулюючий відносини держави і українських юридичних осіб резидентів -позичальників іноземних кредитів, держави і фінансово-кредитної організації -нерезидента кредитора.

Для призупинення правопорушень в розрахунках по експортним та імпортним операціям; переказам резидентами іноземної валюти в закордонні банки та зберіганні її у цих банках, необхідно у розробляємому проекті Закону України про внесення змін та доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" закріпити спеціальними статтями порядок здійснення контролю банками і податковими органами за здісненням розрахунків по експортно-імпортним та неторговим операціям. В якості правових гарантій забезпечення законності операцій у фінансових і розрахункових правовідносинах, ввести сувору відповідальність посадових осіб усіх органів, які беруть участь у цих відносинах. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється нормами національного законодавства, які виражені у категоричній формі, владними, які не роблять можливим зміни та вільне волез'явлення другою стороною. В той же час зовнішньоекономічна діяльність регулюється нормами міжнародних договорів і міжурядових угод. Наявність різних правових джерел (внутрішніх і зовнішніх) підтверджують комплексність цього інституту.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Блауг M. Экономическая мысль в ретроспективе. - М, 1994.

2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. - М., 1978.

3. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. - М., 1999.

4. Ленин В. И. Империализм, как высшая стадия капитализма // Поли. собр. соч. Т. 27.

5. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. - М., 1992.

6. Милль Дж. Ст. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии. - М., 1980-1981. - Т. 1-3.

7. Покровская В. В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. - М, 1999.

8. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. - М., 1955. -Т. 1-4.

9. Скас Дж., Ларрен Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. - М-, 1999.

10. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К., 1995.

11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., 1962.

12. Caves R. Trade and Economic Structure: Models and Methods. - Harvard Economic Studies.-1960.-Vol. 115.

13. Chipman G. S. International Trade II Econometrica. -1965. - Vol. 33. - № 3.

14 M.Haberler G. A. Survey of International Trade Theory. - Princeton University Press, 1961.

15. Hicks I. Essays on World Economics. - Oxford University Press, 1953.

16. Jasay A. The Social Choice Between Home and Overseas Investment II Economic Journal. -1960. - № 70. - P. 105-113.

17. Johnson H. International Trade and Economic Growth, - Harvard University Press, 1958.

18.Kenen P. Nature, Capital and Trade II Journal of Political Economy. -1965. - № 73. -P. 437-460.

19. Kurichara K. International Capital Movements and National Economic Growth II Economia Intemazionale. - 1966. - № 4. - P. 597-611.

20. Kuznets. S. International Differences in Capital Formation and Financing. "Capital Formation and Economic Growth". - Princeton University Press, 1955.

21. Meier G. International Trade and Development. - Tokio, 1964.

22. Prey B. The Political Economy of Stabilization Programmes in Developing Countries. - Paris, 1992.

23. Rukstad M. Corporate Decision Making in the World Economy: Company Case Studies. - Dryden Press, 1992.

24. Smithin J. Macroeconomic Policy and the Future of Capitalism. - Brookfield: Edward Elgar Pub., 1996.

Loading...

 
 

Цікаве