WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сучасні концепції та системи управління зовнішньоекономічної - Курсова робота

Сучасні концепції та системи управління зовнішньоекономічної - Курсова робота

Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському рівнях охоплює такі галузі і процеси економічного життя:

* імпорт і експорт (у тому числі методи, види та форми операцій щодо їх здійснення);

* валютні ринки, об'єкти, механізми та інструменти валютного регулювання;

* іноземні інвестиції та інвестиційні інституції;

* вільні економічні зони;

* міжнародні фінансові організації (у тому числі напрямки й умови діяльності);

* міжнародні товарні ринки (товарні біржі, товарні аукціони, торги, ярмарки, виставки).

Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства включає:

* розроблення ринкової стратегії фірм різних видів і форм власності;

* проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;

* укладання та виконання міжнародного контракту в комерційній діяльності;

* ціноутворення на зовнішньому ринку;

* засоби, кошти і форми платежів у міжнародних розрахунках;

* облік зовнішньоекономічних операцій (експорт та імпорт товарів);

* забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;

* страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різноманітних форм міжнародного співробітництва.

Як розділ управління зовнішньоекономічною діяльністю менеджмент підприємницьких проектів передбачає:

* розроблення бізнес-плану підприємства, виходячи з його цілей, аналізу виробничого потенціалу і фінансово-планової діяльності, а також аналізу оточення (стану галузі, ринку, конкуренції);

* прийняття інвестиційних рішень на основі існуючих методів оцінки інвестицій і фінансового аналізу інвестиційних проектів;

* вироблення стратегії, тактики і техніки залучення інвестора до реалізації проекту. Названі сегменти управління, пов'язані з ними об'єкти і процеси економічного життя визначили структуру та зміст усього наступного викладу матеріалу.

3. СУЧАСНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧ-НОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю охоплює широке коло об'єктів і може бути загалом охарактеризована і розбита на розділи (сегменти) з використанням ряду критеріїв і аналітичних ознак. Найважливішими аналітичними ознаками є екзогенність та ендогенність складових. За цією ознакою уся система поділяється на національне управління та багатостороннє регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до цього управління зовнішньоекономічною діяльністю можна подати у вигляді макроекономічної та світогосподарської її частин.

Обидві ці частини створюють середовище, в якому самостійним розділом є управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Зростання в останні роки значущості міжнародної інвестиційної діяльності обумовлює необхідність розгляду як окремого розділу і менеджменту міжнародних підприємницьких проектів.

Багатосегментність управління зовнішньоекономічною діяльністю не виключає, однак, наявності критерію, що визначає підсумкову її ефективність. Таким, на наш погляд, є стан макроекономіки і, зокрема, зовнішньоекономічної сфери як складової сукупного попиту.

На практиці оцінка ефективності зовнішньоекономічної політики і регулювання ґрунтується на внеску цієї сфери у зростання сукупного попиту й кількісно виражається абсолютними річними значеннями чистого експорту (сальдо платіжного балансу) і показниками його ваги у валовому національному продукті. Формула сукупного попиту Кейнса демонструє роль і місце зовнішньоекономічної сфери у формуванні сукупного попиту: ВНП = С +1 + G + (Е - М), де С - споживчий попит; І - інвестиційний попит; G - державні витрати; Е - експорт; M - імпорт.

Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському рівнях охоплює такі галузі і процеси економічного життя:

* імпорт і експорт (у тому числі методи, види та форми операцій щодо їх здійснення);

* валютні ринки, об'єкти, механізми та інструменти валютного регулювання;

* іноземні інвестиції та інвестиційні інституції;

* вільні економічні зони;

* міжнародні фінансові організації (у тому числі напрямки й умови діяльності);

* міжнародні товарні ринки (товарні біржі, товарні аукціони, торги, ярмарки, виставки).

Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства включає:

* розроблення ринкової стратегії фірм різних видів і форм власності;

* проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;

* укладання та виконання міжнародного контракту в комерційній діяльності;

* ціноутворення на зовнішньому ринку;

* засоби, кошти і форми платежів у міжнародних розрахунках;

* облік зовнішньоекономічних операцій (експорт та імпорт товарів);

* забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі;

* страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різноманітних форм міжнародного співробітництва.

