WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Розвиток оборонно-промислового комплексу Республіки Польщі під час - Реферат

Розвиток оборонно-промислового комплексу Республіки Польщі під час - Реферат

Закупити в Польщі армійські мостоукладальники та машини технічного забезпечення танків ВЗТ-3 на суму 200 млн доларів погодилася також Індія. До цього Делі вже придбало у Варшави 250 систем управління вогнем для танків "Драва" (на загальну суму 72 млн доларів), 80 машин ВЗТ-3 та спорядження для спеціальних підрозділів. На той час Польща вже мала контракт з Індією на суму майже 1,5 млн доларів, який передбачав постачання польського спорядження (625 парашутів) для десантно-штурмових формувань. Обсяг угоди був відносно невеликим, але існувала думка, що позитивна оцінка індійських десантників допоможе укласти новий контракт вартістю вже 8 – 10 млн доларів на поставку 440 керованих парашутів. Індійські військові спеціалісти також виявили інтерес і до іншої продукції – радіостанцій моделі 3501, які виробляли в Гданську, нових радіолокаторів, лафетів для 155-мм гаубиць та двигунів для військових вантажівок [11, с. 59 – 60].

Покращенню стану національного ОПК сприяла також активізація реформування збройних сил країни, тому що польський уряд схвалив розрахований на шість років план модернізації збройних сил країни та їхнє пристосування до стандартів НАТО. Це було зроблено після того, як наприкінці січня 2001 року у Варшаві Верховний Головнокомандувач Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі американський генерал Дж. Ралстон піддав різкій критиці "польського новобранця" блоку за те, що він відстає у виконанні своїх зобов'язань у військовій сфері. Схвалений після його зустрічей у Варшаві план передбачав, зокрема, заміну озброєння радянських зразків на західне, практичну заміну всього польського танкового парку [12, с. 63 - 64].

Згідно з планами реформування збройних сил, Міністерство національної оборони повідомило про те, що в 2004 році Військо Польське збільшить витрати на технічну модернізацію. Планувалося, що на ці цілі буде витрачено майже 3 млрд злотих (приблизно 760 млн доларів). Армія збиралася закупити у польських виробників 155 армійських джипів "Хонкер" та 28 командно-штабних автомобілів "Іріс-2000", 2 тис. штурмових автоматів "Веріл", 58 пересувних зенітно-ракетних комплексів, а також партію з восьми протитанкових ракет "Спайк", вироблених за ізраїльською ліцензією [13, с. 73].

Унаслідок суттєвого покращення економічних показників у військовому секторі промисловості підприємства ОПК країни стали більш привабливими для інвесторів, які були готові вкласти значні кошти в їх розвиток та вдосконалення. До цього часу військово-промисловий сектор не користувався попитом з боку інвесторів.

У жовтні 2001 року іспанська корпорація CASA, що має фінансові зв'язки з холдингом EDAS, придбала 51 % пакета акцій товариства PZL Warszawa-Okecie S.A., унаслідок чого товариство було перейменоване у EDAS PZL Warszawa-Okecie S.A. У березні 2002 року власником 85 % акцій PZL Rzeszow S.A. стала американська фірма United Technologies Corp. Завдяки цьому державна скарбниця одержала майже 300 млн злотих (близько 90 млн доларів США). Переважна частина цих коштів, з огляду на чинне законодавство, повинна бути використана на підтримку процесів структурної перебудови оборонної промисловості Польщі й технічної модернізації збройних сил країни [6, с. 44].

Варто підкреслити, що сьогодні ставлення військово-політичного керівництва країни до вітчизняного ОПК якісно змінилося. Як підкреслив представник Міністерства економіки, праці та соціальної політики Польщі В. Стефанович у 2004 році, в останні роки можливість мати у своєму розпорядженні потенціал щодо виробництва й ремонту певних систем озброєння й військової техніки вважається в країні одним із показників державного суверенітету й мобілізаційної готовності державних структур. На користь збереження оборонної промисловості свідчать також економічні розрахунки (вітчизняне виробництво все ще дешевше від іноземного) та інтереси польської економіки (робочі місця, технологічний прогрес). Після того, як Республіка Польща приєдналася до НАТО, її оборонна промисловість стала елементом внеску Польщі в безпеку Альянсу [6, с. 35 - 36].

Сьогодні необхідність мати добре розвинену оборонну промисловість визнається в Польщі основними політичними силами. Немає розбіжностей і щодо необхідності докорінної перебудови польського ОПК з огляду на, з одного боку, вимоги щодо забезпечення економічної ефективності, а з іншого – пріоритети Міністерства національної оборони в царині сучасної бойової техніки, ситуацію на світовому ринку зброї, а також участь вітчизняної промисловості в реалізації офсетних програм, пов'язаних з іноземними постачаннями озброєння для польської армії.

Слід роз'яснити, що офсет – це сучасна практика в міжнародній торгівлі озброєнням і військовою технікою, яка надає можливість імпортерам частково компенсувати (у тій чи іншій формі) свої витрати на такі закупки. Інакше кажучи, то під офсетом розуміють спеціальну угоду, у рамках якої експортер бере на себе зобов'язання компенсувати імпортеру узгодженим із ним способом частину витрат, що пов'язані із закупівлею продукції військового призначення, тому такі угоди називають також компенсаційними [14, с. 47].

