WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Українсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота) - Курсова робота

Тому особливо важливим є реальна оцінка по-новому досвіду, стану і перспектив стратегічного партнерства України і Словацької республіки. Незважаючи на проблемний і дискусійний характер самої категорії "стратегічне партнерство", а тим паче застосування цього поняття для оцінки відносин таких різномасштабних держав, як Україна і Словаччина з дещо відмінним геополітичним становищем, помилкою для обох сторін була б відмова від особливого статусу українсько-словацьких міждержавних відносин. Адже за чотирнадцять років співробітництва в практиці взаємодії двох держав у цілому, основних державних органів зокрема, та на всіх рівнях структури державної влади склалися сталі й регулярні зв'язки між українською і словацькою сторонами, здійснювалася координація зовнішньої та з окремих аспектів і внутрішньої політики. Здебільшого співпадали національно-державні інтереси України і Словацької республіки.

Не слід цілком заперечувати, що українсько-словацьке стратегічне партнерство в 1990-ті роки мало почасти декларативний характер. Але зараз настав час наповнення його конкретним змістом. Позитивними сигналами для України щодо можливості подальшого зміцнення і розвитку стратегічного українсько-словацького партнерства є офіційна позиція Словацької республіки з підтримки України на міжнародній арені без втручання у внутрішньополітичні українські справи, пропозиції Словаччини щодо можливості залучення України до роботи Вишеграда та співробітництва держав Центрально-Східної Європи з розбудови нових східних кордонів ЄС з Україною, запобігання перетворення їх у розмежувальні лінії в Європі, активна співпраця Словацької республіки з українською стороною в транзиті енергоносіїв зі Сходу до країн ЄС.

Нові геополітичні умови потребують і зустрічних активних кроків з боку України до зближення з Словацькою республікою. У цьому контексті вбачається доцільним ініціювання українською стороною істотного посилення координації зовнішньополітичної діяльності зі Словаччиною. Наповненню українсько-словацького стратегічного партнерства конкретним змістом може сприяти спільна розробка державними органами України і Словацької республіки довготривалої концепції розвитку двосторонніх відносин та послідовна реалізація її завдань і положень на практиці. Така українсько-словацька концепція здатна стати першим документом і складовою частиною оновленої цілісної стратегії зовнішньої політики України в Центрально-Східній Європі, яка ґрунтуватиметься на спільних інтересах української держави і країн регіону — майбутніх членів ЄС.

Конструктивна, узгоджена і послідовна робота з подальшого зміцнення і вдосконалення міждержавного співробітництва України і Словацької республіки об'єктивно необхідна навіть в силу того, що ці держави географічно розташовані поряд. І, може, не так важливо, чи будуть їхні відносини формально йменуватися стратегічним партнерством. Але за суттю вони мають залишатися справді партнерськими на довготривалу перспективу — рівноправними, добросусідськими відносинами міжнародного співробітництва двох незалежних європейських держав.

При цьому, щоправда, слід враховувати, що позитивні досягнення Словаччини на міжнародній арені на зламі другого і третього тисячоліть, однак, не завжди матимуть сприятливий вплив на майбутній розвиток українсько-словацького міждержавного співробітництва. Слід зважати на те, що Словацька республіка тривалий час заклопотана проблемами адаптації та інтеграції до загальноєвропейських і трансатлантичних структур. Вона матиме дещо відмінний від України статус на міжнародній арені як член трансатлантичної спільноти і об'єднаної Європи. Можливість самостійного розвитку міждержавних зв'язків з Україною певним чином Словаччині регламентуватиме Брюссель. Гальмуюче діятимуть ще й інші негативні чинники, зокрема, нові східні — шенгенські — кордони ЄС.

Така зміна геополітичного тла і нові умови можуть ускладнити практичну реалізацію українсько-словацького партнерства. Втім, на нашу думку, запобігти стагнації двосторонніх українсько-словацьких відносин можна здійсненням активних превентивних спільних кроків з розбудови міждержавного співробітництва на всіх сформованих за минуле десятиліття напрямах і рівнях співпраці.

3.2. Перспективи в економічній співпраці двох держав

З огляду на теперішні реалії подальші перспективи лежатимуть у площині перспектив економічних відносин Україна — Європейський Союз. Входження Словацької економіки до єврозони накладає на український експорт всі квоти і обмеження Єврокомісії, особливо це стосується металу, різних видів прокату, труб металевих, хімічних і мінеральних добрив, текстильних виробів, сільськогосподарської продукції.

Набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ найближчим часом до СОТ та укладення Угоди про вільну торгівлю з ЄС матиме надзвичайно важливе значення для розширення торговельно-економічного співробітництва з Європейським Союзом та Словаччиною зокрема, дозволить уникати квот та обмежень на експорт до ЄС сталеливарної продукції, хімічних добрив, текстилю та сільськогосподарських товарів. Значні зміни цін на енергоносії, які постачаються в Україну з РФ, матимуть передусім вплив на експортні можливості українського металургійного комплексу, товарів хімічної промисловості.

У цьому зв`язку ще більш актуальним постає питання розширення номенклатури українського експорту до СР, збільшення в ньому частки технологічних товарів: авіа- та спецтехніки, приладів, машин, механізмів, зменшення в загальному експорті частки товарів, при виробництві яких потрібні великі затрати енергоресурсів. Великі перспективи має співробітництво в галузі енергозбереження: спільне виробництво когенераційних установок для українського ринку з використанням вітчизняних двигунів дасть можливість зменшити частку імпорту зі Словацької республіки та зменшити енергоємність українських товарів. Спільне впровадження новітніх енергозберігаючих технологій — використання біомаси, енергії малих рік, вітру, сонячної енергії приведуть до розширення та поліпшення структури товарообігу між нашими країнами.

Значні перспективи має співробітництво між нашими країнами в енергетичній галузі та у сфері транзиту енергоносіїв. Це не тільки збільшення поставок української електроенергії в СР, але і реалізація проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, який включений до стратегії енергетичної безпеки ЄС, з постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса — Броди територією Словаччини на НПЗ Чехи та інших європейських країн, що дозволить Україні і Словаччині більш ефективно використати свої нафтотранспортні потужності.

Словаччина зацікавлена у збільшенні експорту української електроенергії до Словацької республіки з огляду на недостачу електроенергії в Словаччині та загострення цієї проблеми внаслідок планованого закриття 2-х блоків АЕС і збільшення енергоспоживання новими автомобілебудівними заводами.

Оцінки тенденцій розвитку провідної галузі Словаччини — автомобілебудування показують, що після розширення Євросоюзу і набуття Словаччиною членства в ЄС переміщення виробництва автомобілів на схід Європи стане ще більш інтенсивним, особливо, в секторі виробництва компонентів, запчастин та комплектуючих.

Перспективним буде перенос акценту з експорту української сталеливарної продукції на експорт металевих напівфабрикатів та готових деталей, повне використання всіх сталеливарних виробів по квотах Єврокомісії. Доцільним буде і подальше зменшення експорту з України деревини необробленої та поступове освоєння готових виробів з лісоматеріалів; зменшення, шляхом створення в Україні спільних підприємств, імпорту зі Словаччини плит деревностружкових. У зв`язку з набуттям чинності директиви Єврокомісії щодо обов`язкового вмісту біодизельного пального та біоетанолу на всіх автозаправних станціях ЄС, перед Україною і Словаччиною відкриваються широкі можливості по виробництву в Україні біодизелю і біоетанолу.

Як відомо, створено українсько-словацьку Міжурядову комісію з питань транскордонного співробітництва. У минулому році було проведено два її засідання: у травні 2006 року в м. Гуменне Словаччини та в грудні того ж року в с. Солочин, що на Свалявщині.

Зокрема, під час останнього було розглянуто та внесено до Протоколу рішення з таких важливих питань, як ситуація на спільних словацько-українських пунктах пропуску кордону і перспективи будівництва їх інфраструктури; уніфікація словацькою стороною митних декларацій при перетині кордону на автомобільних пунктах пропуску; реконструкція залізничної інфраструктури словацьких прикордонних станцій; стан виконання Угоди про співробітництво між Закарпатською областю України і Кошицьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини; впровадження Програми сусідства; представлені окремі спільні проекти в економічній та культурній сферах, зокрема було представлено і проект Стратегії українсько-словацького транскордонного співробітництва, підготовлений Словацькою асоціацією зовнішньої політики та регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень в м. Ужгород.

Loading...

 
 

Цікаве