Як розділ управління зовнішньоекономічною діяльністю менеджмент підприємницьких проектів передбачає:

* розроблення бізнес-плану підприємства, виходячи з його цілей, аналізу виробничого потенціалу і фінансово-планової діяльності, а також аналізу оточення (стану галузі, ринку, конкуренції);

* прийняття інвестиційних рішень на основі існуючих методів оцінки інвестицій і фінансового аналізу інвестиційних проектів;

* вироблення стратегії, тактики і техніки залучення інвестора до реалізації проекту. Названі сегменти управління, пов'язані з ними об'єкти і процеси економічного життя визначили структуру та зміст усього наступного викладу матеріалу.

Висновок:

Забезпечення розвитку ринкової економіки України залежить від ходу проведення адміністративної реформи, податкової реформи і перетворень в інших інститутах фінансової діяльності держави, а також від формування відкритої для зовнішнього світу господарської системи. Для досягнення цього необхідні кардинальні зміни в сфері зовнішньоекономічної діяльності, направленої на інтегрування в світове господарство і розвиток взаємовигідної співпраці як на державному рівні, в політичній, економічній, так і в науково-технічній та інших галузях. Тому питання правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, набувають якісно нового змісту. Входження економіки України в світову економічну спільноту залежить від розвитку внутрішньогосподарського ринку, регульованого нормами різних галузей права, як національними, так і міжнародними. Успішна реалізація норм, регулюючих фінансові і розрахункові відносини між учасниками зовнішньоекономічної діяльності, є визначальним критерієм і показником ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Добре налагоджений механізм здійснення фінансових відносин, міжнародних розрахунків, транскордонного руху капіталів і правове регулювання їх служить гарантом успішної фінансової діяльності держави, зростання внутрішнього валового продукту, зміцнення національної грошової одиниці і збільшення надходжень в прибуткову частину державного бюджету. В умовах становлення ринкових відносин в економіці і повсюдній лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, представляється необхідним глибоке дослідження і чітке визначення природи і ролі правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі розвитку держави.

Для України проблема вдосконалення законодавства має особливе значення, оскільки воно приводиться у відповідність зі світовими стандартами. Зовнішньоекономічна діяльність України зумовлена критеріями лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, постійного розширення кола суб'єктів і форм здійснення її; на базі участі в міжнародному розподілі праці, вона сприяє рішенню найголовніших економічних задач і є одним з найважливіших джерел отримання додаткових коштів для капітальних вкладень і поповнення прибуткової частини Державного бюджету. Для виконання своїх функцій держава створює відповідні компетентні органи. Здійсненням правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави займаються органи загальної компетенції (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві органи влади) і спеціальної компетенції (митна служба, антимонопольний комітет, Міністерство економіки). Фінансові правовідносини у зовнішньоекономічній діяльності частково регулюються нормами внутрішнього права, а частково нормами міжнародного впливу і носять характер договірних відносин. Нормами національного фінансового законодавства встановлюються правила поведінки юридичним і фізичним особам в галузі фінансової діяльності - вимоги до учасників фінансово-правових відносин, виражені в категоричній формі, що не допускають змін другою стороною. Договірний же характер фінансових правовідносин у зовнішньоекономічній діяльності базується на нормах міжнародних договорів, договорів з міжурядовими економічними організаціями, що використовують норми своїх установчих документів, міжнародних угод між урядами країн. Комплексність фінансових правовідносин у зовнішньоекономічній діяльності обумовлюється також територіальною ознакою. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає її як діяльність національних і іноземних суб'єктів господарювання, засновану на взаємовідносинах між ними, як на території України, так і за її межами. Характерною ознакою фінансових правовідносин у зовнішньоекономічній діяльності є обов'язкова наявність в даних відносинах іноземного суб'єкта, який діє керуючись нормами законодавства країни резидентства. Загалом розрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності визначаються як відносини, врегульовані нормами національного і міжнародного права, виникаючі в ході зовнішньоекономічної діяльності між національними та іноземними суб'єктами, з приводу організації здійснення різних платежів на грошові вимоги і зобов'язання (та контролю за їх виконанням), які виникають в процесі господарської діяльності вказаних суб'єктів.

Loading...

 
 

Цікаве