Ще в 1999 році парламент Польщі ухвалив Закон про офсетну політику інвестування іноземних коштів у національну промисловість, а також про здійснення зовнішньоторговельних операцій з військовою продукцією на офсетній основі. Згідно із Законом будь-яке постачання в Польщу ОВТ іноземного виробництва вартістю понад 5 млн євро повинно бути пов'язане з укладанням офсетного договору. Договір також передбачає накладання на іноземного постачальника ОВТ зобов'язань щодо інвестування 100 % коштів у розвиток промисловості, у тому числі її військового сектора, на суму не менше 50 % ухваленого контракту, а також закупівлю товарів місцевого виробництва [2, с. 25; 6, с. 47].

У грудні 2002 року в рамках тендеру на багатоцільовий літак було обрано машину F-16 C/D Block 52, запропоновану американською фірмою Lockheed Martin Corporation, а в тендері на колісний бронетранспортер перемогла пропозиція фінської фірми Patria Vehicles Oy. У ході офсетних переговорів з Lockheed Martin Corporation були остаточно погоджені офсетні зобов'язання на загальну суму 12,55 млрд доларів США. З урахуванням середнього офсетного множника на рівні 1,62 це означало, що фактично в польську економіку будуть інвестовані кошти, які складають 7,75 млрд. доларів США. У структурі офсетних зобов'язань компанії явно переважає закупівля товарів і послуг (67 % від загальної вартості зобов'язань), набагато менше важать фінансові інвестиції (19,6 %) і трансферт технологій [6, с. 48].

Таким чином, стратегічний курс військово-політичного керівництва Республіки Польщі у військовому секторі економіки на сучасному етапі спрямований на виконання союзницьких зобов'язань у галузі технічного спорядження національних збройних сил, які вона прийняла під час вступу до НАТО, та адаптацію виробничого потенціалу військового сектора промисловості до потреб Армії Польщі. Оборонно-промисловий комплекс держави розвивається та удосконалюється в напрямах збереження наявного інтелектуального та науково-технічного потенціалу, стимулювання технічного й технологічного прогресу, економічної стабілізації підприємств та реалізації запланованих експортних контрактів й офсетних угод.

Література:

  1. Грицак П. Процес інтеграції Польщі до НАТО та її роль в Альянсі // Сучасність. – 2002. - № 12. – С. 84 – 94; Бадрак В.В. Возможности военно-технического и оборонно-промишленного сотрудничества Украины и государств НАТО // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 8. – С. 19 – 25; Інтегрування нових членів та партнерів НАТО у військово-економічне співробітництво країн Альянсу: висновки для України // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 8. – С. 81 – 90; Стефанович В. Процессы структурных преобразований польской оборонной промышленности на фоне мировых тенденций в области производства вооружений // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 1. – С. 35 – 50.

  2. Сычев А. Некоторые аспекты военно-промышленной политики восточноевропейских стран НАТО // Зарубежное военное обозрение. – 2007. – № 3. – С. 22 – 26.

  3. Маначинський О. Нові орієнтири Війська Польського // Народна армія. – 1995. – 14 грудня (№ 201). – С. 3.

  4. Струговец В. Wojsko Polskie на суше // Красная Звезда. – 2000. – 19 июля (№ 132). – С. 4.

  5. Крючков Д. Современное состояние военной промышленности Польши // Зарубежное военное обозрение. – 2003. - № 11. – С. 15 – 21.

  6. Стефанович В. Процессы структурных преобразований польской оборонной промышленности на фоне мировых тенденций в области производства вооружения // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - № 1. – С. 35 – 50.

  7. Григорьев Е. Предвкушение большого бизнеса // Независимое военное обозрение. – 1997. – 5 – 12 апреля (№ 13). – С. 6.

  8. Волков А., Золотарев П. Расширение НАТО и страны ЦВЕ // Независимая газета. – 1996. – 8 августа (№ 145). – Приложение. – С. 1, 4.

  9. Скурський П.П. Досвід, проблеми і шляхи структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України // Актуальні проблеми економіки. – 2003 –№ 8. – С. 55 – 64.

  10. Нестеркин В. Оживление военного производства в Польше // Зарубежное военное обозрение. – 2005. - № 2. – С. 35.

  11. Нестеркин В. Рост экспорта польского вооружения и военной техники // Зарубежное военное обозрение. – 2002. - № 4. – С. 59 – 60.

  1. Воєнна безпека України на межі тисячоліть К.: Стилос, 2002. – 394 с.

  2. Сараев А. Повышение расходов на модернизацию Войска Польского // Зарубежное военное обозрение. – 2004. - № 4. – С. 73.

  3. Оффсеты, или новый путь выживания украинской "оборонки" // Defense еxpress. – 2006. - № 9. – С. 47 – 49.

Loading...

 
 

Цікаве