WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Упродовж більш як десятиліття офіційних міждержавних відносин незалежних України та Словацької республіки (1993-2007 рр.) сформувалася цілісна і багаторівнева система та досить чіткий механізм двосторонніх українсько-словацьких взаємин, які спираються на міцну договірно-правову базу — понад 100 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих договорів та угод. Складовими частинами та активними структурними елементами цих взаємин є вищі, центральні галузеві, регіональні та місцеві органи державної влади і самоврядування, політичні, громадські, культурні та інші організації і об'єднання, різні інституції і широкі кола громадськості двох країн.1

Центральними елементами системи двосторонніх міждержавних відносин між Україною і Словацькою республікою, рушійною силою їх розвитку є постійна безпосередня взаємодія глав держав, парламентів і урядів, галузевих міністерств і відомств та інших державних структур. У рамках політичного діалогу між президентами, головами парламентів і урядів України і Словаччини погоджуються, координуються і спільно визначаються стратегія, основні напрями і завдання двостороннього співробітництва та найважливіших взаємних кроків на міжнародній арені.

У становленні і розвитку системи партнерських міждержавних відносин головну роль відігравали вищі органи державної влади України і Словацької республіки.

По-перше, з 1993 р. встановилися дієві контакти між главами держав і урядів.

По-друге, найширшими і найоперативнішими були контакти на рівні кабінетів міністрів, центральних міністерств і відомств.

По-третє, поступово налагоджувалися зв'язки між регіональними, місцевими органами державної влади і самоврядування, територіальними спільнотами на міжрегіональному рівні.

І в усьому цьому, безперечно, вирішальну роль відіграють діяльність і політичні контакти президентів України і Словаччини, їхня добра воля й активність у справі поглиблення українсько-словацьких відносин.

Проблематичним для українсько-словацького співробітництва 1990-х років, однак, був той факт, що взаємодія на рівні глав держав певний час не мала достатньо регулярного та інституйованого характеру. Після візиту Президента Словацької республіки М. Ковача до Києва у 1993 р. сторони довго не могли підняти зустрічі на найвищому рівні до рангу офіційних. Упродовж другої половини 1990-х років обидва президенти зустрічалися і спілкувалися, в основному, на саммітах глав держав Центральноєвропейської ініціативи і на більш-менш регулярних зустрічах президентів країн Центральної Європи.

З обранням у 1999 р. Президентом Словацької республіки Рудольфа Шустера — щирого поборника зміцнення словацько-українського співробітництва — ці відносини відчутно активізувалися і увійшли в якісно новий етап розвитку. При цьому варто зазначити, що діалог між українським президентом і його словацьким колегою мав справді продуктивний характер. Зокрема, глава Словацької держави постійно надавав політичну підтримку Україні в її євроінтеграційних планах, розвитку зв'язків із загальноєвропейськими інституціями і трансатлантичними структурами. Офіційні та робочі і неформальні зустрічі двох президентів істотно сприяли прискоренню не тільки міждержавного співробітництва на рівні центральних органів влади двох держав, а й міжрегіональних, транскордонних зв'язків. Показовим, наприклад, є той факт, що за останні п'ять років відбулося більше десяти зустрічей президентів України і Словаччини. У червні 2001 р., приміром, відбувся перший офіційний візит в Словацьку республіку Президента України Л. Кучми, який інтенсифікував українсько-словацькі відносини й окреслив широкий спектр перспективних напрямів двостороннього співробітництва, а під час офіційного візиту в Україну Президента Словацької республіки Р. Шустера в грудні 2002 р. набула дальшого посилення тенденція виведення двосторонніх відносин на рівень конструктивного партнерства. А в березні 2003 р. у Високих Татрах президенти України і Словаччини обговорювали питання ліберального візового режиму, розвитку транскордонного співробітництва, розширення ЄС тощо.1

До речі, під патронатом президентів України і Словацької республіки в 2002 р. відбулася організована Радою Європи міжнародна конференція з проблем взаємодії двох держав на регіональному рівні. Взагалі, рівень політичної і особистої довіри та приязні між президентами України і Словаччини надзвичайно високий. Саме він дав можливість зняти напругу в деяких питаннях двосторонніх відносин, навіть у період введення Словаччиною у 2002 р. візового режиму в'їзду українських громадян на її територію.

Безперечно, згідно з Конституцією Словацької республіки, компетенції словацького президента у сфері зовнішньої політики значно обмеженіші, порівняно із повноваженнями президента України в цій сфері. Більшу роль у формуванні зовнішньополітичної лінії, в тому числі і щодо України, відіграють правлячі в той чи інший час в Словацькій республіці політичні партії та сформовані ними уряди. Впродовж 1990-х років у Словаччині біля керма державної влади періодично змінювалися різні за ідейною спрямованістю та відмінні за зовнішньополітичною орієнтацією правлячі коаліції. Наприклад, у період проголошення незалежності Словацької республіки з 1 січня 1993 р. за результатами парламентських виборів 1992 р. у Словаччині при владі були радикально-патріотичні сили. Однак подальша структуризація суспільства і політичної сцени привела до розпаду єдиного правлячого блоку, політичної кризи весни 1994 р., створення тимчасового уряду та дострокових парламентських виборів, після яких до влади знову повернувся національно-популістський блок. У цьому контексті треба зазначити, що міждержавне співробітництво України та Словацької Республіки значною мірою залежало від внутрішньополітичних процесів у двох країнах.

Для практичної реалізації досягнутих на вищому міждержавному рівні домовленостей вагоме значення має повсякденна співпраця зовнішньополітичних і економічних відомств України і Словаччини.

Звичайно, основну практичну координуючу роль у формуванні системи міждержавних відносин України і Словаччини в 1990-ті роки мають відігравати міністерства закордонних справ. На підготовчому та першому етапах співробітництва вони вельми ефективно впоралися і з організацією політичного діалогу між двома державами, координацією їх дій на міжнародній арені, і зі створенням механізмів постійної взаємодії державних структур різного рівня.

Для цього міністерства закордонних справ України і Словацької республіки застосовували методи регулярних консультацій, попереднього з'ясування і узгодження позицій, організації візитів і переговорів глав та відповідальних працівників зовнішньополітичних відомств тощо. Чимало було зроблено міністерствами закордонних справ двох країн у 1990-ті роки і для формування договірно-правової бази українсько-словацьких міждержавних відносин. Як уже зазначалося, упродовж 1990-х років створено широку договірно-правову базу українсько-словацького міждержавного співробітництва, яку становлять понад 100 двосторонніх міжнародно-правових документів. Але з деяких питань дво- і багатосторонньої взаємодії координуюча спільна робота зовнішньополітичних відомств, особливо в другій половині 1990-х років виявилася недостатньою. Методами превентивної дипломатії цілком можна було запобігти виникнення проблем щодо українсько-словацького суперництва за місце непостійного члена Ради Безпеки ООН в 1999 р. Неефективними залишилися і методи дипломатичної протидії МЗС України планам Словацької республіки із введенням візового режиму в 2000 р. Наступні роки засвідчили непродуктивність застосування Україною адекватних заходів щодо Словацької республіки. Уже в 2001 р. сторони погодилися на пом'якшення жорсткого візового режиму. А зараз взагалі вбачається доцільним одностороннє скасування Україною візового режиму щодо Словацької республіки і відповідно запровадження словацькою стороною певних пільгових візових умов для українських громадян.1

Loading...

 
 

Цікаве